- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
Виготовлення складних порошків з отруйними і сильнодіючими речовинами
Зберігання, облік і відпуск отруйних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів в аптеках регламентуються вимогами наказів МОЗ України №356 від 18.12.1997 р. і №360 від 19.07.2005 р.
Правила зберігання, обліку й відпуску отруйних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів.
Зберігання й відпуск отруйних, наркотичних і сильнодіючих лікарських речовин:
Персональна відповідальність за облік, схоронність, відпуск, призначення й використання наркотичних лікарських засобів в аптечних установах покладаєьться на керуючих аптеками.
Усі місця зберігання наркотичних речовин в аптечних установах забезпечуються охоронною сигнализацією й сейфами.
Всі наркотичні засоби, наявні в асистентських кімнатах аптек, по закінченню робочого дня передаються в місця, що забезпечують їхню схоронність.
Видача наркотичних і особливо отруйних речовин в асистентську кімнату має проводитися з матеріальної кімнати тільки керуючим аптекою або особою, уповноваженою на це.
Отруйні й наркотичні лікарські засоби списку А, зберігаються ізольовано, у спеціальних металевих шафах (сейфах) під замком. Наркотичні й особливо отруйні речовини: миш’яковистий ангідрид, арсенат кристалічний, стрихніну нітрат, ртуті дихлорид (сулема), ртуті ціанід і оксиціанід - мають зберігатися у внутрішньому відділенні сейфа, що зачиняється на замок.
На внутрішній стороні дверцят сейфів, у яких зберігаються лікарські засоби списку А, має бути напис «А» «Venena», а на внутрішній стороні дверцят сейфів, у яких зберігаються лікарські засоби списку Б - напис «Б» «Неrоіса» і перелік отруйних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів із вказівкою вищих разових і добових доз.
У шафах «А» для виготовлення ліків з отруйними речовинами мають зберігатися ручні ваги, різноважки, ступки, циліндри й лійки, миття й обробка яких проводиться окремо від іншого посуду під наглядом фармацевта. Бажано на посуді, що використовується для виготовлення ліків, мати маркування: «Для атропіну», «Для сулеми» і т.д.
Написи на штанглазах, у яких зберігаються отруйні лікарські засоби, повинні бути білих кольорів на чорному тлі, а на штанглазах, що містять сильнодіючі лікарські засоби, - червоних кольорів на білому тлі. У обох випадках на штанглазах зазначаються вищі разові й добові дози.
Приймання рецептів, виготовлення і відпуск лікарських засобів
При прийманні рецептів на лікарські засоби, до складу яких входять отруйні або сильнодіючі лікарські засоби, фармацевт зобов'язаний уточнити вік пацієнта, перевірити правильність дозування, сумісність прописаних інгредієнтів у лікарській формі й підкреслити червоним олівцем найменування отруйного препарату.
Отруйні й наркотичні засоби, що входять до складу лікарського засобу, відважуються провізором-технологом у присутності асистента, після чого штанглаз негайно забирається в шафу. На звороті рецепта й паспорті письмового контролю провізор-технолог розписується у видачі, а фармацевт в одержанні необхідної кількості отруйних речовин із вказівкою його найменування, кількості й дати.
Отримана фармацевтом отруйна речовина має бути негайно використана для виготовлення лікарського засобу, що негайно ж передається провізору-технологу для перевірки.
Виготовлені лікарські засоби, що містять отруйні речовини, опечатуються особою, що перевірила лікарську форму, або укупорюють «під обкатування» і зберігаються до відпуску в окремій шафі, що зачиняється.
Якщо в рецепті поряд з іншими інгредієнтами прописані отруйні, наркотичні й сильнодіючі речовини, то відпускати їх окремо (не в складі виготовленого лікарського засобу) забороняється.
Наркотичні лікарські засоби, що виписують на спеціальних рецептурних бланках, відпускаються тільки з аптек, прикріплених для цих цілей до територіальних амбулаторно-поліклінічних установ.
При приготуванні пор з ЛЗ списку А необхідно дотримуватись правил роботи з отруй і наркотичними речовинами.
Rp: Aethylmorphini hydrochl 0,025
Analgini 0,25
M. f. pulvis
D t d N 10
S: по 1 пор 3 р на день
Етилморфіну гідрохлорд (список А, наркот. ЛР) –в.р.д. – 0,03; в.д.д. – 0.1 г. Вищі дози наведені у ДФ. У наведеному рецепті разова і добова дози етилморфіну не завищені. Дози анальгіну також не завищені. Норма одноразового випуску етил морфіну складає 0.2, а в рецепті прописано на всі пор 0, 25. Кількість пор слід скоротити до 8(0, 25*8=0,20). Після цього л. препарат вже можна готувати. Спочатку визначаємо масу кожного інгредієнта та всі дози пор. Для цього масу 1 дози пор множать на число доз у рецепті: етил морфіну гідро хлориду: 0.025*8=0.2 (пораховану вище) Анальгіну: 0.25*10=2.5
У ступці розтирають 2.5г анальгіну, після чого залишають у ступці приблизно 0,2 г, а залишок анальгіну висипають на капсулу. Потім висипаємо у ступку 0,2 г єтилмогфіну гідро хлориду, старанно змішуємо з анальгіном, частнами додаємо залишок анальгіну, змішуємо до однорідності. Перед додаванням кожної наступної порції анальгіну за доп целулоїдної пластинки знімають порошкову суміш зі ступки і товкачика. Одержану суміш розважуємо на 10 доз по 0,275 г (це- маса пор на 1 прийом = 0.025+0,25) у парафіновані капсули. Пор, приготовлені індивідуально треба оформляти етикеткою «Порошки», на якій повинні бути такі позначення: № рецепта, № аптеки, прізвище хворого, спосіб застосування, дата, ціна. При необхідності наклеюють попереджувальну етикетку «Зберігати у сухому, прохолодному, захищеному в д світла місці»
