16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.

Екстракти являють собою концентровані витяжки з ЛРС. Вони бувають сухі та густі за агрегатним станом. Густі екстракти не зовсім зручні для застосування. При їх дозуванні спостерігаються значні втрати.

Густий екстракт беладони містить 1,5 % алкалоїдів, а сухий містить 0,75 % алкалоїдів, тобто 2 частини сухого екстракту дорівнюють 1 частині густого екстракту (1:2).

Для зручності в аптеках використовують розчин густого екстракту - extractum Belladonnae solutum (1:2). Розчин густого екстракту беладони готують таким чином: 100,0 г густого екстракту розчиняють у суміші з 60,0 г води, 10,0 г 90% етилового спирту і 30,0 г гліцерину. Вода – основний розчинник. Гліцерин виконує роль поптизатора. Він оберігає колоїдні розчини і розчини високомолекулярних сполук, що утворюються при розчиненні екстракту, від коагуляції і старіння. Етиловий спирт поліпшує розчинення екстракту, а також виконує роль антисептика. При зберіганні розчин екстракту менш стійкий, ніж вихідний густий екстракт.

Rp. Extr. Belladonnae 0,015

Magnesii oxydi 0,5

Natrii hydrocarbonatis 0,2

M. f. pulvis

D. t. d. N. 12

S. По 1 пор. 3 р. на день

При використанні розчину густого екстракту йог відмірюють краплями, рівномірно розподіляючи в порошковій суміші.

Розчин екстракту беладони густого (1:2) 0,36 – 18 крапель (0,1=5 кр.)

Магнію оксиду 0,5*12=6,0

Натрію гідрокарбонату 0,2*12=2,4

Розважування: (0,015*2)+0,2+0,5=0,73

Використовувати розчин беладони зручно, якщо до складу порошків входять речовини, які мають високу адсорбційну здатність і погано розчиняються у воді (магнію окис). У противному разі утворюються важко дозовані вологі суміші.

Порошки, які містять екстракти, внаслідок їх гігроскопічності відпускають у парафінових капсулах.

Готують порошки з сухими екстрактами за загальними правилами. Порошки пакують у парафіновані капсули (екстракт беладони – гігроскопічна речовина)

17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.

Для упаковки порошків у залежності від їх фіз.- хім. властивостей використовують різні пакувальні матеріали: писальний, парафіновий і вощений папір, пергамент, поліетиленову плівку, картон. Кожну окрему дозу порошка висипають на заздалегідь розкладені рядками паперові капсули, яких беруть по числу прописаних порошків, а потім загортають. Заповнені капсули складають по три для зручності рахунку і поміщають у паперовий пакет або коробочку. Для виготовлення капсул використовують різні сорти паперу: писальний, вощений, парафіновий, а також пергамент і целофан. Капсули з проклеєного (писальний) застосовують для пакування негігроскопічних і нелетких порошків. Капсули з вощеного і парафінового використовують для упаковки гігроскопічних речовин, а також речовин, які змінюються під дією кисню, або легко вивітрюються. Вощені і парафіновані капсули не придатні для пакування порошків розчинюваних у воску або парафіні (камфора, ментол, фенілсаліцилат).

Пергаментні капсули викор. для упаковки летких і розчинних у воску і парафін. речов. Целофанові капсули не придатні для пакування порошків, які містять жирні ні та ефірні олії, камфору, ментол, гігроскопічні речовини. Не дозовані порошки випускаються у паперових пакетах, картонних і пластмасових коробках. Порошки, які містять значну кількість кристалізаційної води, легко піддаються вивітрюванню (натрію сульфат, магнію сульфат) до вміщення їх у пакет або в коробку загортають у пергаментний або парафіновий папір. Порошки які містять речовини, що легко розкладаються, пахучі та гігроскопічні (калій перманганат, натрію бромід) випускаються у скляній банці, присипки – в спец. Коробці з додатковою внутрішньою кришкою з дрібними отворами. Желатинові капсули – для відпускання порошків, які мають неприємний смак або запах, містять барвні л. з. ,подразнюють слизові оболонки, і в випадку локалізації дії окремих л. з. проведення л. р. в незмінному вигляді через шлунок.

Оцінка якості готових ліків включає фіз.. хім.., і органолептичний методи аналізу. Проводять аналіз документації (рецепта, ППК), перевірка сумісності л. з.., дозування л. р. списків А і Б, та норми відпускання наркотичних л. з. Потім відповідність етикеток, упаковки, кольору, смаку, запаху, властивостям л. р.

Однорідність перевіряють після натиску голівкою товкачика на масу порошка ( на відстані 25 см від ока не повинно бути видимих окремих частинок). Сипучість – пересипанням порошка з однієї капсули в другу не повинно бути груд кування.