2. Основні завдання та функції Адміністрації Президента України.

Адміністрації Президента України - постійно діючий орган, утворений Президентом України для здійснення його повноважень. Загальне керівництво Адміністрацією здійснює Глава Адміністрації. Основною функцією Адміністрації є забезпечення здійснення Президентом України його конституційних повноважень на засадах відкритості, гласності та прозорості.

Основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень.

Адміністрація у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, укладеними в установленому порядку, положенням про Адміністрацію Президента України від 02.04.2010 № 504/2010, а також розпорядженнями Глави Адміністрації Президента України.

3. Поняття, ознаки та класифікація органів виконавчої влади.

Поняття “орган виконавчої влади” є похідним від ширшого поняття “державний орган” (або “орган державної влади”). В цьому розумінні орган виконавчої влади є окремим видом державних органів. На них поширюються всі загальні риси поняття державних органів. Отже, органи виконавчої влади в Україні - це система центральних і місцевих, одноособових і колегіальних, органів виконавчої влади загальної та спеціальної компетенції на чолі з Кабінетом Міністрів України, що відповідно до Конституції та законів України забезпечують виконання Конституції України, законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України в найважливіших сферах суспільного і державного життя України.

До основних ознак органів виконавчої влади належать:

- являє собою організацію - колектив людей - державних службовців. У рамках цього колективу (структурних підрозділів) розподілені повноваження і відповідальність за доручену справу4

- має офіційне найменування та повноваження використовувати різні атрибути з державною символікою;

- це різновид державних органів, найбільш значна частина державного апарату;

- створюються державою у встановленому законом порядку спеціально для здійснення її управлінських функцій - функцій державної виконавчої влади (забезпечують фактичну реалізацію цієї влади);

- цільовим призначенням цих органів є здійснення виконавчо-розпорядчої (управлінської) діяльності шляхом безпосереднього повсякденного керівництва економікою, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом;

- наділений державно-владними повноваженнями, має певний обсяг прав та обов'язків у сфері державного управління, компетенцію.

Компетенція - це певний обсяг державної діяльності, покладений на конкретний орган, або коло питань, передбачених законодавством, іншими нормативно-правовими актами, які він має право вирішувати в процесі практичної діяльності (коло питань, що вирішуються міністерством, визначається у положенні про відповідне міністерство; відомством - у положенні про відповідне відомство);

- діяльність цих органів має вторинний, підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер, бо вони здійснюють свої функції на підставі та на виконання закону. Але, реалізуючи свою компетенцію, виконуючи закони, органи мають повноваження розпоряджатися з конкретних питань та приймати підзаконні нормативні акти;

- для здійснення своїх завдань і функцій ці органи також наділені правом широкого застосування заходів державного (зокрема, адміністративного) примусу та мають спеціальний апарат примусу;

- органам державної виконавчої влади властива організаційно-структурна відокремленість та оперативна самостійність дій у певних територіальних межах чи галузях;

- є суб'єктом державної власності, утримується за рахунок Державного бюджету;

- має статус юридичної особи, є самостійним учасником адміністративно-правових відносин;

- у системі цих органів наявна ієрархічна підпорядкованість, вони одночасно можуть бути і суб'єктами і об'єктами управління;

- знаходяться під загальним контролем законодавчої влади і прямим контролем Президента України.

Органи виконавчої влади класифікуються за різними критеріями.

За правовими підставами утворення вони поділяються на:

а) органи, утворення яких передбачено Конституцією України (Кабінет Міністрів України, міністерства та ін.);

б) органи, утворення яких передбачено поточним законодавством, або іншими нормативно-правовими актами уповноважених органів законодавчої і виконавчої влади.

За порядком утворення органи виконавчої влади поділяються на:

а) такі, що утворюються (Кабінет Міністрів України, міністерства, державні служби та ін.);

б) такі; що призначаються (наприклад, місцеві державні адміністрації).

За місцем у системі органів виконавчої влади держави (за масштабом діяльності), вони поділяються на:

а) вищий орган виконавчої влади (Кабінет Міністрів України);

б) центральні органи галузевої, міжгалузевої та функціональної компетенції (міністерства, державні комітети та інші центральні відомства);

в) місцеві органи виконавчої влади (місцеві державні адміністрації).

За характером компетенції органи виконавчої влади поділяються на:

а) органи загальної компетенції, тобто такі, які керують на певній території всіма або більшістю галузей і сфер управління, забезпечують комплексний економічний і соціальний розвиток відповідних територій (наприклад, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації);

б) органи галузевої компетенції, тобто такі, що керують окремими галузями управління (наприклад, міністерства, відділи, управління місцевих державних адміністрацій);

в) органи міжгалузевої компетенції, тобто такі, що відають окремими сферами управління, тобто виконують спільні для всіх або для більшості галузей управління функції (планування, ціноутворення, стандартизація та ін.). Такими є, наприклад, державні комітети;

За порядком вирішення підвідомчих питань органи виконавчої влади поділяються на:

а) колегіальні органи, тобто організаційно і юридично оформлені групи осіб, яким належить пріоритет у прийняті рішень з усіх основних питань компетенції цих органів. У колегіальних органах рішення приймаються більшістю голосів їх членів. Колегіальність дає змогу найкраще вирішувати складні питання керівництва, що детерміновано багатосуб'єктністю аналітичного провадження, а отже супроводжується кооперацією осіб з можливістю узагальнення досвіду кожного з них. Такими органами є Кабінет Міністрів України, різні комітети і т. п.;

б) єдиноначальні органи, тобто такі, які очолює одна особа, наділена повноваженнями приймати рішення з усіх питань компетенції цього органу. Єдиноначальництво забезпечує оперативність керівництва, використання індивідуальних здібностей і досвіду керівників, підвищує їх персональну відповідальність за результати роботи органу.

За джерелами фінансування органи виконавчої влади поділяються на:

а) бюджетні органи, тобто такі, які фінансуються з бюджету (наприклад, КМ України);

б) госпрозрахункові органи, тобто такі, що існують за рахунок внутрішніх джерел фінансування.