3. Суб’єктний склад інституту банкрутства.

Одним із найважливіших питань законодавства про банкрутство будь-якої держави є визначення кола суб’єктів банкрутства. Слід сказати, що в різних країнах держава сама визначає суб’єктів, які підпадають під дію законодавства про неспроможність (банкрутство), і сама визначає критерії такої диференціації. Так, в Німеччині провадження у справі про неспроможність може бути порушене стосовно майна будь-яких фізичних і юридичних осіб. В США, Англії процедурам банкрутства підлягають всі особи, незалежно від їх комерційного статусу. Французький закон передбачає застосування процедур неспроможності тільки до суб’єктів підприємницької діяльності.

Очевидним є те, що у вирішенні даного питання у законодавстві різних держав відсутній однаковий підхід, що зумовлено особливістю становлення і розвитку відповідного національного законодавства. Це стосується, перш за все, законодавчого закріплення в якості суб’єкта банкрутства того чи іншого виду юридичних осіб.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції від 22.12.2011р. (надалі - Закон) визначив коло боржників-юридичних осіб, які можуть бути визнані банкрутами. До них в першу чергу належать юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які створені і діють у передбачених чинним законодавством організаційно-правових формах, за певними винятками.

Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств.

Згідно із 4.ст.96 Закону, його положення застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об’єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об’єктів.

Боржником не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо)

Фізична особа - підприємець є боржником лише за зобов’язаннями, які виникли у неї у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть основні ознаки відносин неспроможності.

2. Як співвідносяться поняття «неплатоспроможність» і «банкрутство»?

3. Вкажіть ключові ознаки банкрутства господарюючого суб’єкта?

4. Які види боржників – суб’єктів підприємницької діяльності можуть бути визнані банкрутами?

5. Чи може бути визнана банкрутом фізична особа, яка не є підприємцем?

План практичних занять

1. Світовий досвід регулювання відносин неспроможності (банкрутства).

2. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і сфера його застосування.

3. Поняття банкрутства і його співвідношення з поняттями „неплатоспроможність”, „неоплатність”.

4. Юридичні і фізичні особи як суб’єкти банкрутства.

Тестові завдання

1. Банкрутство це:

а) зобов’язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму

б) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити у порядку встановленому Законом грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

в) громадянин, організація, держава, визнані нездатними задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів

г) суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання

2. Офіційне оприлюднення це:

а) оприлюднення відомостей про справу про банкрутство в мережі Інтернет

б) оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет;

в) доведення до відома населення відомостей про справу про банкрутство

г) опублікування зроблене в неофіційних виданнях чи друкованих засобах