- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
Супозиторії – дозована л/ф, тверда при кімн t°, розплавлена при t° тіла. Ф/х власт: дисперсні системи, що скл із дисп с-ща (основа) + дисперсійної фази (л/р, в твердому та рідкому станах). Є гетерогенні системи (л/р розподіляються в осн за типом сусп. чи емульсії), гомогенні с-ми (л/р розчиняюься в осн.). За призначенням є: ректальні, вагінальні, палички ( в сечовід, канал шийки матки, слуховий прохід). Супозиторії осн ділять на гідрофобні та гідрофільні. Гідрофільні (желатино-гліцеринові, мильно-гліцеринові гелі, сплави поліетиленоксидів) – всмоктування л/з з цих осн відбув не залежно від t° плавлення (обумовлено швидкістю р-ння самих осн) основи застосовують для приготування свічок, кульок, паличок тільки методом виливання.
70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
Вимоги див в ДФ, але: повинні мати ф-му конуса, циліндр із загостреним кінцем, з макс діаметром 1,5 см, вага від 1,0-4,0, коли вага не вказана, готують 3,0, дитячі – 0,5-1,5, з обов’язковою вказівкою в рецепті, від геометричної ф-ми залежить швидкість введення. При введенні в пряму кишку вона має подолати рефлекторний опір сфінктера. Супозиторії прописуються у Rp.: 2-ма способами: розподільним і роздільним; розподільний – кількість л/з прописують із розрахунку на всю масу, + вказівка на скільки треба розділити свічок (M.f. supp.rect.№10). Перевіряють дози як і у всіх л/р всередину, в.р.д. і в.д.д. Желатино-гліцеринова основа – желатин + гліцерин + вода, співвідношення може різнитися, офіцинальний – 1:5:2. Приготування: желатин нарізають на дрібні частини, обливають водою очищеною, залишають набухати 30-40 хв + гліцерин нагрівають трохи до утв прозорої, однорідної маси; готова основа має бути 8,0 (гр.). Техн.: 1. Р-ни, що розчиняються в воді – розчиняємо в частині води, що йде на приготування основи, тоді додають до розплавленої осн => виливають у форму; 2. Р-ни, що не р-нні в воді, спочатку розтирають з частиною гліцерину в тонку суспензію, тоді в готову розплавлену основу перед виливання у форму.
71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
Гідрофобні основи – масло какао, спавлення його з парафіном та гідрогенізованими жирами, рослинні та тваринні гідроген жири, твердий жир, сплави гідроген жирів з воском, твердим парафіном. Найчастіше використовують масло какао (Oleum Cacao). Технологія: 1. Л/р розчинні в осн (камфора, хлоралгідрат, анестезин до 2 %) розчиняють в розплавленій основі (враховуючи вл-ті р-н); 2. Нер-нні в осн – за типом емульсії (протаргол, коларгол, танін, солі алкалоїдів) (р-ни, що р-нні в воді) – л/р розчиняють у кількох кр води чи гліцерину, потім емульгують та змішують з основою, емульгатор – ланолін безводний, якщо розчиненої р-ни >5% і вона вимагає ↑ води – то подрібнюють в ступіц спочатку без води, а потім додають трохи води => розтирають => частинами дод в осн.; 3. Не розсинні не в воді, не в осн.(ксероформ, стрептоцид, теофілін, ZnO)вводять у вигляді найдрібнішого порошку, якщо прописані в малій кількості до 0,1 – спочатку розтирають із кількома кр персикової чи мигдалевої олії, тоді змішють із подрібненою основою; коли більше 0,1 – ретельно подрібнюють та змішують із частиною розплавленої осн, тоді + залишок осн.; 4. Розчини (нафта нафталанська, іхтіол, бальзами) вводять безпосередньо змішуючи із подрібненою жир осн. Р-ни без летких р-н можна попередньо згустити (випаровуванням); 5. Густі екстракти вводять після попереднього змішування їх із рівною к-стю спиртово-водно-ліцериновою сумішшю (1:6:3).
