- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
Мазь-емульсія – гетерогенна система з 2х фаз + поверхня розподілу. До їх складу входять розчини, чи розчинені в воді л/р, утворюють з мазевою основою емульсії типу В/О. Приготування залежить від кількості води, що може бути поглинута застосованою мазевою осн. Л/р, що добре розчинні в воді, та прописані у малих кількостях розчиняють у мін к-сті води, якщо для розчинення р-ни потрібно збільшення води, то р-ну вводимо за типом суспензії. Для створення стабільної емульсійної с-ми потрібен емульгатор, найчастіше це ланолін безводний. Приготування емульсійної мазі з протарголом: спочатку розтирають його з гліцерином (1,0 протарголу – 6-8 крапель гліцерину), тоді розчиняємо у воді, якщо вода не прописана, то розчиняємо в воді з ланоліну (30%), а беремо ланолін безводний, тоді при помішуванні додаємо вазелін до однорідної маси. Коларгол розтираємо із водою, залишаємо набухати, тоді додаємо ланолін, а тоді змішуємо з вазеліном. Танін розчинний в теплій воді 1:3, розтирають з водою, потім + ланолін – емульгують + вазелін.
68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
Комбіновані мазі скл з окремих типів мазей, вони багатокомпонентні, одночасно прописано кілька л/р з різними ф/х властивостями (рідкі, тверді, одні р-нні в осн, інші в воді, не в воді, не в осн). Технологія: 1. Комбіновані мазі готують включенням твердої нерозчинної л/р в мазеву осн з приготуванням мазі – р-ну та емульсії. При додаванні твердої фази до готової емульсії та при початковому змішуванні з жиропод маз осн частки твердої р-ни розташовують в маз сон поряд з краплями емульсійної фази. 2. Тверда фаза, що має гідрофільність змочується водною рідиною пр. наст змішуванні одержаної водної суспензії з маз осн виходить комбіновані с-ми емульсії водної сусп. В жировому сер-щі. Частки твердої фази в цих випадках виявляються включеними в середину емульсованих крапель водної фази, розподілених, у свою чергу в жир осн, цей метод більш активний в терапевт відношенні. Приготування з концентратами (сухі) – як основу використовують порошкоподібні р-ни, легко набухаючи в воді та утворюють маст мазеподібної консистенції (алтейний корінь бентонітової глини, Al(OH)3). Сухі концентрати мазей можуть бути використані як присипки на рани через висушуючи дію. Мазеві напівфабрикати – заздалегідь приготовані в А суміші за прописами, що часто повторюються в рецептурі (2% мазь ментолу, 10% камфорна мазь, 10% мазь цинку) при вик-ні напівфабрикатів повністю дотримуються вимог до приготування мазей. Оцінка якості та оф-ня: перевіряють документи (Rp.:ППК), упаковку, оформлення, відсутність розшарування та механічних включень, відхилення в масі. Визначення справжності проводять візуально, за зв-нім виглядом – органолептичними ознаками (колір, запах). Тонкість мазей-суспензій в А умовах перевіряють шляхом розтирання на тильній частині долоні, не повинно бути крупинок. Для визначення однорідності – беруть 4 проби, поміщають їх на 2 предметних скла, покривають2-гим предметним склом і притискають до утв плям, розглядають, не повинно виявлятися видимих часток. Упаковка: пакують у скляні, фарфорові чи пластмасові банки, ємністю від 10-100 г, з пластмасовими кришками, що накручуються. Попередньо підкладають пергаментний чи парафіновий папір,і відповідно оформляють до відпуску. Темне скло – коли мазь розклад під впливом світла. При заповненні не повинні лишатися пустоти, для цього ущільнюють постукуванням банки об долоню.
