МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теорії та історії світової літератури

Штейнбук Ф. М.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Навчально-методичний посібник

Київ

Видавничий центр КНЛУ

2015 р.

Штейнбук Ф. М.

Методика викладання зарубіжної літератури : Навчально-методичний посібник для студентів 4-го курсу. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2015. – ?? с.

У навчально-методичному посібнику викладено основний зміст лекційних та практичних занять, сформульовано завдання для самостійної роботи студентів. Додається список рекомендованої літератури, питання до модульної контрольної роботи та заліку. Викладено вимоги до заліку та основні критерії оцінювання знань студентів.

Укладач: Штейнбук Ф. М., доктор філологічних наук, професор

Рецензенти:

Бакун Т. С,. кандидат філологічних наук, доцент,

??????, ?????, ?????

Друкується за рішенням вченої ради Київського національного лінгвістичного університету (протокол № ?? від ????????? 2014 р.).

© Штейнбук Ф. М., 2015 р.

© Вид. центр КНЛУ, 2015 р.

Методика викладання зарубіжної літератури

(ІV курс, ІI семестр: лекції, практичні заняття – проф. Штейнбук Ф. М.)

Загальна характеристика курсу

Курс «Методика викладання зарубіжної літератури» передбачає відвідування 5 лекцій, 6 практичних занять й написання однієї модульної та однієї самостійної роботи.

Курс завершується складанням усного заліку.

Художня література як одне з найвищих проявів людського духу, як невичерпне джерело радості осягнення світу та самопізнання сприяє становленню особистості, формуванню її характеру та моральних орієнтирів. Художня література задовольняє потреби людини щодо осмислення життя, потреби у прекрасному, а також водночас об’єднує людей різних часів, народів, культур. Тому зарубіжна література як шкільний предмет усвідомлює себе по відношенню до літератури як до області культури. Натомість літературна освіта у школі покликана навчити читати та сприймати літературний текст як твір мистецтва, мистецтва слова.

Задача учителя літератури полягає у тому, аби, спираючись на безпосереднє сприйняття учнів, створити оптимальні для кожного умови занурення у художній текст, виявляючи усі компоненти форми твору, що містять у собі певний зміст. Отже, визначальним фактором, від якого залежить успіх діяльності, є знання загальних закономірностей сприйняття художнього тексту, шляхів інтенсифікації його сприйняття. А це означає, що не менш важливим залишається й психолого-педагогічна складова у загальному обсязі підготовки учителя літератури.

Метою навчальної дисципліни «Методика викладання зарубіжної літератури» є формування фундаментальних основ філологічної культури та методичних умінь та навичок студентів і застосування цих умінь у професійній діяльності.

Завдання навчальної дисципліни:

1. озброїти студентів конкретними теоретичними знаннями з розділів курсу;

2. навчити застосовувати теоретичні знання при розв’язанні навчальних задач;

3. сприяти вільному самовизначенню майбутніх учителів літератури щодо шляхів та методів викладання даного предмету;

4. ознайомити студентів з напрямками розвитку сучасних методичних інновацій.

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

ЛЕКЦІЯ 1

СТАНОВЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ОСНОВ ТА ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЗАСАД МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

План

1. Перший етап.

2. Другий етап.

3. Третій етап.

4. Четвертий етап.

5. Сучасний етап.

Поміркуйте над такими питаннями:

1. Спробуйте пояснити, чому, попри декларації в орієнтовній програмі «Світова література» (1993), серед науковців та методистів запанувала тенденція до європоцентризму щодо стратегії викладання предмету?

2. Які причини, на ваш погляд, призвели до появи такого розмаїття підходів до вивчення зарубіжної літератури?

3. Чому на першому етапі становлення методики зарубіжної літератури не був сформульований та обґрунтований жоден з методологічних принципів її викладання?

4. Прокоментуйте, будь ласка, твердження, відповідно до якого «другий етап процесу становлення і розвитку зарубіжної літератури можна охарактеризувати як біг замкненим колом».

5. Поясніть, яке значення для становлення курсу «Зарубіжна література» мала робота над Державним загальноосвітнім стандартом з предмету.

6. Чому концепція вивчення зарубіжної літератури як мистецтва слова набула домінуючого характеру?

7. Який з методологічно-концептуальних підходів – вивчення зарубіжної літератури як «підручника життя» чи як мистецтва слова – ви вважаєте прийнятним для себе?