9. Антиангінальні засоби. Гіполіпідемічні засоби. Класифікація антиангінальних засобів:

I. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні й поліпшують його кровопостачання:

• органічні нітрати (нітрогліцерин, сустак, нітронг, ізосорбіду динітрат, ізосорбіду мононітрат та ін.);

• блокатори кальцієвих каналів або антагоністи кальцію (ніфедипін, верапаміл, амлодипін, дилтіазем та ін.);

• препарати різних хімічних груп (аміодарон, молсидомін та ін.).

II. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні:

• β-адреноблокатори (анаприлін, атенолол, метопролол, талінолол та ін.);

• брадикардитичні засоби (івабрадин).

III. Засоби, які підвищують постачання міокарда киснем:

• вінцеворозширювальні засоби міотропної дії (папаверину гідрохлорид, дротаверин (но-шпа), пентоксифілін та ін.);

• засоби рефлекторної дії, що усувають спазм вінцевих артерій (валідол);

• антиагреганти (кислота ацетилсаліцилова, дипіридамол, клопідогрель та ін.).

IV. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії та ішемії:

• енергозабезпечувальні засоби (триметазидин, неотон, кислота глутамінова, мілдронат та ін.);

• електронакцептори (кислота аскорбінова, рибофлавін, убіхінон та ін.);

• антиоксиданти (токоферолу ацетат, тіотриазолін, есенціале, кверцетин та ін.);

• анаболічні засоби: стероїдні (ретаболіл, неробол) і нестероїдні (калію оротат, рибоксин та ін.).

Фармакотерапія інфаркту міокарда

І. Усунення больового синдрому

• органічні нітрати (нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат)

• наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлорид, промедол, омнопон, фентаніл, трамадол)

• нейролептанальгезія

ІІ. Тромболітична терапія

• Фібринолітичні засоби (стрептокіназа, актилізе, тенектеплаза)

ІІІ. Профілактика тромбоутворення

• антикоагулянти (гепарин та низькомолекулярні гепарини – фраксипарин, еноксапарин та ін.)

• антиагрегантні препарати (кислота ацетилсаліцилова, клопідогрель, тиклопідин, інтегрилін)

IV. Захист зони інфаркту

• β-адреноблокатори (метопролол, есмолол, пропранолол),

• інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл та ін.),

• блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ (лазартан та ін.)

V. Симптоматично:

• кортикостероїди,

• сечогінні,

• антиаритмічні засоби (аміодарон, лідокаїн),

• серцеві глікозиди,

• гіполіпідемічні засоби,

• глюкозо-інсуліно-калієво-магнієву суміш,

• седативні засоби.

КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПОЛІПІДЕМІЧНИХ ЗАСОБІВ

I. Засоби, що переважно знижують рівень х (лпнщ)

1. Статини (інгібітори синтезу Х) – ловастатин, симвастатин, флувастатин, правастатин, аторвастатин, розувастатин;

2. Інгібітори абсорбції Х з кишечнику (езетиміб).

3. Секвестранти жовчних кислот (сприяють виведенню жовчних кислот і Х) – холестирамін, колестипол.

II. Засоби, що переважно знижують рівень ТГ (ЛПДНЩ) – фібрати (фенофібрат, гемфіброзил).

III. Засоби, що знижують рівень Х і ТГ (ЛПДНЩ) (кислота нікотинова).

10. Засоби, що впливають на органи дихання. Засоби, що впливають на органи травлення

КЛАСИФІКАЦІЯ СТИМУЛЯТОРІВ ДИХАННЯ

1. Прямої дії: кофеїн-натрію бензоат, етимізол.

2. Рефлекторної дії: цититон, розчин аміаку.

3. Змішаного типу дії: кордіамін, в меншому ступені – камфора, сульфокамфокаїн.

ПРОТИКАШЛЬОВИХ ПРЕПАРАТІВ