Проблема сучасного прочитання класики в школі - Педагогіка

Зміст

ВСТУП

Глава 1. Необхідність вивчення класичні твори на уроках літератури

1.1 Художній твір як первинний об'єкт історико-літературного вивчення

1.2 Рівні сприйняття літературного твору

Глава 2. Методика вивчення систематичний курс літератури в старших класах

2.1 Проблема прочитання класики

Глава 3. Розробка уроку літератури в сучасній школі

3.1 Урок літератури в 9 класі на тему: «Повість Н.М. Карамзіна "Бідна Ліза". Спроба сучасного прочитання твору »

ВИСНОВОК

СПИСОК

 ВСТУП

Важкий стан сучасного російського освіти, і зокрема - шкільної літературної, не може не знайти відображення на сторінках багатьох періодичних видань, у тому числі прямо ні з викладанням літератури, ні з навчальними закладами не зв'язаних.

Почнемо з вистави першого номера журналу «Цитата» (№ 1 / лютий 2006), що вийшов з підзаголовком: «Класики очима наших сучасників». Зрозуміло, його подальшу долю важко передбачати, але навіть якщо цей номер «Цитати» виявиться єдиним, його зміст приверне багатьох як кваліфіковано реалізована спроба позначити можливості класичної літератури в нинішньому ТЕХНОТРОН світі. Програма журналу дає можливості і для обговорення доль класичної спадщини живопису, театру, кінематографа, архітектури, але, треба думати, не випадково творці «Цитати» почали з літератури, з Достоєвського (він - головний об'єкт уваги авторів першого номера «Цитати»). Автори статей показують, наскільки різний ефект може призвести один і той же письменник, власне, одні й ті ж його твори в різних історичних - і естетичних! - Обставинах. В цілому матеріали номера дадуть словесникові не тільки великий матеріал, але й ефективні підказки для вирішення постійно виникає на уроках проблеми "класика і сучасність".

У рубриці «Досліди» журналу «Новий світ» (№ 2/2006) есеїст і культуролог Михайло Горелик продовжує свій цикл «Дитяче читання» - розбирає, зокрема, хрестоматійні казки «Сіра шийка» Маміна-Сибіряка і «Сопілка і глечик» Валентина Катаєва. Розбирає - і дає урок того, як можна освіжити свій погляд, як у звичному з раннього дитинства знайти несподіване: дуже доросле і невідривно від дитячого.

Також по-своєму парадоксальне прочитання російської літератури XIX століття пропонує відомий літературознавець, професор СПбДУ Ігор Сухих. У петербурзькому журналі «Звезда» під рубрикою «Шкільний бал» він друкує з продовженням (з № 9/2005) свій "підручник для російських шкіл". Як добре відомо, перед тим як потрапити в школи, всі підручники проходять особливу і при цьому вельми таємничу експертизу. А І.М. Сухих пішов іншим шляхом: зробив свою працю відкритим для будь-яких обговорень. Приклад, гідний усілякого розповсюдження.

Сучасна методика викладання літератури продовжує пошуки своїх попередників у галузі культурного контексту епохи, якій належить досліджуване на уроці літературний твір. У роботах Чиркова Т.В., Молдавської Н.Д., Браже Т.Г., Маранцман В.Г., Шамрила Л.В., Свіріної Н.М., Ачкасової Г.Л. ця ідея є однією з основних, складових сучасний урок літератури. Способом освоєння художньої культури стала робота з інтерпретаціями (Маранцман В.Г., Свірін Н.М., Шолпо І.Л. та ін.).

Орієнтація уроків літератури на естетичну освіту розширює уявлення про можливості використання інтеграції з метою підвищення якості естетичної освіти.

Об'єкт дослідження - процес вивчення класичних творів на уроках літератури

Предмет дослідження - вивчення проблеми сучасного вивчення класики на уроках літератури в 9 класі

Мета дослідження: теоретично осмислити способи повноцінного вивчення та аналізу класичних творів на уроках літератури, які сприяють активізації процесу естетичної освіти учнів.

Для реалізації поставленої мети нам необхідно вирішити такі завдання:

1) розкрити сутність поняття «класична література» і його наукову основу;

2) простежити динаміку естетичної освіти старшокласників на уроках літератури;

2) розробити один із варіантів найбільш ефективного за структурою і змістом уроку в рамках сучасного вивчення класичних творів в школі.

У роботі використовувалися такі методи: теоретичний аналіз культурологічних, літературознавчих, психологічних, психолого-педагогічних, педагогічних джерел; порівняльний і проблемний аналіз методичних джерел і концепцій.

Структура визначається метою і завданнями даного дослідження. Вона складається з вступу, трьох розділів, логічним чином розбитих на параграфи, висновків та списку використаної літератури.