- •2. Класифікація лікарських форм: дисперсологічна (фізико-хімічна), за агрегатним станом, залежно від способу вживання та шляху введення.
- •Дисперсологічна класифікація лф – зараз домінує:
- •3. Основні напрямки нормування виробництва лікарських препаратів. Науково-технічна документація, яка нормує якість, умови зберігання та відпуску лікарських засобів
- •4. Визначення дф, її структура. Вкажіть, яким чином дф нормує якість лф та окремих лп.
- •6. Види ваг, що використовуються в аптечній практиці, клас їх точності. Будова технічних тарних (рецептурних) та ручних ваг.
- •9. Визначення порошків як лікарські форми; їх класифікація та вимоги дф до них. Технологічні стадії приготування складних порошків та їх характеристика.
- •10. Способи прописування порошків. Приготування складних порошків, до складу яких входять лр, що відрізняються щільність, об’ємною (насипною) масою, будовою частинок.
- •12. Правила роботи з отруйними, сильнодіючими та наркотичними лікарськими речовинами. Тритурації, ї
- •13. Приготування складних порошків з отруйними, наркотичним, сильнодіючими та іншими речовинами, прописаними в різних кількостях. Правила їх оформлення та відпуску.
- •14. Ступінь подрібнення л. Р. У порошків залежності від медичного застсування. Важкоподрібнювані л. Р. Призначення допоміжних рідин в процесі подрібнювання.
- •15. Приклади барвних і пахучих речовин та умови їх зберігання. Особливості технології.
- •16. Класифікація екстрактів за агрегатним станом, умови їх зберігання. Технологія р-нів густих екстрактів, їх застосування. Способи введення різних екстрактів до складних порошків.
- •17. Види пакувального матеріалу, який використовуються в технології порошків. Оцінка якості порошків.
- •18. Рідкі лік. Ф., їх класифікація. Прописування та позначення концентрації розчинів. Перевірка доз отруйних і сильнодіючих речовин в мікстурах.
- •20. Приготування концентрованих розчинів.
- •22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
- •23. Технологія мікстур, до складу яких входять сухі л. Речовини в кількості 3% та більше. Оцінка якості, оформлення до відпуску, умови зберігання рідких препаратів.
- •24.Визнчення стандартного краплеміру. Фактори, що впливають на точність дозування. Калібрування нестандартного крап - ру. Стандартний краплемір.
- •26. Стандартні фармакопейні розчини (рідини), їх розбавлення.
- •28. 29. Приготування розчинів перекису водню, формальдегіду, алюмінію ацетату. Особливості розведення формаліну. Рідина Бурова, пергідролю, рідини калію ацетату.
- •1. Rp: Liquoris Kalii acetatis 10% 200ml
- •2. Rp: Liquoris Kalii acetatis ex 20,0 200ml
- •3. Rp: Solutionis Liquoris Kalii acetatis 10% 200 ml
- •30. 31. Неводні розчини. Етиловий спирт.
- •32. Технологія олійних та гліцеринових розчинів.
- •34. Приготування розчинів речовин, що легко окислюються (срібла нітрату, калію перманганату, йоду).
- •37. Вмс обмежено набухаюче (желатин, крохмаль, метилцелюлоза).
- •38. Колоїдні розчини.
- •39. Іхтіол, правила введення л/рч у bмc.
- •40. Протаргол, коларгол.
- •41. Визначення суспензій як лф та як дисперсної системи.
- •42. Дисперсійний метод одержання суспензій з гідрофільних речовин. Правило Дерягіна, ефект Ребіндера.
- •43. Способи приготування суспензій. Суть прийому скаламучування.
- •44. Приготування суспензій з лік реч з різко та нерко вираженими гідрофобними властивостями. Стабілізатори, їх кількісний підбір. Технологія суспензій сірки.
- •45. Конденсаційний метод приготування суспензій. Мікстури, особливості технології.
- •48. Механізм стабілізації емульсій та принципи підбору емульгаторів.
- •50. Характеристика настоїв та відварів як дисперс. Систем.Вимоги дф. Технологія відварів із сировини,що містить дубил.Реч., антраглікозиди,сапоніни.
- •51. Теоретичні основи процесу екстракції лрс. Вплив ступеню подрібнення, стандартності реч. Та її гістологіч. Будови на якість водних витяжок.
- •52. Значення співвідношення кількості лрс та екстрагенту,коефіцієнту водопоглинання,температури, тривалості настоювання та охолодження при приготуванні настоїв і відварів.
- •53. Значення рН середовища. Вплив матеріалу інфундирки на якість. Технологія настоїв та відварів із сировини,що містить алкалоїди,серцеві глікозиди, е.О.
- •54. Слизи. Технологія приготування кореня з сировини та екстракту алтейного-концентрату.
- •55. Характеристика екстрактів-концентратів е-к.
- •56. Шляхи вдосконалення технології водних витяжок. Оцінка якості,зберігання, відпуск. Значення е та мікрофлори.
- •57. Лініменти як лф. Класифікація.Оцінка якості. Оформл.До відпуску.
- •63. Характеристика гідрофільних основ.
- •66. Суспензійні мазі; їх класифікація та технологія залежно від процентного вмісту лік реч. Офіцинальні прописи суспензійних мазей.
- •67. Емульсійні мазі, їх характеристика та технологія. Приготування мазей з протарголом, коларголом, таніном, сухими і густими екстрактами.
- •68. Мазі комбінованого типу, їх технологія.
- •69. Характеристика супозиторіїв, гідрофільних основ.
- •70. Вимоги дф хі до супозиторіїв, значення їх геометричної форми.
- •71. Характеристика гідрофобних супозиторних основ.
- •72. Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.
- •74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)
- •76. Особливасті технологіїї розчивів глюкози для інєкцій. Як здійснюється контроль стерильності розчинів для інєкцій згідно з вимогами дфхі
- •80. Поняття про інфуз розчини, класифікація, вимог ізотонії, ізоіонія, ізогідрії до них.
20. Приготування концентрованих розчинів.
Регламентується ДФ ХІ та «інструкцією по приготуванню в аптеках л. ф. з рідким дисперсним середовищем» затвердженим наказом МОЗ Укр.. № 197. Концентровані розчини – недозований вид аптечної заготівки, що застосовується для приготування л. ф. з рідким дисперсним середовищем шляхом розведення або в суміші з іншими л. речовинами. Концентровані розчини готують масо – об’ємним методом з використанням мірного посуду. Необхідну кількість води можна також розрахувати використовуючи КЗО або значення густоти розчину. Наприклад приготування 1л 20% (1:5) розчин калію броміду 1. Приготування розчину у мірному посуді.
В стерильну мірну колбу ємкістю 1л поміщають калію бромід і розчиняють у невеликій кількості води. Потім воду доливають до позначки. Розчин фільтрують у матеріальну склянку з темного скла з притертою пробкою. Після перевірки розчину на чистоту, і кількісний вміст, наклеюють етикетку, з позначенням назви і концентрації, дати приготування, номерів серії і аналізу. 2. Приготування розчину з використанням КЗО. Якщо врахувати КЗО рівний для КВr 0,27 мл/г, то об’єм, що займають 200,0 КВr = 54 мл (200*0,27), а води для приготування треба 946 мл (1000 – 54), у підставку відміряють 946 мл води і розчиняють у ній 200,0г КВr.
3. Приготування розчину з урахуванням його густини. Густина 20% розчину КВr – 1,144, отже 1л його повинен мати масу 1144,0г(згідно формулою Р= V*d, де Р - маса розчину, V- обє’м, d- густина). Так як у даному розчині КВr береться за масою, води повинно бути 1144,0-200,0=944,0 об’єм розчину при цьому буде 1л , а маса-1144,0г.
Л. речовини (кристалогідрати) відважують з урахування фактичного вмісту вологи. Приклад: приготувати 1л 50% розчину глюкози (вологість 10%). Глюкозу відважують з урахуванням фактичного вмісту в ній вологості, кількість якої розраховується за формулою: Х=а*100/ 100-b, де а-кількість безводної глюкози, що зазначена у прописі; b- вміст вологи в глюкозі , %. Х=500*100/100-10=555,5г. У мірну колбу наливають невелику кількість гарячої води, розчиняють 555,5 г глюкози. Після повного розчинення речовини і охолодження р-н доводять до об’єму 1 л і фільтрують.
22. Стадії технологічного процесу приготування водних розчинів. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів.
Усі рідкі лікарські форми готують масо – об’ємним методом (наказ МОЗ України №197). За масою готують розчини, в яких як розчинники використовуються рідини з великою питомою вагою, в’язкі, леткі, а також емульсії та деякі ліки за авторськими прописами. За об’ємом готують р-ни спирту етилового. При масо- обємному способі розчинювану речовину беруть за масою, а розчинник додають до одержання необхідного об’єму розчину. Процес приготування л. ф. складається з таких стадій: підбору відповідного посуду та пробок до нього відважування і відмірювання л. з. і розчинників, змішування або розчинювання, екстрагування, диспергування або емульгування складових компонентів; проціджування або фільтрування; оцінка якості і оформлення л. препарату до відпуску.
Приготування мікстур.
Заг. об’єм визначається підсумуванням об’ємів рідких інгредієнтів. У заг. об’єм входять: розчинник, водні та спиртові речовини л. р. ,настойки і рідкі екстракти та інші прописані рідини, які згідно з наказом №197 виписуються в рецептах в мл. Якщо необхідно встановити об’єм рідких л. ф. , до складу яких входять в’язкі, леткі, а також рідини з великою густиною, то враховують їх густину. Кількість сухих речовин при визначенні заг. об’єму не враховується. Якщо розчинник виписаний до певного об’єму, тоді рідкі інгредієнти включаються в об’єм водного розчину. При приготуванні мікстури з концентров. р-нів керуються такими правилами: в першу чергу у флакон для відпуску відмірюють воду очищену, потім концентров. реч-н в порядку їх виписування в рецепті. Мікстури не проціджуються і готують відразу у флаконі для відпуску.
