Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Панкреатит, пієлонефрит.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
42.28 Кб
Скачать

Хронічний-Фаза загострення (д):

- Постільний режим.

-   Дієта:

- 2-3 дні голод, дробне вживання лужної негазованої води. З 3-го дня більково-вуглеводна дієта в протертому вигляді. З 10-го дня – стіл 5-п зі зменшенням жиру до 80 % і збільшенням білка до 130 %, зменшенням солі.

 

А.  При гіперсекреторному стані підшлункової залози:

·   Дезінтокаційна терапія (5 % розчин глюкози, поліглюкін, неогемодез, 10 % розчин альбуміну)

·   Антациди, ( фосфалюгель(до 6 місяців: 1/4 пакетику або 1 чайна ложка після кожного з шести годувань;

після 6 місяців: 1/4 пакетику або 2 чайні ложки після кожного зчотирьох годувань), альмагель) або блокатори Н2 рецепторів, (фамотідін, ранітідін).

·   Антибіотики (напівсинтетичні пеніциліни або цефалоспорини в звичайних добових дозах)

·   Аналгетики, М-холінолітики

·   Вітамінотерапія по показанням

·   Еферентні методи (плазмофорез, гемосорбція) при важкій формі

Б. При гіпосекреторному стані підшлункової залози:

·   Ферментні ліки (панкреатин у вигляді мінімікросфер – Креон- від 20000 до 50000 одиниць ліпази)

·   Антациди (фосфолюгель), антисекреторні ліки

·   Антибактеріальна терапія

·   Прокінетики

·   Пре- та пробіотики

В. Обструктивний тип хронічного панкреатиту  підлягає хірургічному лікуванню.

 

            Початок ремісії (Д):

При гіперсекреторному стані підшлункової залози:

- Гальмування зовнішньої секреції ПЗ (створення “функціонального спокою” ПЗ) –тільки при атаці гіперферментомічного панкреатиту

- інфузійна терапія при важкій формі захворювання

- антациди, антисекреторні ліки

- аналгетики, М-холінолітики до стихання больового синдрому

- вітамінотерапія

- препарати, які поліпшують стан мікроциркуляції (теонікол)

При гіпосекреторному стані:

- ферментні препарати -Креон)

- пробіотики

- вітамінотерапія по показанням

 

Ремісія (С):

·   Дієта 5п (від 3-х до 8-ми тижнів від початку лікування)

·   Ферментні препарати (мезім-форте, панкреатин для дітей- 3 - 5 років разова доза становить 1 таблетка; 6 - 7 років – 1 - 2 таблетки; 8 - 9 років – 2 таблетки; 10 – 14 років – 2 - 4 таблетки

·   Гепатопротектори при супутніх захворюваннях гепато-біліарної системи

·   Антациди, антисекреторні ліки при супутніх хворобах шлунку та 12-ти палої кишки

·   Санаторно-курортне лікування в періоді стійкої ремісії хвороби.

Діагноз-Пієлонефрит

Пієлонефрит вважається гострим при тривалості його перебігу до 6 місяців.

Хронічний ПН діагностується на підставі понад 6-місячного перебігу процесу або загострення захворювання протягом цього періоду не менше 2 разів.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ

Класифікація пієлонефриту у дітей

Форма

Перебіг

Активність*

Функція нирок

Первинний (не обструктивний)

Вторинний (обструктивний)

Гострий

Хронічний

а) рецидивуючий

б) латентний

Активна стадія

Часткова клініко-лабораторна ремісія

Повна ремісія

Збережена

Порушена

Хронічна ниркова недостатність

Діагностика:

1 Клінічні критерії:

в біль у животі або попереку

в інтоксикаційний синдром (підвищення температури тіла, блідість шкіри, періорбітальний ціаноз, нудота, блювота)

2 Параклінічні критерії:

в зміни в аналізі крові (підвищення ШЗЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, позитивні гострофазові показники, підвищення рівня С-реактивного білка)

в ренальні ознаки

• рН сечі >6,5

• нейтрофільна лейкоцитурія

• мікропротеїнурія (хибна – за рахунок лейкоцитурії і справжня – за рахунок протеїну Тамма-Хорсфалла)

• бактеріурія

– з середньої порції сечі

· понад 105 МТ/мл одного виду (Е. соlі)

· 103 МТ/мл для умовно-патогенної флори (Proteus, Klebsiella, Enterobacter та інші)

· будь-яке число КУО Pseudomonas

· 103-104 МТ/мл при повторних однотипових результатах та за наявності відповідної клініки

3 Основні можливі клінічні прояви

– початок: гострий або поступовий, з прихованим перебігом

– передуючі за 7-21 день інфекція або переохолодження, стрес

– у немовлят – поганий приріст ваги, мармуровість шкіри, анорексія, диспепсичні явища, подразливість, тривала жовтяниця, судоми

– ознаки дегідратації (зниження тургору шкіри, її сухість, тахікардія, спрага)

– інтестинальний синдром

– порушення ритму сечовиділення

· часте чи рідке сечовиділення

· затримка сечі, натужування при сечопуску

· нетримання сечі (денне чи нічне)

– каламутна сеча

– згадка в анамнезі про

· аномалії розвитку сечової системи у родичів

· тривалу кристалурію

– для дівчат – рецидивуючий вульвіт, вульвовагініт, ентеробіоз