- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
Види ваг. Одним з найпоширеніших способів дозування є зважування, яке виконується за допомогою ваг. Вони являють собою прилад, призначений для визначення вагової маси даних лікарських засобів за способом порівняння її з еталонами мас (з умовно прийнятими одиницями — гирями).
За конструкційними ознаками розрізняють гідростатичні, пружинні й зважувальні ваги.
З точки зору метрологічної характеристики (стійкість, постійність показників, точність і чутливість) розрізняють ваги:
метрологічні — призначені для звіряння маси робочих еталонів з державним еталоном. Це ваги вищої точності, спеціальної конструкції, за їх коливаннями спостерігають із сусідньої кімнати за допомогою спеціальних оптичних пристроїв;
зразкові — для звіряння й перевірки гир;
аналітичні — для зважування при точних хімічних аналізах;
технічні 1, 2 і 3 класів.
Для приготування лікарських препаратів в умовах аптечної практики використовують рівноплечі технічні (рецептурні) і аптекарські ручні терези. Як одні, так і другі належать до категорії технічних ваг 3-го класу. В матеріальній застосовують звичайні настільні шалькові ваги, а для великих ваг - десяткові й сотенні ваги.
Тарні ваги на колонці (ВКТ) (ваги Мора). Широко застосовують для дозування за масою. Тарні ваги служать для відважування твердих, густих і рідких речовин. Виготовляються з межами допустимих навантажень від 50 г до 1 кг. Тарними їх називають тому, що дозуванню за масою завжди передує операція тарування - урівноважування маси тари з допомогою дробу або іншого-тарувального матеріалу.
Ваги технічні (ВТ) 2-го класу мають такі технічні характеристики: діапазон вимірювань 0,1 -1 кг, допустима похибка при 10 % навантаженні ±60 мг і при 100 % навантаженні ±100 мг.
1.опорна призма, 2. рівноплече коромисло, 3. Грузопідйомні призми, 4. регулятор рівноваги, 5. кронштейн, 6. сережки, 7. дужки, 8. стрілка, 9. шкала, 10. з ємні чашки, 11. підставка, 12. висок(отвес), 13. показник виска, 14. ручка аретиру, 15. фасонний болт, 16.рухомі ніжки, 17. зіркові контргайки, 18. колонки, 19. аретир, 20. подушка
Терези ручні (ВР) аптечні марки ВР призначені для дозування за масою сухих речовин у кількості від 0,02 до 100 г, а також для проведення технічних аналізів. Залежно від допустимого граничного навантаження терези ручні аптечні бувають декількох типорозмірів: ВР-1, ВР-5, ВР-20, ВР-100.
1.коромисло, 2. обіймиця, 3. обіймиця з кільцем, 4. стрілка, 5. щічка, 6.призма грузоприймальна, 7. серги, 8. чашка.
У неробочому стані терези зберігають у підвішеному вигляді на крючку спеціального штатива, або ж укладають у коробку. Це необхідно для оберігання призм терезів від зайвого стирання.
Застосовуються також електронні ваги, які випускають різні фірми
Ваги настільні звичайні інакше називаються вагами Беранже. Їх застосовують для зважування речовин, які не потребують значної точності, тому що вони менш чутливі, ніж рецептурні. Виготовляють їх вантажопідйомністю від 500 г до 20 кг.
Десяткові і сотенні ваги. Найчастіше використовується в складських приміщеннях для зважування вантажів у вигляді бочок, ящиків, балонів та ін. У результаті нерівноплеччя ці ваги дають можливість урівняти ні їх платформи вантаж гирями в 10 і відповідно в 100 разів меншої маси. Для десяткових вагів застосовують звичайні гирі, а для сотенних – у вигляді спеціальних пластинок для нанизування їх на вертикальний стрижень.
