- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
Екстракти являють собою концентровані витяжки з ЛРС. Вони бувають сухі та густі за агрегатним станом. Густі екстракти не зовсім зручні для застосування. При їх дозуванні спостерігаються значні втрати.
Густий екстракт беладони містить 1,5 % алкалоїдів, а сухий містить 0,75 % алкалоїдів, тобто 2 частини сухого екстракту дорівнюють 1 частині густого екстракту (1:2).
Для зручності в аптеках використовують розчин густого екстракту - extractum Belladonnae solutum (1:2). Розчин густого екстракту беладони готують таким чином: 100,0 г густого екстракту розчиняють у суміші з 60,0 г води, 10,0 г 90% етилового спирту і 30,0 г гліцерину. Вода – основний розчинник. Гліцерин виконує роль поптизатора. Він оберігає колоїдні розчини і розчини високомолекулярних сполук, що утворюються при розчиненні екстракту, від коагуляції і старіння. Етиловий спирт поліпшує розчинення екстракту, а також виконує роль антисептика. При зберіганні розчин екстракту менш стійкий, ніж вихідний густий екстракт.
Rp. Extr. Belladonnae 0,015
Magnesii oxydi 0,5
Natrii hydrocarbonatis 0,2
M. f. pulvis
D. t. d. N. 12
S. По 1 пор. 3 р. на день
При використанні розчину густого екстракту йог відмірюють краплями, рівномірно розподіляючи в порошковій суміші.
Розчин екстракту беладони густого (1:2) 0,36 – 18 крапель (0,1=5 кр.)
Магнію оксиду 0,5*12=6,0
Натрію гідрокарбонату 0,2*12=2,4
Розважування: (0,015*2)+0,2+0,5=0,73
Використовувати розчин беладони зручно, якщо до складу порошків входять речовини, які мають високу адсорбційну здатність і погано розчиняються у воді (магнію окис). У противному разі утворюються важко дозовані вологі суміші.
Порошки, які містять екстракти, внаслідок їх гігроскопічності відпускають у парафінових капсулах.
Готують порошки з сухими екстрактами за загальними правилами. Порошки пакують у парафіновані капсули (екстракт беладони – гігроскопічна речовина)
17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
Для упаковки порошків у залежності від їх фіз.- хім. властивостей використовують різні пакувальні матеріали: писальний, парафіновий і вощений папір, пергамент, поліетиленову плівку, картон. Кожну окрему дозу порошка висипають на заздалегідь розкладені рядками паперові капсули, яких беруть по числу прописаних порошків, а потім загортають. Заповнені капсули складають по три для зручності рахунку і поміщають у паперовий пакет або коробочку. Для виготовлення капсул використовують різні сорти паперу: писальний, вощений, парафіновий, а також пергамент і целофан. Капсули з проклеєного (писальний) застосовують для пакування негігроскопічних і нелетких порошків. Капсули з вощеного і парафінового використовують для упаковки гігроскопічних речовин, а також речовин, які змінюються під дією кисню, або легко вивітрюються. Вощені і парафіновані капсули не придатні для пакування порошків розчинюваних у воску або парафіні (камфора, ментол, фенілсаліцилат).
Пергаментні капсули викор. для упаковки летких і розчинних у воску і парафін. речов. Целофанові капсули не придатні для пакування порошків, які містять жирні ні та ефірні олії, камфору, ментол, гігроскопічні речовини. Не дозовані порошки випускаються у паперових пакетах, картонних і пластмасових коробках. Порошки, які містять значну кількість кристалізаційної води, легко піддаються вивітрюванню (натрію сульфат, магнію сульфат) до вміщення їх у пакет або в коробку загортають у пергаментний або парафіновий папір. Порошки які містять речовини, що легко розкладаються, пахучі та гігроскопічні (калій перманганат, натрію бромід) випускаються у скляній банці, присипки – в спец. Коробці з додатковою внутрішньою кришкою з дрібними отворами. Желатинові капсули – для відпускання порошків, які мають неприємний смак або запах, містять барвні л. з. ,подразнюють слизові оболонки, і в випадку локалізації дії окремих л. з. проведення л. р. в незмінному вигляді через шлунок.
Оцінка якості готових ліків включає фіз.. хім.., і органолептичний методи аналізу. Проводять аналіз документації (рецепта, ППК), перевірка сумісності л. з.., дозування л. р. списків А і Б, та норми відпускання наркотичних л. з. Потім відповідність етикеток, упаковки, кольору, смаку, запаху, властивостям л. р.
Однорідність перевіряють після натиску голівкою товкачика на масу порошка ( на відстані 25 см від ока не повинно бути видимих окремих частинок). Сипучість – пересипанням порошка з однієї капсули в другу не повинно бути груд кування.
