Автори:

Репецький В.М. — к.ю.н., професор кафедри господарського права та процесу юридичного факультету Львівської комерційної академії.

Попадюк С.С. – старший викладач кафедри господарського права та процесу юридичного факультету Львівської комерційної академії.

Рецензенти:

Котуха О.С. — к.ю.н., доцент кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівської комерційної академії;

Волинець Т.В. – к.ю.н., доцент кафедри господарського права та процесу юридичного факультету Львівської комерційної академії;

Відповідальний за випуск: проф. Репецький В.М.

Рекомендовано до друку Вченою радою Львівської комерційної академії, протокол № __ від __ грудня 2013 р.

Репецький В.М.

Правове регулювання банкрутства: навчальний посібник / В.М. Репецький, С.С. Попадюк.- Львів: Видавництво ЛКА, 2013. – 156 с.

У посібнику викладено навчально-методичні та практичні рекомендації щодо

вивчення та викладання навчальної дисципліни „Правове регулювання банкрутства”, конспекти лекцій, плани семінарських та практичних занять, тестові та ситуаційні завдання, наведено тематику контрольних робіт з методичними рекомендаціями щодо їх виконання, перелік контрольних питань для підготовки до іспиту, перелік рекомендованої для вивчення літератури (базової та допоміжної).

Навчальний посібник розрахований для студентів, слухочів та викладачів вищих юридичних навчальних закладів.

© Репецький В.М.,

Попадюк С.С.

2013

ЗМІСТ

Передмова .............................................................................................................4

Тема 1. Поняття і значення інституту банкрутства в системі законодавства України....................................................................................................6

Тема 2. Правове положення кредиторів, арбітражного керуючого та інших учасників відносин банкрутства..........................................................19

Тема 3. Позасудові процедури запобігання банкрутству боржника...............30

Тема 4. Провадження у справах про банкрутство.............................................44

Тема 5. Судові процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника.................................................................................................62

Тема 6. Особливості банкрутства окремих категорій боржників....................98

Тема 7. Процедури банкрутства, пов’язані з іноземною процедурою банкрутства...........................................................................................123

Приблизний перелік питань для іспиту.............................................................138

Методичні вказівки і завдання до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання.....................................................................................143

Рекомендована література..................................................................................151

Передмова

Сучасна ринкова економіка не може обходитися без інституту банкрутства, основне призначення якого полягає у „лікуванні” фінансово хворих господарюючих суб’єктів. І тут дуже важливо, щоб механізм такого оздоровлення був ефективним. На жаль сучасна нормативна база, яка регулює питання банкрутства, не може знайти всі рішення виходу того чи іншого господарюючого суб’єкта з фінансової кризи. Тоді на допомогу приходить судова практика. Вона дозволяє, з одного боку, при аналогічній ситуації скористатися правозастосовчим досвідом, а з іншого – уточнити, деталізувати умови застосування правової норми залежно від конкретної економічної ситуації підприємства – боржника.

У зв’язку з цим, одним із першочергових завдань є вивчення нових нормативно-правових актів, що регулюють відносини банкрутства, практики їх застосування, відповідних теоретичних положень і на цій основі – підготовка магістрів з правознавства, посилення практичної спрямованості і порівняльно-правового аспекту цієї підготовки.

Досягнення цього завдання повинно бути забезпечено у процесі вивчення студентами юридичного факультету, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем – „магістр”, передбаченого програмою навчального курсу „Правове регулювання банкрутства”.

Вивчення навчального курсу передбачає проведення теоретичних (лекційних) і практичних занять зі студентами, їх самостійну та індивідуальну роботу, складання іспиту.

Кожна з цих форм виконує окрему, властиву їй функцію, доцільність і налагодженість якої доведена педагогічною наукою і практикою викладання.

В результаті вивчення курсу студенти повинні

- знати: особливості становлення інституту банкрутства в системі національного законодавства; правову природу відносин неспроможності (банкрутства); правове положення учасників провадження у справі про банкрутство; зміст судових процедур, що застосовуються до неплатоспроможного боржника у справі про банкрутство; проблемні питання застосування судових процедур банкрутства до окремих категорій боржників тощо;

- вміти: аналізувати передумови, що загрожують платоспроможності господарюючих суб’єктів; обирати оптимальні шляхи щодо запобіганню банкрутству; розробляти план санації боржника, тлумачити і застосовувати норми законодавства про банкрутство в процесі вирішення конкретних практичних завдань; прогнозувати шляхи розвитку відповідного законодавства; правильно складати і оформляти правові документи, що супроводжують розгляд справ про банкрутство; виявляти проблеми практичної реалізації законодавства про банкрутство і окреслювати можливі шляхи щодо їх вирішення; самостійно працювати з навчальною і спеціальною літературою.

Змістовий модуль 1. Правовий статус учасників відносин банкрутства

Тема 1. Поняття і значення інституту банкрутства в системі законодавства України

План лекційного заняття

1. Правова природа відносин неспроможності (банкрутства).

2. Поняття неплатоспроможності і банкрутства.

3. Суб’єктний склад інституту банкрутства.

Банкрутство це постійний супутній елемент ринкової економіки. Не обходиться без нього і Україна. При допомозі банкрутства економіка „очищується” від неефективно діючих суб’єктів господарювання, які в результаті банкрутства або ліквідовуються, або реструктуризують свою діяльність.

В епоху існування СРСР, в період розвинутого соціалізму, якщо підприємство погано працювало, держава реорганізовувала його (приєднувала до більш прибуткового), надавала фінансову допомогу шляхом особливого режиму кредитування, використання коштів фондів міністерств або ж списувала борги (колгоспам). Іншими словами, питання погашення заборгованості підприємств вирішувалися органами господарського управління в порядку виконавчого провадження по арбітражному чи цивільному судочинству.

Після розпаду СРСР Україна стала на шлях ринкових реформ. Перехід від одних економічних відносин до інших неминуче супроводжується спадом виробництва, інфляцією, кризою неплатежів, взаємною заборгованістю, нагромадженням боргів, що негативно позначається на господарюючих суб’єктах. Стає все більш очевидним, що для оздоровлення таких фінансово неспроможних підприємств потрібен спеціальний механізм у вигляді інституту неспроможності (банкрутства), який існує у всіх державах з ринковою економікою.

До 1992р. Україна не знала інституту неспроможності (банкрутства). Закон України від 14.05.1992р. „Про банкрутство” встановив спеціальний порядок розгляду справ фінансово неспроможних підприємств арбітражними (на даний час - господарськими) судами. Суть закону зводилася до ліквідації підприємств. Практично він не вирішував питань фінансового оздоровлення підприємств, не містив пільг для боржників: він був про кредиторським. Основне завдання полягало в примушенні боржника будь-яким чином, навіть на шкоду виробництву, погасити заборгованість перед кредиторами. Проте, не дивлячись на ряд недоліків, закон заклав базу для правового і економічного захисту економіки від негативних наслідків перехідного періоду.

Принципово новим став Закон України від 30.06.1999р. „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(нова редакція Закону про банкрутство). У даному законі були змінені підстави для порушення справи про банкрутство, строки розгляду справи; встановлені судові процедури, які застосовуються до боржника; з’явилася нова судова фігура – арбітражний керуючий тощо. І все ж основним у законі стала його мета – відновлення платоспроможності господарюючого суб’єкта. З прокредиторського закон став продебіторським. Таким чином законодавець закріпив принципово новий підхід до вирішення проблеми неплатоспроможності господарюючих суб’єктів, і в першу чергу, суб’єктів підприємницької діяльності. Останнім кроком у реформуванні законодавства про банкрутство стало викладення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у новій редакції шляхом прийняття відповідного Закону від 22.12.2011р.