Класифікація серцевих глікозидів за фармакокінетичними властивостями

1. Неполярні (дигітоксин), який повністю всмоктується у травному каналі (95–97 %), міцно зв’язується з білками плазми, біотрансформується в печінці, підлягає ентерогепатичній циркуляції, потім екскретується з сечею, фекаліями, кумулює. Ефект наступає через 1,5–2 год, повністю елімінується через 14–21 день.

2. Помірно полярні (дигоксин, целанід, настій трави горицвіту). Біодоступність дигоксину 70–80  %, з білками плазми зв’язується 20–30 %. Біодоступність целаніду 40–60 %. Препарати частково перетворюються в печінці, переважно екскретуються із сечею, менше ніж дигітоксин кумулюють. Початок дії через 30–120 хв. при пероральному введенні, 5–30 хвилин – при внутрішньовенному. Повна елімінація спостерігається через 5–7 днів.

3. Полярні (строфантин, корглікон) вводять головним чином внутрішньовенно (існують таблетки, вкриті оболонкою, що всмоктуються в кишечнику (для обмежених категорій хворих), при прийомі всередину практично не всмоктуються, незначно зв’язуються з білками, не біотрансформуються в печінці, не кумулюють, екскретуються з сечею. Початок дії 5–10 хвилин, повна елімінація – 1–3 дні.

Класифікація серцевих глікозидів за походженням

I. Препарати групи наперстянки (Digitalis):

Пурпурової (purpurea) – дигітоксин (в останні роки не застосовують);

Шерстистої (lanata) – дигоксин, ланатозид (целанід).

II. Препарати групи строфанту (Strophanthus):

Strophantinus Kombe – строфантин-К;

Strophantinus gratus – строфантин-G.

III. Препарати конвалії травневої (Convallaria majalis) – корглікон, настоянка конвалії.

IV. Препарати горицвіту весняного (Adonis vernalis) – настій трави горицвіту.

Класифікація протиаритмічних лікарських засобів

I. Засоби для корекції брадиаритмії:

• м-холіноблокатори (атропіну сульфат, настойка красавки, краплі Зеленіна);

• адреноміметичні засоби (адреналіну гідрохлорид, норадреналіну тартрат, орципреналіну сульфат);

• глюкагон.

II. Засоби для корекції тахіаритмії

• Клас 1. Мембраностабілізатори (блокують натрієві канали):

• клас 1А: хінідин, новокаїнамід – блокують відкриті натрієві канали;

• клас 1В: лідокаїн, тримекаїн, дифенін – блокують інактивовані натрієві канали;

• клас 1С: етацизин, пропафенон та ін. – блокують відкриті й інактивовані нат­рієві канали більше від інших мембраностабілізуючих засобів.

• Клас 2. β -Адреноблокатори (анаприлін, атенолол, метопролол та ін.).

• Клас 3. Блокатори калієвих каналів (аміодарон, соталол).

• Клас 4. Блокатори кальцієвих каналів L-типу (верапаміл, дилтіазем).

• Інші протиаритмічні засоби

• серцеві глікозиди наперстянки (дигоксин),

• препарати калію і магнію (калію хлорид, панангін, аспаркам, ритмокор, магне-В6);

• метаболітні препарати (аденозин, рибоксин, АТФ-лонг);

препарати лікарських рослин (рідкий екстракт глоду колючого, настойка кропиви собачої тощо).