- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
Лініменти – рідкі мазі, лф для зовнішнього застосування,що являє собою густі рідини або драглеподібні маси,що плавляться при Т тіла. (від лат.linire – втирати, спосіб застосування – втирання в шкіру). Переваги: -легко всмокт-ся шкірою (біол.доступність); -порівняно з мазями легше наносяться на шкіру; - менше залиш.слідів на шкірі та одязі. Недоліки: -невисока стабільність ряду прописів; -незручність транспортування.
Класифікація. 1.За терапевт.дією: анальгезуючі, протизапальні, інсектицидні, висушуючі, фунгіцидні,в*яжучі. 2.За фіз.-хім.природою – дисперсні системи,утворені в рідких дисперс.середов.: 1) за характером дисперс.середов.:
--Жирні: як дисперс.середов. містять жир.олії(соняшникова,льняна,рицинова) чи жироподібні реч.(ланолін), лік.реч.:рідкі(хлороформ,скипидар,ефір,дьоготь) і порошкоподібні(камфора,ментол,новокаїн,дерматол); --Спиртові – містять спирт або настойку (наст.перцю стручкового) і лік.реч.; --Мильно-спиртові – як дисперс.середов. – спиртові р-ни мила.Бувають рідкими(калієве мило),щільними(натрієве мило).При втиранні в шкіру виклик.емульгування шкірного жиру,захоплюючи лік.реч. --Вазелінові – є вазелінова олія.Високостійкі при нагріванні (через високу хім.інертність). 2)За типом дисперс.систем:
--Гомогенні: лініменти-р-ни,екстракційні(олійні екстракти різних частин рослин – олія блекоти). –Гетерогенні: лінім.-суспензії,емульсії,комбіновані.
Контроль якості здійснюється за відхиленням у масі,за органолептичними показниками(запах,колір,однорідність,відсутність сторонніх включень).
Пакують – у скляні баночки з кришками,що навинчуються.Зберігають у прохолод.місці,захищ.від світла. Гетерогенні лініменти – етикетку «Перед вживанням розбовтувати».
63. Характеристика гідрофільних основ.
Вкл.реч-ни різн хім. природи, об’єм аг власт-тю розчин-ся/набухати в воді. Вони являють драглі вис.-молек. сполук (прир/синтетичні) або високодисперсні гідрофіл.глин. Деякі всмоктуються через шкіру, інші утв. на шкірі
66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
Мазі-суспензії – л/р не розчинні ні в основі, ні в воді. Інколи р-ни можуть бути розчинні в воді, але: утв їдкі, сильно подразнюючі р-ни, барвлячи р-ни, чи розчиняються в великій кількості води, тоді вони теж готуються за типом суспензій. Як правило мазі-сусп – поверхнево-діючі, терапевт акт залежить від ступеня дисперсності речовин. Техн.: готуються шляхом ретельного розтиранні твердих порошкоподібних р-н із основою. Коли сухої р-ни <5%, від аг маси – розтираємо р-ну спочатку в сухій ступці, а потім з підхожою до основи рідиною (масло вазелінове, персикове, мигдалеве) – коли основа – гідрофобна, коли осн – гідрофільна, то з водою чи гліцерином, в ½ к-сті від сухої р-ни. Коли сух р-ни >5% - то розтираємо р-ну в підігрітій ступці спочатку в сух вигляді, а тоді додаємо половину к-сті розплавленої основи. Офіцинальні мазі: мазь ртутна біла, ксероформна, цинкова, фурацилінові, сірчана проста.