- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
Настої і відвари в рецептах можуть прописуватись різними способами.
1.Вказуєтся к-ть вихідної РС і об*єм вод. витяжки. Необхідно з 15 вагових частин РС приготувати 200 об*ємних частин відвару.
2.Вказується лише об*єм витяжки. Якщо к-ть РС в рецепті не вказана,настої і відвари готують у співвідношенні 1:10. Настої трави горицвіту,кореневище з коренями валеріани готують у співвідношенні 1:30. Витяжки з ЛРС,що містить сильнодіючі реч. готують за прописом лікаря,а при відсутності вказівок про к-ть сировини- 1:400 і в основному з екстрактів-концентратів. К-ть води,що поглинається,залежить від гістологічного складу й ступеня подрібнення сировини. Коефіцієнт водопоглинання- к-ть рідини,утримуваної 1.0 стандартного ступеня подрібнення після віджимання в перфорованому стакані інфундирки. Коефіцієнти наведені в ДФ11, у наказі МОЗ україни №197 від 07.09.93. К-ть води,необхідну для приготування настою або відвару,визначають підсумком об*єму витяжки указаної в рецепті і додаткової к-ті води,яку розраховують шляхом помноження маси РС на коефіцієнт водопоглинання.Температура. Підвищення температури збільшує швидкість дифузійного обміну і тому прискорює екстракцію. У більшості р-н,що екстрагується,з підвищенням Т збільшується розчинність та дифузія.(пектини,білки,камеді). Тривалий вплив високої Т приводить до руйнування термолабільних речовин. Застосування нагрівання небажане внаслідок значного збільшення виходу супутних речовин і втраті летких компонентів. Згідно з вимогами ДФ11 і 10 настої нагрівають на киплячій водяній бані протягом 15 хв. відвари- 30 хв. Після закінчення витяжки охолоджують при кімнатній Т, настої не менше 45 хв., відвари-10 хв. При приготуванні водних витяжок з лрс об*ємом 1000-3000 мл час нагрівання на водяній бані для настоїв збільшується до 25 хв., для відварів-40 хв. Час охолодження 45 і 10 хв. Настої проціджують після повного остигання не раніше ніж через 45 хв., при охолодженнів йде додатковий процес витягнення. Стадія охолодження для відварів коротша,ніж для настоїв,бо більш тривалий строк їх настоювання на влдяній бані і вмістом значної к-ті ВМС, р-ни яких після охолодження сильно густішають і погано проціджуються.
53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
Матеріал,з якого зроблена інфундирка ( від лат. Обливати,заварювати) може впливати на якість приготовлених настоїв і відварів. Він не повинен взаємодіяти з рослинними матеріалами і витягуваними діючими речовинами, мати достатню теплопровідність і механічну міцність. При виборі інфундирки необхідно враховувати,що швидкість підвищення Т всередині неї під час витягнення залежить від її матеріалу. У фарфорових інфундирках,які мають меншу теплопровідність,рідина нагрівається повільніше,ніж у металевих,тому їх доцільно попередньо підігріти протягом 15 хв на киплячій водяній бані. Для віджимання сировини використовують прес-цідилку,яка має вигляд невеликого металевого сита. При приготуванні настоїв і відварів із сировини, що містить алкалоїди (термопсис, беладонна,ріжки,кора хіни) їх екстрагують водою підкисленою хлористоводневою к-тою.За вказівкою ДФ11 к-ти за масою беруть скільки міститься алкалоїдів у взятій кількості рослинної сировини в перерахунку на хлористий водень. До РС,що містить серцеві глікозиди належать листя наперстянки,трава горицвіту,жовтушника. рН повинно бути нейтральним,дотримане визначеного ступеня подрібнення РС, дотриманння температурного й часового режимів настоювання на киплячій водяній бані – не більше 15хв і тривалість охолодження – не менше 45хв. ЗРС,що містить Е.О. (валеріана, м*ята,чебрець,материнка), готують настої,бо Е.О. легко леткі,особливо при нагріванні. Процес витягання в інф. щільно закритих кришками. Вміст інф. не перемішують у процеі настоювання, проціджують тільки після повного охолодження настою.
