- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
Р-н перекису водню застосовують як дезинфікуючий і дезодоруючий засоби для промивань та полоскань при стоматиті, ангіні, гінекологічних захворюваннях та ін. В ДФ Х наведені 2 розчини перекису водню: Розведений (Solutio Hidrogenii peroxydi diluta) і концентрований – пергідроль (Solutio Hidrogenii peroxydi concentrata seu Perhydrolum).
Якщо в рецепті лікар прописав розчин перекису водню, не вказавши його концентрації, то слід відпустити 3 % розчин.
Rp: Solutionis Hidrogenii peroxydi 10 ml Da. Signa. Для промивань.
У даному випадку відмірюють мірним циліндром 10 мл 3% розчину перекису водню безпосередньо у відпускний флакон з темного скла. Закупорюють і оформляють до відпуску.
Rp: Solutionis Hidrogenii peroxydi 2% 60 ml Da. Signa. Для промивання гнійної рани.
В даному випадку прописаний 2% розчин перекису водню (під хімічною назвою), тому його можна приготувати розведенням або пергідролю, або розчину перекису водню 3% водою, виходячи з фактичного вмісту його в вихідному розчині.
Розрахунок ведуть за наведеною вище формулою. Із розчину перекису водню 3%. Х=2%*60мл / 3%=40мл, води очищеної 60-40=20мл.
А якщо з пергідролю 30%, тоді Х=2%*60мл / 30%=4мл, води очищеної 60-4=56 мл., або пропорцією:
1) 2,0 – 100мл
х – 60мл х=1,2 г перекису водню,
2) 30,0 – 100 мл
1,2 – х х=4 мл пергідролю.
У підібраний флакон для відпуску з темного скла відмірюють 20 мл води очищеної і додають 40 мл розчину перекису водню 3%, оформлюють до відпуску.
Rp: Solutionis Perhydrolі 5% 200 ml Da. Signa. Для промивання рани.
Розчин перекису водню виписаний під умовною назвою, отже, при розрахунках приймається за одиницю, тобто за 100%.
Розрахунок: пергідролю 10 мл,
води очищеної 200-10=190 мл.
Розчин формальдегіду (формаліну) застосовують як дезинфікуючий та дезодоруючий засіб для миття рук, обмивання шкіри при підвищеній пітливості (0,5-1% розчини), для дезинфекції інструментів (0,5%), для спринцювань 1:2000 – 1:3000.
Rp: Solutionis Formalinі 5% 100 ml Da. Signa. Для дезинфекції приміщень.
Розчин для зовнішнього застосування з пахучою лікарською речовиною, виписаний під умовною назвою.
Розрахунок: розчину формальдегіду (36,5 – 37,5%) 5 мл (5*100/100=5); води очищеної 100-5=95 мл.
У флакон для відпуску з жовтогарячого скла відмірюють 95 мл очищеної води і 5 мл формальдегіду. Оформлюють до відпуску.
Для приготування розчинів формаліну можна застосовувати розчини формальдегіду з вмістом останнього менше 36,5%, але з урахуванням фактичного його вмісту. В аптеку може надходити формалін, що містить 25, 30, 35% формальдегіду.
За даним прописом розчину з концентрацією формальдегіду 36,5-37,5% треба взяти 5 мл, але припустимо, що в аптеці є 25% розчин формальдегіду. Тоді розраховують, скільки треба взяти 25% розчину, щоб прирівняти його за концентрацією до фармакопейного формаліну.
37,5 – 100 мл
х – 5 мл; х=1,88 г
Отже, в 5 мл фармакопейного препарату міститься 1,88 г формальдегіду. Далі розраховують, в якій кількості 25% розчину формальдегіду міститься 1,88 г формальдегіду:
25,0 – 100 мл
1,88 – х , х=7,52 мл
В аптеках для спрощення розрахунку знаходять коефіцієнт перерозрахунку: 37,5% / 25%=1,5. На штанглазі наклеюють етикетку: «Формалін 25% 1,5 мл=1 мл формаліну ДФ Х».
Отже, якщо в рецепті виписано 5 мл формаліну (в розрахунку на фармакопейний), то при використанні формаліну, що містить 25% формальдегіду, останнього треба взяти 7,5 мл (5*1,5=7,5). У паспорті письмового контролю вказується концентрація формаліну.
Розрахунок: розчин формаліну 25% 7,5 мл (КП=1,5); води очищеної 100-7,5=92,5 мл.
Таким чином, для приготування розчину за рецептом ми повинні у флакон для відпуску помістити 92,5 мл води і 7,5 мл 25% розчину формальдегіду.
Rp: Solutionis Formalinі 10% 100 ml Da. Signa. По 1 чайній ложці на склянку води для обмивання ніг.
У даному випадку прописаний розчин формальдегіду за хімічною назвою. При розрахунках виходять з фактичного вмісту в вихідному розчині: розчину формальдегіду 37% - 27 мл (10*100/37=27), води очищеної 100 мл-27=73 мл.
Розчин рідини Бурова має в’яжучу і місцеву протизапальну дії, в великих концентраціях – помірні антисептичні властивості. Застосовують його у розведеному вигляді (в 10-20 і більше разів) для полоскань, примочок, спринцювань, при запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок.
Rp: Solutionis Liquoris Burovi 10% 100 ml Da. Signa. Примочка.
Уданому випадку стандартна рідина, виписана під умовною назвою. Об’єм розчину 100 мл. У підставку відмірюють 90 мл води очищеної і 10 мл 8% розчину оцтово-алюмінієвої солі, проціджують крізь ватний тампон у відпускний флакон і оформлюють до відпуску.
Якщо ж прописаний розчин основної оцтово-алюмінієвої солі (алюмінію ацетату основного) в різних концентраціях, то при розрахунках виходять з його фактичного вмісту в рідині Бурова, тобто 8%.
Rp: Liquoris Aluminii subacetici 10 ml
Aquae purificatae 90 ml ; Misce. Da. Signa. Примочка.
Rp: Solutionis Aluminii subacetici 0,8% 100 ml Da. Signa. Примочка.
В даному випадку розрахунок роблять за формулою: Х=0,8*100 / 8=10 мл 8% розчину алюмінію ацетату основного.
В трьох наведених рецептах прописаний розчин, який містить 0,8 % алюмінію ацетату основного.
Розчин калію ацетату. Це розчин калію карбонату або гідрокарбонату в розведеній оцтовій кислоті. Застосовують як сечогінний засіб при набряках, зв’язаних з порушенням кровообігу. Зустрічаються варіанти прописів:
