2. Санація (відновлення платоспроможності) божника.

Законом про банкрутство передбачено дві категорії реорганізаційних процедур, які можуть бути застосовані щодо боржника в межах провадження у справі про його банкрутство, а саме санація мирова угода.

Метою обрання будь-якої реорганізаційної процедури є врегулювання проблеми неплатоспроможності шляхом, який виключає визнання боржника банкрутом і, відповідно, ліквідацію належних йому майнових активів. Тому реорганізаційні процедури вважаються рятувальними механізмами інституту неспроможності. Ознаками, що свідчать про досягнуте врегулювання за­боргованості у реорганізаційних процедурах, є погашені вимоги кредиторів, тобто задоволені вимоги кредиторів; вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону про банкрутство вважаються погашеними.

Санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Під реструктуризацією підприємства розуміється здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та повному або частковому задоволенню вимог кредиторів.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її винесення.

Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке повідомлення містить характеристики і тип виробництва боржника, суми кредиторської заборгованості, строк подачі заявок інвесторами, який не може перевищувати двох місяців, тощо.

Процедура санації базується на затвердженому судом плані, який роз­робляється керуючим санацією і схвалюється комітетом кредиторів. За на­явності інвесторів план санації розробляється і погоджується за участю інвесторів. Боржник не має права погоджувати план санації, крім випадків, коли боржником є підприємство, у майні якого частка державної власності пере­вищує п'ятдесят відсотків. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та містити заходи щодо відновлення платоспро­можності боржника. План санації може містити умови про: виконання зобов’язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству; відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону. План санації обов’язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

Будь-який план санації має відповідати вимогам законності, реальності і конкретності.

План санації протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про його схвалення затверджується всіма забезпеченими кредиторами. Якщо будь-хто із забезпечених кредиторів заперечує проти погодження плану санації, інші забезпечені кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:

- про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог такого кредитора за рахунок отриманих від продажу коштів;

- про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.

Якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти погодження плану санації, інші кредитори можуть прийняти одне з таких рішень:

- про виділ забезпечених речей із майна боржника, їх продаж на аукціоні в порядку, встановленому цим Законом, та задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок отриманих від продажу коштів;

- про викуп боргу відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону про банкрутство санація вводиться строком на шість місяців. За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією цей строк може бути продовжено судом але не більше ніж на дванадцять місяців.

Для деяких категорій боржників строки санації встановлені з ураху­ванням їх виробничого циклу або інших істотних умов їх підприємницької діяльності. Так, для сільськогосподарських підприємств санація вводиться на строк до закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт з урахуванням часу необхідного для реалізації вирощеної (виробленої та пере­робної) сільськогосподарської продукції. Зазначений строк не може переви­щувати п'ятнадцяти місяців.

Реалізація передбачених планом заходів відновлення платоспроможнос­ті боржника є можливою лише за наявності певних організаційно-правових передумов у межах процедурі санації. Так, з дня винесення ухвали про сана­цію: З моменту винесення ухвали про введення процедури санації:

• керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством;

• управління боржником переходить до керуючого санацією;

• зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації..

На період процедури санації продовжується режим конкурсного імуні­тету з урахуванням завдань цієї процедури. Так, дія мораторію не поширю­ється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом. Арешт на май­но боржника та інші обмеження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Відновлення платоспроможності боржника об'єктивно може бути досяг­нуто шляхом використання інструментів цивільного права, які зумовлюють припинення або зміну зобов'язання, заміну сторін у зобов'язанні. Такими інструментами, що санкціонують в реорганізаційних процедурах різні варі­анти врегулювання проблеми заборгованості, є, зокрема, інститути прощен­ня боргу, мирової угоди, новації, зарахування зустрічних вимог, переведення боргу, відступлення права вимоги, довірче управління, ліквідація та реоргані­зація юридичної особи в усіх формах, договірних зобов'язань: купівлі-продажу, міни тощо.

Власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника протягом усієї процедури санації з метою припинення провадження у справі про банкрутство має право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів, внесені до реєстру вимог кредиторів, або надати боржнику кошти, достатні для задоволення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, за винятком неустойки (штрафу, пені).

З метою відновлення платоспроможності боржника може бути передбачено план санації може передбачати збільшення статутного капіталу боржника, відчуження майна боржника шляхом заміщення активів, продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу, або лише частини.

У випадках, коли заходом плану санації обирається продаж цілісного майнового комплексу комерційних банків, страховиків, професійних учас­ників ринку цінних паперів та інших фінансово-кредитних установ, слід враховувати роль останніх в економіці країни як вузлових регуляторів руху фінансових потоків. В нормі закону про особливості банкрутства страхови­ків (стаття 87 Закону про банкрутство) передбачено, що покупцем цілісного майнового комплексу страховика може бути тільки страховик. У разі продажу цілісного майнового комплексу страховика у процедурі санації до покупця переходять всі права та обов'язки за договорами страхування, за якими на дату продажу майна стра­ховика страховий випадок не настав.

Розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, прово­дяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плану санації, в порядку черговості, установленому статтею 45 Закону.

За п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за на­явності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зо­бов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення засідання комітету кредиторів. План санації вважається виконаним, якщо наслідком реалізації його заходів є відновлення платоспроможності або інакше відсутність ознак банкрутства, визначених Законом. Про результати виконання плану санації керуючий санацією зобов'язаний надати зборам кредиторів письмовий звіт, який має містити баланс боржника на останню звітну дату, рахунок прибутків і збитків боржника, відомості про наявність у боржника грошових коштів, які можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів боржника, відомості про дебіторську заборгованість боржника на дату подання звіту та про нереалі­зовані права вимоги боржника, відомості про стан кредиторської заборгова­ності боржника на дату подання звіту. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром.

За наслідками розгляду звіту керуючого санацією або навіть за відсут­ності цього звіту, але у разі виникнення обставин, що є підставою для при­пинення процедури санації, комітет кредиторів має з врахуванням чи без врахування пропозицій арбітражного керуючого прийняти рішення щодо звернення до суду з клопотанням про:

припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;

припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

припинення або продовження процедури санації та укладення мирової угоди.

Викладений можливий спектр рішень комітету кредиторів охоплює реагуванням усі можливі варіанти реалізації плану санації. Якщо комітетом кредиторів не прийнято жодне з цих рішень або таке рішення не подано в господарський суд до закінчення санації чи протягом п'ятнадцяти днів з дня ви­никнення підстав для її дострокового припинення, господарський суд роз­глядає питання про припинення провадження у справі про банкрутство або визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, Суд зобов'язаний визна­ти боржника банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру, якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації, і відсутнє клопотання комітету кредиторів про продовження термінів, передбачених планом санації.

Якщо комітетом кредиторів прийнято рішення про припинення про­цедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням плато­спроможності боржника, звіт керуючого санацією підлягає затвердженню судом, крім випадків встановлення ним обґрунтованості скарг кредиторів. За цих умов суд може відмовити у затвердженні звіту керуючого санацією. Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні за­значеного звіту, чи про продовження санації, або про затвердження мирової угоди виноситься ухвала, яку може бути оскаржено у встановленому порядку. Затвердження господарським судом звіту керуючого санацією є одночасно підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.