- •1.Предмет курсу «Історія української культури».
- •Дайте загальну характеристику культурі первісного ладу.
- •Охарактеризуйте культури русичів дохристиянської доби.
- •Поняття культури. Сутність культури.
- •Охарактеризуйте первісні релігійні уявлення: тотемізм, фетишизм, анімізм, магію.
- •Розкрийте особливості світорозуміння людини часів Київської Русі.
- •.Поняття культури. Сутність культури.
- •Особливості первісного мистецтва
- •Проаналізуйте давньоруську цивілізацію, як синтез язичницької та християнських культур.
- •Функції культури.
- •Міфологічний і синкретичний характер світогляду первісних людей.
- •. Староукраїнська культура в часи Великого Литовського князівства.
- •Поняття цивілізації
- •Культура доби неолітичної революції.
- •Впливи європейського Відродження та Реформації на українську культуру.
- •Основні форми культури.
- •Вплив європейського Просвітництва на українську культуру 18ст.
- •Охарактеризуйте Трипільську культуру бронзової доби.
- •Історичні типи культури.
- •Роль т. Шевченка у духовному пробудженні України.
- •Українська культура в контексті світової культури.
- •. Культура та обряди язичницької доби.
- •Особливості слов'янських язичницьких вірувань
- •. Охарактеризуйте вплив Кирило - Мефодіївського братства на культурний рух в Україні.
- •Розкрийте етногенези давніх слов’ян.
- •Національна культура як умова становлення української нації на зламі 19-20 ст.
- •Яке значення мало запровадження християнства для розвитку Київської Русі.
- •Назвіть соціально-економічні умови які були основою формування давньоруської культури.
- •Доведіть, що церковні братства відіграли значну роль і визвольній боротьбі і становленні національної самосвідомості українського народу.
- •. Доведіть значення Києва як одного із найбільших центрів літературного життя України в другій половині 19 на початку 20 ст
- •. Назвіть і охарактеризуйте найбільш відомих українських культурних діячів петровської доби.
- •Дайте характеристику національно-культурного відродження в Галичині в другій половині 19 ст.
- •Дайте характеристику богословсько - публіцистичної літератури Київської Русі.
- •Києво - Могилянська академія та її культурно - просвітницьке значення в 17 ст.
- •Розкрийте гуманізм українського неоромантизму кінця 19 поч. 20 ст.
- •Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва Київської Русі.
- •Охарактеризуйте український авангард 1900-1917 років.
- •Визначте особливості формування і утвердження класичної української культури кінця 18 першої половини 19 ст.
- •Охарактеризуйте українське національно-культурне піднесення на тлі української революції 1917-1921 років.
- •Доведіть самобутність Козацької культури 17 ст. І покажіть її вплив на подальший розвиток української культури.
- •Визначте особливості і дайте характеристику побутової культури Київської Русі.
- •Доведіть самобутність Козацької культури 17 ст. І покажіть її вплив на подальший розвиток української культури.
- •Розкрийте вплив політики більшовицької «українізації» на відродження української культури в 1920-х роках.
- •Дайте характеристику народницького періоду національно-культурного відродження в Україні.
- •Визначте особливості розвитку українського мистецтва 13-16 ст.
- •Іконопис
- •Охарактеризуйте культуру зх. України першої половини 20 ст.
- •Охарактеризуйте розвиток наукових знань та освіти в Україні в 17 ст.
- •Охарактеризуйте українську культуру доби становлення тоталітаризму (сталінізму) в 1929-1939 р.
- •. Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва в 10-20 роки в 20 ст.
- •. Дайте характеристику дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні.
.Поняття культури. Сутність культури.
Поняття культури є складним і неоднозначним. Культура в різних її проявах є об'єктом і предметом вивчення безлічі конкретних наук. Це археологія, етнографія, історія та соціологія. Кожна з цих наук створює своє певне уявлення про культуру. Археологія по залишках, що дійшли до нашого часу, вивчає культуру історичних предків, що нині живуть або зниклих народів. Етнографія займається культурою представників різних національностей у всьому її різноманітті та цілісності. Своя точка зору на культуру як на об'єкт дослідження є у істориків і соціологів. Звідси і величезна кількість визначень даного поняття. Адже кожна з цих наук дає їй своє визначення. Не випадково тому фахівці налічують від 150 до 250 визначень культури в різних наукових областях, а всього у світовій літературі їх близько 500. Для філософії на відміну від цих наук властиво, по-перше, розгляд культури в її загальних рисах, тобто з світоглядних позицій, по-друге, під кутом зору з'ясування її місця в суспільстві та історичному процесі в цілому. Сам термін культура має походження від латинського слова "culture" - що в перекладі означає "обробіток землі, догляд". Цей термін як не можна більш точно виражає сутність поняття культури, під яким розуміють філософи всі види перетворювальної діяльності суспільства і людини разом з її результатами. В даний час слово "культура" часто вживається як міра рівня освіченості та освіченості і вихованості людини. Зрозуміти сутність культури можна лише через призму діяльності людини, суспільства, народів, що населяють нашу планету. Культура не існує поза людиною. Її виникнення обумовлено тим, що людина постійно шукає сенсу свого життя та діяльності. Разом з цим, не існує ані суспільства, ні соціальної групи, ні людини без культури чи поза нею. В культурі розкривається духовний світ людини, її сутність, тобто: здібності, потреби, світогляд, знання, вміння, соціальні почуття, національний характер тощо.
Особливості первісного мистецтва
Первісне мистецтво виступало універсальною мовою духовного життя первісного суспільства, виражало колективний погляд на світ, а не на особисті погляди авторів художніх творів. Мистецтво як засіб виразу духовного життя первісної людини було безпосередньо вплетене в практичне життя. Тому ритуальні маски,статуетки, натільні та наскальні малюнки ніколи не виступали за властивими їм функціями для своїх творців як витвори мистецтва. Для первісної людини художня функція в них поки що немовби «спить», і тому сьогодні, сприймаючи їх як мистецтво і відносячи їх до арсеналу художньої культури людства, сам термін «первісне мистецтво» нам слід вживати із значною мірою умовності. Вершиною первісного синтезу людської діяльності було образотворче мистецтво, яке починається із знаково-символічних зображень. Вони закріплювали необхідний досвід і важливі форми поведінки. Приблизно таке ж ідеологічне навантаження мав танок,який міг бути ритуальним та побутовим, мисливським і військовим, чоловічим або жіночим, імітував сцени господарської діяльності, статевих відносин тощо. Більшість витворів первісного мистецтва пов'язана з образами тварин - мамонти, бізони, олені. Що стосується зображень людини, то за кількістю пам'яток, котрі дійшли до наших часів, вони посідають друге місце. Причому абсолютна більшість з них - це зображення жінки, що обумовлено насамперед тривалим домінуванням матріархату в історії первісного суспільства. Жінка була продовжувачем роду та традицій, а відтак - берегинею ритуальних секретів і племінної моралі.Наскальні малюнки та ритуальні танці виступали способом розширення, подвоєння реальності, спробою побудувати бажану для людини реальність і контролювати її. Первісне мистецтво в його міфологічній оболонці орієнтоване не на надприродне, а на природні можливості людини, що постають в її уяві.
