- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
Настої,відвари-рідкі ЛФ,що являють собою вод.витяжки з лрс, вод. р-ни сухих або рідких екстрактів(концентратів).За фіз-хім. природою вод.витяжки є комбіновані дисперс. системи - поєднання істинних р-нів або р-нів ВМС з колоїдними.
Вимоги: мах. терапевтич. ефект.,пролонгованість дії, стійкість при зберіг., стандартність вод. витяжок.
Із сировини,що містить дубильні реч. , готують завжди відвари. ЛРС: кореневище перстачу, кореневище з коренями родовика, плоди чорниці, листя мучниці,брусниці. Відвари з даної гр. Сировини негайно процідж. після зняття інфундирки, бо дуб. реч. добре розчинні у гарячій воді, а при охолодженні випадають у вигляді плівчастого осаду. Глікозиди мучниці термосиійкі, розчиняються у холодній і гарячій воді,не розклад. при кипятінні. Антраглікозиди є в корені ревеня, корі крушини, листі сени, ягодах жостеру. Відвари з кореневища ревеня і кори крушини проціджують негайно після зняття інфундирки з вод. бані. Треба враховувати строк збору крушини,бо для приготування відвару дозволяється використовувати кору після річної витримки,бо в свіжозібраній корі є первинний антраглікозид- франгулярозид, що має блювотну дію. Сапоніни є у коренеищі з коренями синюхи, корені солодки,з яких завжди готують відвари. Сапоніни легко розчинні у воді, утворюючи колоїдні р-ни, вод. витяжки при розбовтуванні сильно піняться, утворюючи стійку піну, найповніше екстрагується у ледь лужному середовищі.
51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
Молекулярна дифузія здійснюється за рах. Хаотичного руху молекул і залежить від запасу кінетичної енергії часток. Шв. молекуляр. дифузії залежить від температури витяжки (при її збільшенні підвищується шв. руху молекул), величини поверхні, яка роз*єднує речовину,товщини шару, через який проходить дифузія. Переміщ. реч. вимагає певного часу. Цей процес можна виразити рівнянням Фіка-Щукарева. Конвективна дифузія- перенос реч. в результаті причин, викликаючих переміщ. рідини – струс,зміна температури, переміщування.Цей вид дифузії здійснюється значно швидше і відбув. За рахунок конвекції,тобто переносу маси з одного місця рухливого середовища в інше.
На динаміку екстракційного процесу,якість настоїв та відварів вплив. такі фактори: співвідношення між кількістю сировини і екстрагента, стандартність сировини, гістологічна будова сировини, ступінь подрібнення,матеріал використуваної апаратури, температура і час настоювання,вплив Е і мікрофлори, рН середовища.
Вплив гістологіч. будови сировини. Якщо кліт. оболонка дуже щільна, кліт. тканина не досить пухка,а міжклітинних ходів і каналів мало, то витягання відбувається повільніше.Велике значення має і склад кліт. оболонки.Пектини, якими просочені клітинні оболонки,при дії холодної води набухають,а в киплячій-утворюють гідрозолі.Наявність у рослинному матеріалі інших гідрофобних і гідрофільних речовин затримує витягання. З пухкої сировини(квітки,листки,трава) готують настої,а з щільної(кора,кореневища,корені)-відвари.
Ступінь подрібнення. Для одержання водних витяжок рослинну сировину (РС) застосовують у висушеному,подрібненому і просіяному вигляді. Зі збільшенням ступеня подрібнення РС збільшується поверхня їх зіткнення з екстрагентом,що полегшує проникнення його в клітини і прискорює процес витягання. Дуже тонке подрібнення не є раціональним. Дрібний порошок злягається,а при значному вмісті в ньому пектинових речовин,слизу і крохмалюполегшується розчинення і набухання цих речовин і утворюються грудки, які осідають на дно посуди.все це уповільнює процес витягання.Зі збільшенням клітин зі зруйнованою оболонкоюпосилюється процес вимивання, що веде до одержання каламутної витяжки,яка швидше піддається псуванню. Стандартність сировини- сировини,що відповідає вимогам НТД,яка повинна надходити в аптеку з указанням на етикетці упаковки вмісту в ній діючих речовин у процентах або її біологічної активності в ОД. Згідно з ДФ 11 для одержання водних витяжок застосовується стандартна сировина або сировина з великим вмістом діючих речовин і підвищеною біологічною активністю.Застосовувати сировину,що містить діючих речовин менше,ніж це передбачено ДФ 11,не припустимо,бо це призводить до одержання водних витяжок з підвищенням вмістом супутних речовин,каламутних і менш стійких при зберіганні.
