- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
проготування розчинів глюкози 5,10,25 і 40%. У луж-у сер-щі –окислення та полімеризацію=оксикислоти: гліколова, оцтова, мурашина(пожовтіння) при рН1,0-3,0 утв-ся д-глюконова к-а, 5-оксиметилфурфурол(пожовтіння). Заздалегідт готують стабілізатор Вейбля: натрію хлориду 5,2г к-и хлористоводневої 8,3% - 4,4мл; води для інєкцій до 1л. Стабілізатора Вейбеля – 5% від обєму розчину. За ДФ: натрію хлориду 0,26г/1л; 0,1н к-ти хлористоводневої до рН 3,0-4,0. замінивши термічну стерилізацію на стерилізуючу фільтрацію, можна приготувати 5% р-н глюкози зі строком придатності 3 роки без стабілізатора. Rp:Sol/ Glucosi40%-100ml. Наприклад глюкоза містить 9,8%води.X=(ax100)/(100-б) Де Х-необхідна кількість глюкози, а-кількість глюкози б/в указана в рецепті; б-процентний вміст води в глюкозі за даними аналізу. В асептичній квмнаті в мірній колбі 100мл розчинюять глюкозу „для інєкцій”+стабілізатор і доводять до 100мл водою для фнєкцій. Р-н стерилізують до 100 мл 100ºС 1 год (120ºС-8хв). Тоді вторинний контроль
78. Особл. Техн о-му кисл аскорб для інєкцій. Постад контроль як-ті лік преп д/інєкц наказ №96.
Випускається в ампулах5% 1-5мл при рН=1-4(кисле) розкл до альдегіда і фурфурола(жовте забарвл) для стабілізації дод NaHCo3. до рН=6-7, утв сліль аскорбін кисл та NaHCo3. Також дод антокислювачі натрію сульфіт безводний-0,2% обо натрію метабісульфіт і ампулюють в струмені СО2 стерилізують текучим паром 100С 15 хв. Метод стабілізаціх запропон Ружициким – комбінав. Антоксидант-трилонБ+ натрію сульфіт, що продовж термін зберіг до 2 р ЕДТА як відємний кат.
Пастад контроль якості р-в д\інєкцій: 1. перевірка прав прописування і сумісності інгр. Оф-ння рец блакна 2. -//-доз і норми відпуску ЛЗ 3.оцінка як р-ну до і після стерилізаціх а)оц докум-ції(відпов рец паспорту письмового контр ППК) б)якісний і кільк аналіз(хім контр) в) органолептичн контроль г) відсутність мех домішок д) опитувальний контроль е)відхелення в обємі є)оц як упаковки ж)оформл до відпуску.
А. Результати повного хім котр реєстр в журналі включаючи визн рН ізотонуючих та стабіліз р-н. Б. До і після стериліз не пізніше 3-х годин від початку піготовленння. Повтор стериліз недопускається-реєстр. В. Алюмінієвий ковпачок не повинен прокручуватись Г. Не дозволяється одночасно виготовляти декілька розчинів д\інєкцій.
79. Значення ізотонічності інєкційних розчинів. Спосіб розрахунку ізотон. концентрації ЛР. З-н Рауля та ізот еквівалентів за NaCl.
Ізотоніч р-ни – це розчини, які мають осмот тиск, рівний осмотичному тиску рідин організму. Введ в організм рідин з інш осмотич тиск викликає біль. Для корекції є осморегул системи. При введені гіпертонічних розчин=рух води з еритроцита в плазму для вирівнювання тиску=плазмоліз. Якщо ввод гіпотоніч розч=розбух і розриваються(гемоліз).Ці процеси прив до смерті, тому доцільно ввод ізотонічн розчин.Способи розрах ізотон концентр:1. Метод засн на зак Вант-Гоффа або за р-нням Менделеєва-Клайперона.2. М заснован на законі Рауля.3.По NaCl.Розрах ізотон конц за зак Рауля. Передбачає кріоскоп метод-тиск пари над роз пропорційний молярній частці розчин речовини.Зниженн Т заг(депресія) пропорц зниж тиску пари, і отже пропорц конц розчинен реч в розч. Ізотон розч різних реч. Замерзають при одній і тій же Т=0,52. Знаючи депресію 1% розч будь-якої реч можна визначити її ізотон конц. Позначяємо депресію 1%розч реч величин t(далі познач як дt), визнач конц р-ну, що має депресію 0,52С, за форм:х=0,52/ дt(%)Для розрах кількості реч для одерж ізотон р-ну: m1=0,52*V/ дt*100,V-обєм розч за прописом. Якщо у прописі 2 компоненти то вик ф-лу:m=(0,52- дt2*С2)/ дt1*100, де дt2-депресія темп замерз 1%р-ну пропис реч;
Дt1 1% р-ну реч, взятого для ізотун. р-ну, проп в рецепт; V-обєм проп р-ну в рец;С2- конц пропис реч %: Наприк:
Rp.Sol.Novocaini 2% 100ml
Natrii sulfatis q.s.
Ut fiat sol isotonica
Sterilisalа!
D.S. для інєкцій
Дt1=0,15С, дt2=0,122С, С2=2% m2=(0.52*0.122*2)*100=1.84 Na2SO4; Отже для приготув ізотон розч новокаїну2,0 г При 3-х комп і більше: m3=0,52-( дt2*С2+ дt3*С3)*V/ дt-100;Розрах ізотон конц з вик еквівал по NaCl:-наз к-сть NaCl, яка створ в тих же умовах осмот тиск,однаковий з осмот тиск та ізотон одн обєм води. Знаючи еквів по NaCl можна визнач ізотон конц: х=0,9*1,0/0,18=5,0г, то конц новокаїну=5%. Напр
Rp.Dіmedroli1.0
Natrii sulfatis q s
Aq. рro injectionibus ad 100ml
M. f,sol isotonica Sterilisa!
D S в\м по 2 мл2 р на день
Для пригот ізотон р-ну NaCl 100мл-0,9г, але частину розчину ізотонує димедрол. Знаходимо Е димедролу по NaCl=0,2г, тобто1,0г димед і 0,2г NaCl ізотон одн. Обєми водних розч. Визнач, яку кільк NaClнеобх дод для ізотон:0,9-0,2=0,7г NaCl.
Якщо для ізотон викор ін реч. Напр глюкозу
Rp.Sol. Hexamethylentetramini 3% 100ml
Glucosi q. s.
Ut,fiat sol isotonica
DSДля 100 мл NaCl-0,9г, але 1,0г гексамет-0,25г 3,0 гексамет-х г NaCl, тож=0,75г. Отже, NaCl0,9-0,75=0,15, але треба ізотон глюкоз. Е по NaCl 0,18, це знач що 0,18г NaCl 0,18, це знач що 0,18г NaCl=1,0 глюкози, а 0,15г NaCl-0,83 г глюкози. Тобто, для ізотон необх 0,15г NaCl. Чи 0,83 глюкози
