- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
При відсутності концентрованих розчинів, мікстури готують з урахуванням процентного складу сухих л. р. в загальному об’ємі розчину. Якщо до складу рідкої л. ф. входять сухі л. р. в кількості, що не перевищує 3%, то їх розчиняють у відміреній кількості води або інш. рідини, що входять до складу мікстури. Складні речовини зі складом сухих речовин 3% більше готують у мірному посуді або об’єм води, необхідний для розчинення сухих речовин визначають шляхом розрахунку, враховуючи КЗО. У деяких випадках у рецепті можуть бути виписані л. р. в сухому вигляді нарізно в кількості менше 3% , а в сумі - понад 3%,тому при розрахунку води необхідно враховувати об’єм, що займає кожна з л. р.
Оцінка якості. Готові л. препарати перевіряють на чистоту, а посуд в якому вони знаходь. – на герметичність. Якщо флакон перевернути пробкою вниз, то при легкому постукуванні об долоню рідина не повинна просочуватись через пробку. Закупорений флакон злегка струшують, перевертають і проглядають у прямому й відбитому світлі. В рідині не повинно бути помітно сторонніх частинок. Коркову пробку накривають паперовим ковпачком, який знизу обв’язують ниткою. Кінці її виводять на верхівку ковпачка і приклеюють до неї круглу марку з реквізитом аптеки. Пробку можна також закріпити за допомогою клейової смолки. На флакон наклеюють оформлену і заповнену відпов. етикеткою «внутрішнє», «зовнішнє». Розчини, які містять отруйні речовини, опечатують, оформлюють сигнатурою, додатковою етикеткою «Поводитись з обережністю». Оцінку якості готового розчину проводять відповідно до вимог НТД. Звертають увагу на прозорість, колір, смак, відхилення в об’ємі. Так, як р-ни є сприятливим середовищем для розвитку МО- зберігання не більше трьох діб.
24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
Скляна трубка з зовн. діаметром в нижній частині 3мм і внутр. - 0,6мм. При користуванні стандартним краплеміром необхідно дотримуватись таких вимог: 1. краплемір тримають у точно вертикальному положенні. 2. відкріплювання з краплеміра повинно відбуватись під впливом сили ваги без додаткового натиску. 3. відкріплювання треба проводити не дуже швидко. Очищають краплемір від забруднення за допомогою хромової суміші. При відкріплюванні різних рідин стандартним краплеміром при температурі 20 С виходять стандартні краплі.
Стандартний краплемір можна замінити піпеткою, відкаліброваною по відпов. рідині. Нестандартну піпетку можна прокалібрувати двома способами: 1. шляхом 5 кратного відважування 20 крапель відповідної рідини. Ручні ваги підвішують на штативі і у старований бюкс відкріплюють 20 крапель рідини. Напр..: середнє арифметичне 5 кратного відважування 20 кр. Настойки кропиви собачої з каліброваної піпетки = 0,33. Визначаємо кількість крапель настойки собачої кропиви 0,33-20 крапель; 1,0-х; х=67 крапель. Кількість стандартних крапель в 1,0г настойки собачої кропиви визначають за таблицею. В 1,0г настойки собачої кропиви міститься 56 стандартних крапель. Потім визначають співвідношення між масою стандартних і нестандартних крапель настойки: 56 станд- х нестандартних; х= 1,2 краплі. Для визначення кількості нестандартних крапель в 1 мл. Настойки користуються одержаним співвідношенням ( 1-1,2). 1мл настойки по стандартному краплеміру містить 51 краплю, а по каліброваній піпетці: 1 кр. ст..-1,2 кр. нест; 51 кр. ст.. – х нест. Х= 61кр.; 1ст- 1,2 нест. 1мл-61кр;0,1мл – крапель. Отже, якщо в рецепті прописано 10 крапель цієї настойки, піпеткою відм – ть:10 помножити на 1,2=12 крапель.
2. Шляхом 5 кратного відмірювання 3мл рідини краплями.
Основними факторами, визначаючими масу крапель, що відриваються під дією власної маси, є поверхневий натяг рідини і величина площі краплі. Крім того, маса
краплі залежить від форми отвору крапліметра, швидкості припливу рідини до отвору крапліметра , швидкості припливу рідини до отвору (від тиску, під яким витікає рідина), ступеня спокою краплеміра (відсутність струсів).
