- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
Рідкі л. ф. становлять 60% від загальної кількості л. преп., приготовлюваних в аптеках. За фіз.. хім.. природою рідкі л. ф. – вільні всебічно дисперсні системи, в яких л. р. (фаза) рівномірно розподілені в рідкому дисперсійному середовищі. Л. р. можуть бути в різному агрегатному стані: твердому, рідкому, газоподібному.
Класифікація: 1. за медичним призначенням: * для внутр. застосування (мікстури),
* для зовнішнього застосування (рідини для полоскань, обмивань, примочок, спринцювань, клізм), * для ін’єкційного введення. 2. за складом: * прості розчини, що включають тільки 1 розчинений препарат. * складні – розчини до складу яких входить декілька інгредієнтів. 3. від природи розчинника: * водні; * неводні. (спиртові, олійні).
Переваги рідких лік. форм: різноманітність способів призначення; простота і зручність застосування; можливість маскування неприємного запаху; при прийманні всередину всмоктуються і діють швидше, ніж тверді лік. форми.
Недоліки: розчини погано зберігаються, бо речовини в розчиненому вигляді легше піддаються процесам гідролізу, окисленню; менш зручні при транспортуванні; вимагають більше часу для приготування і спеціальної упаковки. Є 3 способи позначення концентрації: об’ємна – показує скільки мл рідини міститься в 100 мл розчину; масова – скільки гр. лік. речовини міститься в 100 г розчину; масо – об’ємна – скільки гр. лік. речовини в 100 мл розчину. В рецептах концентрацію розчинів позначають такими способами: 1. вказують кількість л. р. і розчинника:
Rp: Kalii iodide 4,0
Aq. pur. 200ml
2. вказують кількість л. р. і загальний об’єм розчину, який досягається додаванням прописаного розчинника:
Rp: Kalii iodide 4,0
Aq. pur. ad 200ml
3.концентрація л. р. в процентах:
Rp: Sol. Kalii iodide 2%200 ml
4. вказують кількість прописаної л. р. до загальної кількості одержуваного розчину за допомогою «ЕХ» - із..:
Rp: Sol. Kalii iodide ex 4.0 200 ml
5. вказують ступінь розведення л. р. і кількість розчину.
Rp: Sol. Furacilini (1:5000) 200 ml
Перевірку доз отруйних і сильнодіючих речовин у краплях проводять так:
розраховують кількість крапель у всьому об’ємі розчину, для чого множать об’єм розчину в мл на 20, виходячи з того, що густина водних розчинів отруйних і сильнодіючих речовин, виписуваних у формі крапель близька до 1.
Вважають, що в 1 мл таких розчинів міститься 20 крапель.
розрах. число прийомів (число крапель, що містяться у всьому об’ємі розчину, ділять на число крапель, яке вказано в рецепті як одноразовий прийом).
разову дозу розраховують шляхом ділення виписаної кількості на число прийомів, добову дозу підраховують, помноживши разову дозу на число прийомів на добу. Звіряють з ДФ.