§1.2. Забруднення водного середовища
У Постанові Верховної Ради України “Про основні напрямки державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (1998 р.) визначені найбільш актуальні екологічні проблеми природних вод на території України. Це: надмірне антропогенне навантаження на водні об’єкти внаслідок інтенсивного способу ведення водного господарства, що призвело до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та виснаження водоресурсного потенціалу, значне забруднення водних об’єктів через невпорядковане відведення стічних вод від населених пунктів, господарських об’єктів, широкомасштабне радіаційне забруднення басейнів багатьох річок внаслідок аварії на ЧАЕС (рис. 1.2.1.).
Названі екологічні проблеми є актуальними для всіх водних басейнів України. Водні об’єкти України забруднено переважно нафтопродуктами, фенолами, органічними речовинами, сполуками азоту та важкими металами. Згідно даних Міністерства водного господарства середньорічний вміст основних забруднюючих речовин у воді багатьох річок перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) [43].
Найбільше забруднення води в Україні спостерігається у басейні Дніпра, а також на півдні країни та в Криму, де велика частина питної води надходить із зовнішніх джерел.
Водосховища на Дніпрі стали акумуляторами забруднюючих речовин. Більшість приток Дніпра забруднено амонійним та нітратним азотом, нафтопродуктами, фенолами, сполуками важких металів. Найбільш забрудненими річками є Горинь, Десна, Сула, Тетерів, Ворскла, Самара, Інгулець. Вміст основних забруднюючих речовин у цих річках складає відповідно по азоту амонійному і нітритному — 1-9 ГДК, нафтопродуктах — 1-7 ГДК, фенолах — 1-10 ГДК, сполуках міді — 1-39 ГДК, цинку — 1-26 ГДК [35 ].
Не в кращому, а подекуди у гіршому стані перебувають басейни інших річок України. Наприклад, у 1998 році скинуто 580 тис. т шкідливих речовин у Сіверський Донець (18 % від загальної маси), 78 тис. т у Дністер (2.4%), 62 тис. т у Чорне море (2 %) та 148 тис. тон у Азовське море (4,5%).
Починаючи з 1995 р., обсяг забруднених стічних вод, що скидаються у природні поверхневі водні об’єкти, мав тенденцію до зниження. У 2000 р. їх скинуто 3313 млн. м3, що на 607 млн. м3 менше, порівняно з 1999р. Найбільшу кількість забруднюючих речовин водокористувачі скидають у Дніпро — 23 %, Сіверський Донець — 18 %, Дністер — 2,4 %, Чорне та Азовське моря — 4,6 %. У 2000 р. найбільше скинуто забруднених стоків у Донецькій — 943 млн. м3, Дніпропетровській —727 млн. м3, Запорізькій — 300 млн. м3 та Одеській 238 млн. м3 областях.
Основними забруднюючими компонентами Чорного і Азовського морів є нафтопродукти, феноли, хлорорганічні пестициди, сполуки азоту, фосфор. На рівень забруднення морських вод суттєво впливають аварійні розливи з суден, постійне надходження у море сільськогосподарських і промислово–побутових стоків. Загалом за 1998 рік у межах України в Чорне море було скинуто не відчищених стічних вод 5,9 млн. м3, недостатньо відчищених — 34,5 млн. м3, нормативно відчищених — 224,6 млн. м3. При цьому в море надійшло 5,1 тис. т органічних речовин.
Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підземних вод. Внаслідок господарської діяльності, якість підземних вод постійно погіршується. Це пов’язано з існуванням на території України близько 3 тис. фільтруючих накопичувачів стічних вод, а також з широким використанням мінеральних добрив та пестицидів. Найбільш незадовільною якістю відрізняється стан підземних вод на півдні України, а саме в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. У долинах Сіверського Донця, річок Західного Донбасу, Кривбасу, Криму, Прикарпаття та ін. зафіксовано понад двохсот осередків стійкого забруднення водних горизонтів, тобто 6 % розвіданих запасів підземних вод. Близько 24 % опинилися під загрозою якісного виснаження.
До основних причин, які зумовлюють такий екологічний стан природних вод України, відносяться:
– скидання не відчищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему міської каналізації. Найбільшу кількість забруднюючих речовин (тис. т) скидають Донецька – 1534, Луганська – 390, Дніпропетровська – 327, Запорізька – 220, Харківська – 127 області,
– надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин в результаті поверхневого стоку з забруднених територій та сільськогосподарських угідь.
Пестицидне забруднення, вище за нормальні величини, спостерігається у Вінницькій, Житомирській, Луганській, Миколаївській областях. Найбільш характерним таке забруднення є для Одеської області і Криму. Нітратне забруднення на рівні, що перевищує ГДК, спостерігається практично по всій території України, за винятком західних областей.
Тому питання екологічної оцінки якості природних вод в Україні є дуже актуальним. Для поліпшення такого стану, розроблено екологічні класифікації та нормативи якості вод, методи їх екологічної оцінки.