- •Isbn 996-7458-81-4 ббк 73
- •§1.1. Забруднення повітряного середовища
- •§1.2. Забруднення водного середовища
- •§1.3.Забруднення ґрунтів
- •§1.4. Сучасні екологічні підходи до існування
- •Розділ 2. Основні поняття і принципи нормування
- •§2.1. Види антропогенного навантаження та його нормування
- •§2.2. Принципи та критерії визначення рівня забрудненості повітряного середовища
- •§2.3. Принципи та критерії визначення рівня забрудненості водного середовища
- •§2.4.Принципи та критерії визначення рівня забрудненості ґрунтів
- •§2.5. Принципи та критерії нормування радіаційного навантаження
- •Контрольні запитання
- •Розділ 3. Оцінка рівня забрудненості атмосфери
- •§3.1. Класифікація категорій стійкості атмосфери
- •§3.2.Класифікація джерел викиду забруднювачів
- •§3.3. Умови та шляхи надходження шкідливих речовин в атмосферне повітря
- •§3.4. Методи розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •3.4.1. Розрахунок та побудова зон аеродинамічної тіні
- •3.4.2. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з низьких джерел
- •3.4.3. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з наземних джерел
- •3.4.4. Розрахунок розсіювання домішок в повітрі при викидах з високих джерел
- •3.4.4.1. За гаусовою моделлю Пасквілла розбавлення домішок в атмосфері
- •3.4.4.2. За моделлю градієнтного переносу домішок в атмосфері
- •3.4.4.3. Спрощений метод розрахунку
- •Контрольні запитання
- •Розідл 4. МЕтоди розрахункУ гранично-допустимих норм впливу на атмосферне повітря
- •§4.1. Основні принципи та послідовність робіт при встановленні гранично-допустимих норм
- •§4.2. Розрахунок фонової концентрації
- •§4.3. Розрахунок мінімального коефіцієнту розбавлення домішок в атмосфері
- •§4.4. Розрахунок мінімальної висоти джерела викиду шкідливих речовин в атмосферне повітря
- •Контрольні запитання
- •Розділ 5. Розповсюдження шкідливих речовин у водному середовищі
- •§5.1. Особливості міграції шкідливих речовин у водному середовищі
- •§5.2. Оцінка забруднення водного середовища
- •Контрольні запитання
- •Розділ 6. Методи розрахунку гранично-допустимих скидів шкідливих речовин у водне середовище
- •§6.1. Розрахунок гдс хімічних речовин у водні об’єкти
- •§6.2. Розрахунок гдс радіоактивних речовин у водні об’єкти
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 7. Екологічна оцінка ґрунтів
- •§7.1. Грунтово-екологічний моніторинг
- •§7.2. Критерії екологічної оцінки ґрунтів
- •Розділ 8. Екологічне нормування антропогенного навантаження на природне середовище
- •§8.1. Принципи екологічного нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •§8.2. Сучасні підходи до екологічного нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище
- •§8.3. Формування системи екологічного нормування
- •Контрольні запитання:
- •Додатки
- •Список використаних джерел:
§4.4. Розрахунок мінімальної висоти джерела викиду шкідливих речовин в атмосферне повітря
При організації розсіювання викидів підприємства, що було заново споруджено або реконструйовано, перш за все необхідно максимально скоротити викид, шляхом удосконалення технологічного процесу і застосуванням газоочисних споруд.
При викидах через високі труби зростає загальна кількість домішок в атмосфері і підвищується загальний фон забруднення повітря. Тим самим ускладнюється будівництво нових виробництв, навіть на великих відстанях від цих труб, а також вимагається збільшення санітарно-захисних зон і віддалення населених пунктів від підприємства.
Будівництво високих труб для розсіювання викидів виробництв, що заново споруджуються, замість очищення та удосконалення технологічного процесу повинно допускатись у виняткових випадках, коли немає надійних методів очищення, і мати необхідне техніко-економічне обґрунтування. При викиді радіоактивних речовин висоту труб рекомендується приймати не більше 150м, а при викиді хімічних речовин – не більше 250м. Разом з тим, тенденцію до викиду шкідливих хімічних речовин з вентиляційним повітрям і технологічними газами через велику кількість низьких труб також слід вважати недостатньо правильною, так як при цьому можуть створюватись підвищення концентрацій радіоактивних і шкідливих речовин на самій промисловій ділянці, і навіть за її межами. Більш доцільно організовувати сумарні викиди цих шкідливих речовин через труби висотою 60-100м.
При проектуванні нових підприємств мінімальну висоту джерела (труби) h (м), коли викид розглядається як холодний, розраховують за формулою:
|
(4.4.1.) |
Якщо
розрахованому за цим рівнянням значенню
h
відповідає значення vм
> 2 м/с, де vм
визначається
за виразом (3.4.4.2.6.), і, крім того, h<
0
,
то
отримане значення h
є шуканою мінімальною висотою викиду,
що не вимагає подальшого уточнення.
Якщо ж знайденому в першому наближенні значенню h відповідає значення vм < 2 м/с, то необхідно уточнити отримане значення h. Для цього необхідно знайти безрозмірний коефіцієнт n в залежності від значення vм за виразами (3.4.4.2.9.). Потім мінімальна висота викиду уточнюється згідно з рекурентною залежністю:
|
(4.4.2.) |
де
- значення безрозмірного коефіцієнта
n,
знайдені відповідно по значенням hі
та hі-1.
Значення
h
слід уточнювати до тих пір, доки два
послідовно знайдені значення hі
та hі-1
практично не будуть відрізнятися одне
від одного. Якщо при цьому розраховане
значення h
менше або дорікнює
,
то
воно визначає шукану висоту труби.
Якщо
знайдене значення h
більше ώ0
,
або
для даного типу джерела це перевищення
очевидне, то для визначення попереднього
значення висоти труби використовується
залежність:
|
(4.4.3.) |
де усі позначення відповідають позначенням, які наведено у розділі 3.4.4.2.
За розрахунковим значенням h визначаються значення f та vм, і уточнюється у першому наближенні добуток безрозмірних коефіцієнтів m і n
Якщо добуток знайдених коефіцієнтів m.n ≠ 1, то необхідно h уточнювати по рекурентній формулі:
|
(4.4.4.) |
де
-
безрозмірні коефіцієнти, що відповідають
hi;
-
безрозмірні коефіцієнти, що відповідають
hi-1.
Якщо джерело викидає декілька різних шкідливих речовин, то при встановленні ГДВ за мінімальну висоту викиду повинно прийматися найбільше із значень h, котрі визначені для кожної шкідливої речовини, зокрема та для кожної групи речовин з ефектом сумації за шкідливим впливом.
Зокрема, якщо з труби викидається дві шкідливі речовини, для котрих значення Q, F, ГДК і СФ відповідно дорівнюють Q1, F1, ГДК1 і СФ1 і Q2, F2, ГДК2 і СФ2, то при
F1 Q1(ГДК1 - СФ1)-1> F2 Q2(ГДК2 - СФ2)-1 |
(4.4.5.) |
величина h визначається за викидом першої шкідливої речовини, а при
F1 Q1(ГДК1 - СФ1)-1< F2 Q2(ГДК2 - СФ2)-1 |
(4.4.6.) |
знаходиться за викидом другої шкідливої речовини.
