- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
Слизи- густі в*язкі р-ни ВМС,без азотистих речовин,близьких до полісахаридів. ЛРС корінь алтеї,насіння льону,бульби салепу,насіння айви,подорожника. Одержують їх шляхом витягнення з рослинного матеріалуабо шляхом розчинення. Деякі слизи використовують як емульгатори й стабілізатори(крохмаль,камеді). Особливості приготування настою з алтейного кореню : 1)готують настій методом мацерації- холодного настоювання при кімнатній Т протягом 30хв при легкому перемішуванні скляною паличкою. Холодне пресування – перехід у витяжку тільки слизу. При гарячому – переходитьсупутна речовина – крохмаль,який при Т перетворюється в крохмальний клейстер у клітині і затруднює перехід слизу. 2)якщо в рецепті не вказані к-ть сировини,то настій готують 1:20,тобто з 5,0 кореня алтея необхідно одержати 100мл витяжки з урахуванням видаткового коефіцієнта. 3)витяжку готують без віджимання сировини,бо попадатимуть набухлізерна крохмалю,уривки клітин тканини.Настій виходить каламутний тоді і швидко псується. 4) алтейний корінь поглинає значну к-ть води,яка міцно утримується набухлим матеріалом.
55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
Це особлива група екстрактів,призначення яких служити вихідним матеріалом для приготування аптечних витяжок. За консистенцією бувають рідкі і сухі. Рідкі готують 1:2, сухі – 1:1. Сухі отримують шляхом обережного упарювання рідких і введенням у них наповнювачів – молочного цукру,декстрину або їх суміші до співвідношення діючих речовин 1:1 або 1:2. Е-К добре розчиняються у воді з утворенням прозорих розчинів. Випускають рідкі концентрати – валеріани,собачої кропиви,горицвіту; сухі: алтейний корінь,горицвіт,термопсис,конвалія,наперстянка. Сухі конц. стійкі та зручні при зберіганні і транспортуванні,деякі гігроскопічні. При зберіганні вони часто відволожуються. Для усунення цього недоліку і стабілізації екстрактів запропонований метод мікрокапсулювання. Згідно з ДФ11 при приготувані настою чи відвару шляхом розчинення екстракту його беруть у кількості відповідній кількості РС вказаної у рецепті. При приготуванні настою кореня алтея,його треба взяти 5.0,що складає більше 3% в об*ємі ЛФ.тому враховують коефіцієнт збільшення об*єму,який для сухого екстракту кореня = 0.61. Тоді к-ть води очищеної буде 100-(5*0.61)=97мл. Для приготування настоїв та відварів з рідких екстрактів замість указаної в пропису к-ті РС беруть подвійну (за об*ємом) к-ть концентрату,який + як і галенові препарати в останню чергу.
56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
Водні витяжки відпускають тільки свіжо приготовленими з етикетками: «Зберігати у прохолодному місці», «Перед вживанням розбовтувати». Зберігати в аптеці не більше 2 діб. Загальними напрямками удосконалення технології настоїв і відварів є: розширення асортименту екстрактів-концентратів,застосування сучасних методів екстрагування РС з використанням УЗ,іонізуючого випромінювання,+ ПАР, розробка апаратури нової конструкції. Застосування іонізуючого випромінювання для розробки 5 нових препатів: плантаглюцид,раунатин,мукалтин,цикорин,екстракт алтейного кореня сухий. + до водних витяжок концервантів: натрію бензоату, к-ти Собінової,ніпагіну,ніпазолу, значно підвищує стабільність настоїв і відварів. Перспективним напрямком підвищення якості водних витяжок є заміна їх новими ЛФ промислового виробництва. Це легко розчинний чай,що містить БАР,отриманий методом розпилювального сушіння. Зараз розробляють чаї жовчогінної,проносної,в*яжучої,противиразкової дії. Сухі мікстури від кашлю для дорослих і дітей, що розбавляють в домашніх умовах відповідною к-тю води, вони містять екстракти-концентрати з лрс. Під впливом Е у живій рослині відбуваються процеси розкладу і утворення різних речовин. Діяльність Е відбувається у вологому слабо кислому середовищі. Короткочасна температурна дія вище 60-70*С приводить до денатурації та інактивації Е. Руйнуюча дія Е припиняється при висушуванні рослин. В аптеках водні витяжки готують тільки з висушеної РС,що зберігається у сухому провітрюваному приміщенні.
