- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
Цей прийом використовується для приготування сусп. з гідрофільних речовин, що визначаються великою щільністю. Метод – речовину старанно розтирають у ступці, додають воду за правилом Дерягіна, розтирають і потім додають 5 і 10-кратну кількість води, перемішують і залишають у спокої на 2-3 хв, щоб більші частинки осіли, а скаламучену суміш заливають у флакон для відпуску. Залишок знову розтирають, додають 5-10 кратну кількість води, заливають і цей прийом повторюють до тих пір поки вся р-на не буде переведена в тонкодиспергований стна. Стійкість мікстур – сусп. Підвищується якщо в пропис введені р-ни, що збільшують в’язкість дисп-ого середовища, не будучі при цьому ПАР. Корисно вводити цукровий та інші сиропи. Тоді тверду р-ну старанно розтирають у сухому вигляді, потім з половинною кількістю сиропу (за правилом Дерягіна), додають решту сиропу і розбавляють водою. Сиропи вміщують в’язкість мікстури внаслідок чого швидкість осідання суспендованих часток л/рч зменшується і вона більш точно дозується.
44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
Гідрофобні р-ни змішують з гідрофільним колоїдом для утв на поверхні і твердих часток абсорбційних оболонок, що надають сусп необхідну стійкість. Як стабілізатори застосув природні або синтетичні вмс: камеді, білки, слизи, твіни, спени, бентоніти. Співвідношення між твердою фазою сусп і захисними вмс залежить від ступеня гідрофобності препарату гідрофілізуючих властивостей захисної р-ни. При приготування зависі із препаратів з нерізко вираженими гідрофобними влас-ми (бензонафтол, сульфаніламіди) на 1 г препарату беруть 0,25 абрикосової камеді або 0,5 г желатози. Для препаратів з різко вираженими гідрофоб-ми властивостями (ментол, камфора) беруть на 1 г препарату 0,5 г камеді, 1 г желатози. Причом гідрофілізуючі влас-ті вказаних гідрофілізуючих р-н виявляються в присутності води. Для утв первинної пульпи необхідна кіл-ть води = півсумі препарату і захисної р-ни. Приготування суспезій сірки. Сірка належить до числа р-н з різко вираженими гідрофоб-ми влас-ми. Стабілізація сусп сірки загальноприйнятими р-ми не завжди доцільна, бо вони зменш-ть її фармакологічну акт-ть. Вик калійне або зелене мило розрахунку на 1 г сірки 0,1-0,2 г мила. Мило неї вик-ся якщо в сусп входять солі важких або лужно-зем металів, бо при цьому утв-ся нерозч-і осади.
Rp.: Sulfuris praecipitati 2,0
Gycerini 5,0
Aquae purificatae 100 ml
M.D.S. втирати в шкіру голови.
Сірку розтирають з частиною гліцерину, дод решту гліцерину та воду, зливаючи суміш у флакон для відпуску. В останню чергу дод 0,2 г калійного мила, струшують. Слід враховувати, що мед мило несумісне з кисл-ми звідси:
Rp.: Sulfuris praecipitati 2,0
Glycerini 3,0
Streptocidi 3,0
Camphorae 3,5
Acidi salicylici 2,0
Sp. Aethylici
Sol. Acidi borici 3% 50ml
М.D.S.
У підставку відважують к-ту саліцилову, камфору, дод етиловий спирт, збовтують до роз-я порошків. У ступці подрібнюють стрептоцид вик-чи 1,5 мл спирту, дод сірку, розтирають, дод гліцерин. Дод к-ту борну частинами, змиваючи сусп у флакон для відпуску. Останнім у флакон дод розчині камфори та саліцилової кислоти.