Тема 5. Мінерально-сировинні ресурси херсонщини.

Склад та розповсюдження мінерально-сировинних ресурсів

Рудні корисні копалини — частіше метаморфічного та магматич­ного походження —» в щитах платформ; горючі — осадового —» в осадовому чохлі (плити, западини); нерудні — осадового і магма­тичного посюдно, в областях складчастостей.

Мінеральні ресурси

Територія Херсонського регіону в геологічному відношенні побудована досить складно, що зумовлено присутністю або відсутністю на тих чи інших площах тих чи інших корисних копалин.

З четвертинними відкладеннями пов'язані численні місцезнаходження пісків, які використовуються в якості баластного заповнювача для бетонів і розчинів, місцезнаходження галечників для дорожнього будівництва, а також місцезнаходження суглинків і глин, придатних для виробництва будівельної цегли і черепиці.

Найбільше поширені в області різні вапняки, які різні за віком, технологічними та хімічними властивостями.

Кам'яно-будівельні матеріали на території області представлені виключно карбонатними породами - вапняками понтичного, меотичного і сарматського ярусів неогену.

Ці породи виходять на денну поверхню тільки по долинах рік Дніпра та Інгульця, а також по балках, що впадають в них.

В області для цілей будівництва розробляються піски сарматського ярусу і четвертинного віку. Сарматські піски залягають на глибині 10 м і більше при потужності до 10 м.

Сумарні запаси розвіданих родовищ пісків складають:

• жовті піски та піски для силікатних виробів -131424 тис. куб. м,

• піски для кладених і штукатурних розчинів - 442 тис. куб. м.

Балансові запаси цегляно-черепичної сировини по області складають 18974 тис. куб. м. В північко-західній частині області знаходиться Осокорівське родовище марганцю.

Виділена ділянка являє собою смугу довжиною 20 км і шириною 6,5 км. Площа ділянки 13О кв. км. Середня потужність рудного шару 1,2 м. Глибина покладу від 70,8 м до 130,3 м.

Орієнтовні запаси руди в межах виділеної ділянки складають 312 млн. т.

Тема 6. Кліматичні умови херсонщини.

• Клімат Херсонської області помірно континентальний з різким коливанням температур на протязі року. Для нього характерні невелика кількість опадів, часті засухи і сильні вітри-суховії. Це пояснюється географічним положенням області (між 46 і 47°,5 пн. ш.), рівнинним характером місцевості та іншими кліматотворними факторами, основними з яких є сонячна радіація, що зростає з півночі на південь, та загальна атмосферна циркуляція. Вплив Чорного та Азовського морів на клімат області незначний. Він позначається лише на неширокій узбережній смузі. Пересічна температурара січня від —5°С на півночі до —3°С на півдні, липня відповідно +21,5°, +23,5°С. Максимальна температура досягає +38°С у Херсоні і +40°С у східних районах області.  Період з температурою понад +10° становить 215—230 днів. Тривалість безморозного періоду в середньому 179 днів на рік. Сума активних температур за рік 3200— 3400°. Середня річна кількість атмосферних опадів у межах області коливається від 300 мм на півдні до 420 мм на півночі. Проте при великому випаровуванні вона недостатня і посіви часто терплять від засухи. Максимум опадів буває весною (в середньому 77 мм, або 24% річної кількості) і літом (112 мм, або 34%). Середня річна відносна вологість повітря в межах області становить 73,7%, вона максимальна в грудні  (88,3%) і мінімальна в липні — серпні (57—59%). Влітку   відносна вологість опівдні часто знижується до 30%. Вегетаційний період триває 200-230 днів. Сніговий покрив нестійкий. Серед несприятливих кліматичних явищ, що завдають шкоди господарству — суховії (25—30 днів на рік, в окремі роки — 50—60), пилові бурі (3—8 днів, у районі Херсона — до 9—12 днів), град (1—2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2—3 роки, найчастіше вони бувають на півдні області. Загалом клімат краю сприятливий для вирощування зернових, олійних, баштанних культур, винограду.