- •1. Забезпечення стійкості схилів
- •1.1. Побудова граничних схилів
- •1.2. Визначення кута плоских схилів при горизонтальній поверхні ґрунту.
- •Найбільша крутизна ґрунтових схилів
- •1.3. Визначення ширини призми обрушення схилу
- •1.4. Проектування схилу з розбивкою його на уступи
- •1.4. Графіки для визначення максимально допустимого
1.3. Визначення ширини призми обрушення схилу
Ширина по верху призми обрушення схилу може бути визначена за допомогою графіків на рис. 1.5. По рис. 1.5 залежно від значень φ1 і Н1о – hо, де
Н1о = Но· γ1 : с1 (1.5)
визначається безрозмірна величина В1о , що відповідає ширині призми обрушення на глибині h1o, за якою вираховується ширина призми обрушення Во на поверхні ґрунту
(1.6)
Ширина призми обрушення використовується при апроксимації криволінійного контуру граничного схилу ламаним контуром: ширину берм і майданчиків слід приймати не меншою ширини призми обрушення уступу.
Приклад 2.2.
Визначити ширину призми обрушення схилу висотою Но = 8м з глинистих ґрунтах з характеристиками: φ1 = 10°, с1= 24 кПа, γ1 = 18 кН/м3
Розв’язок:
За формулою (1.5) визначаємо Н1о
За формулою (1.3) визначаємо допоміжну величину h1о:
За графіком на рис. 1.5 для φ1=10° при Н1о –h1o= 6,0-2,37= 3,63 (м) визначаємо величину В1о= 3,20(м), що відповідає ширині призми обрушення на глибині.
За формулою (1.6) вираховуємо ширину призми обрушення Во на поверхні ґрунту:
Во= (3,2-2,37· ctg64o) · 24 : 18 = (3,2-2,37 · 0,49) · 1,33 = 2,71(м)
де θо= 64о — максимально допустимий кут нахилу плоского схилу, взятий з графіку для ψ1= 10о на рис. 1.4 при значенні:
1.4. Проектування схилу з розбивкою його на уступи
При проектуванні високих схилів з розбивкою їх на уступи розрахунок рекомендується починати з побудови контуру граничного схилу (який при наявності насипу є най економнішим), а потім апроксимувати його уступчастим схилом. Вищенаведені графіки можуть бути використані також для побудови контурів схилів робочого профілю (в першому наближенні) в неоднорідних ґрунтових умовах з наступним уточненням складнішими розрахунками.
В межах кожного шару граничні закладання уступів і ширина берм визначається як показано в прикладі 1.3 відповідно за рис. 1.2 і 1.3, виходячи з умови, що закладання схилу товщі, що залягає над підошвою кожного n-го шару повинне бути менше закладання граничного відкосу, побудованого за характеристиками n-го шару на всю висоту від підошви до поверхні землі.
Приклад 1.3.
Запроектувати схил насипу висотою Но= 40м в глинах з характеристиками: ψ1= 15о, с'= 30 кПа, γ1= 20 кН/м3, приймаючи висоту уступу h = 10 м.
Розв’язок:
За формулою (1.3) знаходимо h1о:
Тоді гранична висота вертикальної частини схилу за формулою (1.1) буде:
Для побудови контуру схилу на глибині більшій за hо= 3,92 м задається значеннями у1 на кривих для φ1= 15о (рис.1.2) знаходимо відповідні цим значенням у1 значення х1 і за формулами (1.4) вираховуємо значення х і у для φ1=15о до глибини 40 м, тобто до значення
Розрахунки зводимо в таблицю 1.2.
Таблиця 1.2.
Координати граничного схилу.
У1
|
0
|
5,0
|
7,5
|
10
|
12,5
|
І5
|
17,5
|
20,0
|
24,0
|
Х1 |
0
|
3,2
|
7,5
|
12,50
|
17,5
|
24,0
|
31,0
|
37,0
|
46,0
|
У,м
|
0
|
7.5
|
11,25
|
15,0
|
18,75
|
22,50
|
26,25
|
30,0
|
36,0
|
Х,м |
0
|
4,8
|
31,25
|
18,75
|
26,25
|
36,0
|
46,5
|
55,5
|
69,0
|
Побудований за результатами вирахувань контур граничного схилу показаний на рис. 1.6.
По рис.
1.4 при
визначаємо граничну крутизну верхнього
уступу: для (φ' =15о,
θо=
70о.
Така крутизна
схилу
уступу більше допустимої по табл..1.1
для глин (1 : 0,5 = tg θo=
аrctg tg 1/0,5 = 63o301.
Тому приймаємо закладання схилу верхнього
уступу 1: 0,5.
Для призначення розміру берми для уступу висотою 10 м спочатку за рис. 1.5 при
за графіком для φ1= 15° знаходимо В1о = 2,9(м). За формулою (1.6) визначаємо мінімальну ширину призми обрушення:
Во=(2,9- 2,62 · ctg63o) ·30/20 = (2,9 – 2,61· 0,51) · 1,5 = 2,35, м.
Враховуючи велику висоту схилу, приймаємо Во= 3,0 м. Розміщуємо берми через 10 м по висоті схилу по 1,5м у дві сторони від контуру граничного схилу і будуємо уступчастий плоский схил, з'єднуючи кінцеву точку попередньої берми і початкову точку наступної. На рис. 1.6 показаний контур граничного схилу (штрих пунктирна лінія) і одержаний уступчастий профіль схилу.
Таблиця 2.3.
Варіанти даних для проектування уступчастого схилу.
№ пп
|
Но, м |
φ, град
|
С, кПа
|
γ, кН/м3 |
h, м |
Кст |
Вид ґрунту |
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
1
|
30,0
|
16
|
14
|
11
|
4
|
1,35
|
насипний
|
2
|
32,0
|
18
|
15
|
12
|
5
|
1,05
|
піщаний |
3
|
34,0
|
20
|
16
|
13
|
6
|
1,10
|
гравійний
|
4
|
36,0
|
22
|
17
|
14
|
7
|
1,15
|
супіщаний
|
5
|
38,0
|
24
|
18
|
15
|
8
|
1,20
|
суглинистий
|
6
|
40,0
|
26
|
19
|
16
|
9
|
1,25
|
глинистий
|
7
|
42,0
|
28
|
20
|
17
|
10
|
1,30
|
лесоподібний
|
8
|
44,0
|
30
|
21
|
18
|
21
|
135
|
насипний |
9
|
46,0
|
32
|
22
|
19
|
12
|
1,05
|
піщаний
|
10
|
48,0
|
34
|
23
|
20
|
4
|
1,10
|
гравійний
|
11
|
50,0
|
36
|
24
|
11
|
5 |
1,15
|
супіщаний
|
12
|
30,0
|
38
|
25
|
12
|
6
|
1,20
|
суглинистий
|
13
|
32,0
|
40
|
26
|
13
|
7
|
1,25
|
глинистий
|
14
|
34,0
|
38
|
27
|
14
|
8
|
1,30
|
лесоподібний
|
15
|
36,0
|
36
|
28
|
15
|
9
|
1,35 |
насипний
|
16
|
38,0
|
34
|
14
|
16
|
10
|
1,05
|
піщаний
|
17
|
40,0
|
32
|
15
|
17
|
11
|
1,10
|
гравійний
|
18
|
42,0
|
30
|
16 |
18
|
12
|
1,15
|
супіщаний
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
19
|
44,0
|
28
|
17
|
19
|
13
|
1,20
|
суглинистий
|
20
|
46,0
|
26
|
18
|
20
|
14
|
1,25
|
глинистий |
21
|
48,0
|
24
|
19
|
11
|
30
|
1,30
|
лесоподібний |
22
|
50,0
|
22
|
20
|
12
|
11
|
1,35
|
насипний |
23
|
30,0
|
20
|
23
|
33
|
12
|
1,05
|
піщаний
|
24 |
32,0 |
18 |
22 |
14 |
13 |
1,10 |
гравійний |
25 |
34,0 |
16 |
23 |
15 |
14 |
1,15 |
супіщаний |
26 |
36,0 |
40 |
24 |
16 |
12 |
1,20 |
суглинистий |
27 |
38,0 |
20 |
25 |
17 |
10 |
1,25 |
глинистий |
28 |
40,0 |
22 |
26 |
18 |
8 |
1,30 |
лесоподібний |
29 |
42,0 |
24 |
27 |
19 |
6 |
1,20 |
насипний |
30 |
44,0 |
26 |
28 |
20 |
11 |
1,10 |
піщаний |
Рис.1.2. Графіки для розрахунку високих схилів.
Рис.1.3. Графіки по розрахунку високих схилів.
