37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).

Прикладом обмежено набухаючої р-ни в холодній воді і обмежено набухаючої при нагріванні є желатин.

Rp.: Solutionis Gelatinae 5% 50,0

D.S. По 1 ст.л. через 2 год

Відважують 2,5 сухого желатину, поміщають у таровану фарфорову чашку, заливають 10-разову кількість холодної вода і залишають набухати на 30-40 хвилин. Потім додають решту води і суміш ставлять на водяну баню, перемішують, щоб желатин повністю розчинився і вийшов прозорий розчин. Доводять водою до необхідної маси. Одержаний р-н проціджують у флакон і відпускають з етикеткою 'Зберігати в прохолодному місці", тому що під впливом МіО р-н може псуватися. Перед застосуванням слід підігріти, бо р-н може згуститися.

Прикладом обмежено набухаючих вмс є крохмаль. В холодній воді він не утворює р-нів, у гарячій - набухає, утворюючи клейстер. Для внутрішнього застосування і клізм готують 2% р-н крохмалю. Роз-ни такої концентрації готують у тих випадках, коли їх концентрація не позначена в рецепті.

Наприклад: Rp.: Solutionis Amyli 2% 100,0

D.S. На 2 клізми.

Або може бути просто виписано Rp.: Mucilaginis Аmilу 100,0

D.S. На 2 клізми.

Готують таким чином: 2 частини крохмалю змішують з 8 частинами холодної води і при розбовтуванні вливають у 90 частин киплячої води. Помішують, нагріваючи до кипіння, на випадок необхідності можна процідити крізь марлю. Готують ex tempore. Роз-ни нестійкі, піддаються мікробному псуванню.

Всередину застосовують р-ни крохмалю, як обволікаючий засіб для захисту чутливих закінчень слизової оболонки від впливу подразнюючих реч.

Метилцелюлоза належить до обмежено набухаючих р-н у гарячій воді При нагріванні понад 50 градусів у водних роз-х можлива коагуляція мц, але при охолодженні відбуваються зворотні процеси і мц повністю переходить у роз-н. Проте тривале нагрівання роз-в приводить до зниження в'язкості. Для приготування водних роз-в мц заливають водою, нагрітою до 80-90° (для повного й швидкого розчинення) в кількості 1/2 від необхідного об'єму одержуваного роз-ну. Після охолодження до кімнатної температури додають решту холодної води і перемішують до одержання однорідної маси. Охолоджені роз-ни прозорі. Для приготування 5% роз-ну мц відважують 5,0 мц, поміщають у колбу, заливають 50 мл очищеної води, нагрітої до температури 80-90° і залишають для набухання при кімнатній температурі. Через 2 год додають решту холодної води, старанно перемішують вміст колби і залишають у холодильнику на 10-13 год до повного розчинення мц. Утворений прозорий роз-н мц фільтрують через скляний фільтр.

38. Колоїдні розчини.

Колоїдний розчин являє собою ультрамікрогетерогенну систему, в якій структурною одиницею комплекс, що скл. з молекул, атомів та іонів. Цей комплекс наз міцелою. Ядро міцели утв-ся внаслідок скупчення окремих молекул гідрофобної р-ни. Подвійний шар іонів, що оточують ядро (адсорбційний і дифузний) виникає в результаті адсорбції іонів або внаслідок дисоціації поверхнево розміщених молекул ядра під впливом зовн середовища. Сполуки, з яких утв-ся іони подвійного шару наз іоногенними групами. На поверхні ядра адсорбуються переважно ті іони, що мають з ядром спільні хім ел-ти. Ці іони - потенціаловизначаючі. Електрично заряджені частки обмежені адсорбційним шаром - гранула. Іони, що нейтралізують гранулу утв-ть навколо ядра іонну атмосферу, розподіляючись між адсорбційним і дифузним шарами, наз протиіонами. Як правило, в адсорбційному шарі міцели розміщуються потенціаловизначаючі іони, а в дифузному - проти іони. У фарм практиці заст-ся гідрозолі, тобто дисп системи, де дисп серед-ще - вода. Вл-ті колоїдних розчинів: мала дифузна здатність, низький осм тиск, мала здатність до діалізу, здатність розсіювати світло. Для міцел хар-й броунівський рух. Колоїдні розчини - седиментаційно стійкі системи, агрегативно і термодинамічно нестійкі (бо частки мають надлишкову поверхневу енергію. В рез-ті зменш-я поверхневої енергії частки можуть злипатись, укрупнюватись – процес коагуляції колоїдних розчинів). Колоїдні р-ни можуть бути стійкими тільки в присутності 3-го компоненту - стабілізатора, який адсорбуючись на поверхні розділу частка-середовище, попереджує коагуляцію. Колоїдні р-ни є нерівноважними системами: може відбуватися так зване "старіння" - злипання часток що призводить до їх коагуляції. Стійкість колоїдних р-нів може порушуватись за рах-к самовільного злипання часток, дод-я електроліту, зміни температури, рН середовища, дії світла. Агрегатна стійкість системи забезпечується наявністю заряду на поверхні частки (дисоціація р-ни, адсорбція одноіменних іонів) сольватним шаром, оболонкою з вмс, пар навколо часток дисп фази, що перешкоджає їх злипанню. Механізм стабілізуючої дії вмс і пар полягає в тому, що вони адсорбуються на поверхні часток і орієнтуються на межі розділу фаз т.ч., що полярною частиною повернені до полярної рідини, а неполярною - до неполярної, утв-чи на поверхні фази мономолек-й адсорбційний шар. Іони ПАР, адсорб-сь на поверхні розділу, мають поверхневу активність, при цьому підвищуються сили відштовхування між частинками і зниж-ся їх поверхневий натяг, що сприяє агрегатній стійкості. Крім того навколо плівки пар, оточуючої частинку, орієнтуються молекули сольватного шару (у воді - гідратна оболонка). Такі колоїди наз захищеними. Оскільки розмір часток захищених колоїдів такий, що вони не проходять крізь фізіологічні мембрани, вони позбавлені здатності всмоктуватись і препарати проявляють тільки місцеву дію. Заст-ть в основному коларгол, Протаргол, іхтіол. Коларгол і протаргол викор-ть як антисептики, в'яжучі, протизапальні. Їх розчини заст-ть для змазування слиз об. верхніх дих-х шляхів, в очній практиці, для промивання сечового міхура, гнійних ран.