2. Правове положення арбітражного керуючого.

Участь арбітражного керуючого як специфічного учасника в провадженні у справі про банкрутство є новелою для українського законодавства, хоч світовій практиці застосування інституту банкрутства давно відомий спеціальний суб’єкт, який вводиться в процес банкрутства для здійснення певних дій щодо майна боржника, його кредиторів, що випливають із змісту і призначення ліквідаційної процедури (ще римське право знало особу, яка спеціально обиралася кредиторами і займалася організацією продажу і власне продажем майна боржника –– magister bonorum vendendorum).

Новий Закон про банкрутство вводить принципово новий розділ, який встановлює права, обов’язки та гарантії арбіт­ражного керуючого.

Відповідно до ст. 4 Закону про банкрутство арбітражні керуючі є суб’єктами незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника. Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з новими нормами, діяльність арбітражних керуючих не підлягає ліцензуванню. Натомість, з 19 січня 2013 року Міністерство юстиції як державний орган з питань банкрутства розпочало видавати свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути надано особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Статтею 97 Закону про банкрутство передбачено вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Так, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

На підприємствах, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен мати допуск до державної таємниці, а в разі його відсутності - отримати такий допуск у встановленому законодавством порядку.

Права та обов’язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) передбач6ені ст.98 Закону про банкрутство.

Крім того, передбачено обов’язкове страхування діяльності арбітражного керуючого на суму не менш ніж триста мінімальних зарплат.

Ще одним нововведенням, викладеним у статті 4, є наближення арбітражного керуючого за статусом до адвокатів та нотаріусів. Арбітражний керуючий більше не буде суб’єктом підприємницької діяльності, а буде особою, що надає публічні послуги. А «з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства — боржника».

Утім, такі зміни мають як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивним є те, що арбітражний керуючий може взяти під свій конт­роль усю внутрішню господарську діяльність, втручатися в неї та конт­ролювати у більшому обсязі, ніж було передбачено попереднім Законом. Негативний відтінок має норма, згідно з якою арбітражний керуючий може бути притягнутий як службова особа до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності, оскільки у випадку виникнення сумнівів щодо «заінтересованості» арбіт­ражного керуючого правоохоронні органи можуть здійснювати тиск на арбітражного керуючого.

Позитивною нормою щодо діяльності арбітражних керуючих є і встановлення розмірів винагороди для арбітражного керуючого, включно із відсотками від суми стягнутих на користь боржника коштів від продажу майна (стаття 115 Закону). Так, для розпорядника майна встановлюється винагорода від двох до п’яти мінімальних заробітних плат, для керуючого санацією та ліквідатора — від двох середніх зарплат керівника за останні два місяці до десяти мінімальних зар­плат. Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається у розмірі 5 % від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували в третіх осіб, а також 3 % від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.

Позитивним аспектом з удосконалення професійного рівня арбітражних керуючих стане обов’язок арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)  підвищувати кваліфікацію один раз на два роки.  Порядок підвищення кваліфікації встановлюється державним органом з питань банкрутства. А неупередженість арбітражних керуючих буде гарантуватись розподілом справ автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Законом запроваджується Єдиний реєстр арбітражних керуючих, формування якого забезпечуватиметься державним органом з питань банкрутства. Доступ до інформації Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України буде здійснюватись через мережу Інтернет на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції як державного органу з питань банкрутства. Реєстр забезпечуватиме можливість пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування даних на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів. Така функція забезпечуватиметься цілодобово, без обмежень та стягнення плати.