1.3. Метод аналізу впливу структури персоналу на ефективність діяльності підприємства.

Підвищення ефективності діяльності підприємств на основі вдосконалення структури персоналу потребує визначення міри впливу факторів на ефективність підприємств, побудови моделі впливу характеристик структури персоналу на кількісні показники ефективності, яка б дозволила визначити оптимальні значення характеристик структури персоналу.

Вплив персоналу на ефективність діяльності підприємства залежить від ефективності управління ним. У багатьох джерелах пропонуються комплексні інтегральні показники оцінювання ефективності діяльності персоналу, які базуються на методах економічного аналізу, експертних і бальних оцінках. Все частіше ефективність роботи персоналу розглядають з трьох позицій: економічної, організаційної та соціальної. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив виділити такі її аспекти:

• частину загальної ефективності виробництва. Як показники загальної ефективності використовують прибуток підприємства, витрати на 1 грн. продукції, рівень рентабельності, обсяг товарної продукції, обсяг реалізованої продукції, дохід підприємства, якість продукції, коефіцієнт економічної ефективності, термін окупності капітальних витрат;

• результативність, якість і складність живої праці чи трудової діяльності. Для цього використовуються такі показники: загальна чисельність персоналу, продуктивність праці, темпи зростання продуктивності праці й заробітної плати, питома вага заробітної плати в собівартості продукції, загальний фонд оплати праці, відсоток виконання норм виробітку, втрати робочого часу, якість праці робітників (відсоток браку), механоозброєність та фондоозброєність праці, трудомісткість продукції, рівень виробничого травматизму;

• соціальну ефективність. Як показники використовують: плинність персоналу, рівень кваліфікації персоналу, рівень трудової дисципліни, співвідношення робітників і службовців, використання фонду робочого часу тощо;

• організаційну ефективність. Серед показників організаційної ефективності виділяють: рівень ритмічності виробництва, якість продукції, ефективність використання робочого часу, кваліфікації та творчого потенціалу всіх категорій персоналу, стан забезпечення потреб підприємства в персоналі за професіями, посадами, освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Згідно з часовим підходом до оцінювання ефективності кінцевим критерієм ефективності є «виживання», під яким автори розуміють здатність організації зберігати своє становище в межах середовища, що характеризується у середньостроковому вимірі – конкурентоспроможністю та розвитком, у короткостроковому – продуктивністю, якістю, ефективністю, гнучкістю, задоволеністю.

Далі ми детальніше розглянемо кожен із показників.

1. Прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ним витрати;

2. Витрати на 1 гривню продукції:

(3.1)

де: С – собівартість певного виду продукції;

Ц – ціна певного виду продукції; Q – обсяг певного виду продукції;

3. Рівень рентабельності:

(3.2)

де: Пр – прибуток; В – витрати;

4. Обсяг товарної продукції:

ТП =ВП-ВЗС-ДС-∆НЗВ (3.3)

де: ВП – валова продукція; ВЗС – внутрішньозаводське споживання; ДС – давальницька сировина; ∆НЗВ – залишки незавершеного виробництва на початок і кінець періоду;

5. Обсяг реалізованої продукції:

РП=ТП+ЗТПп-ЗТПк (3.4)

де: ТП – товарна продукція; ЗТПп/к – залишки товарної продукції на початок/кінець періоду;

6. Дохід підприємства – це вся сума коштів, отримана від реалізації продукції підприємства, визначається як добуток ціни на продукцію на обсяг продукції;

7. Якість продукції – це сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її придатність, задовольнити певні потреби відповідно до призначення;

8. Коефіцієнт економічної ефективності:

(3.5)

де: ∆П – приріст прибутку за рахунок зниження собівартості продукції; КВп – кошторисна вартість проекту; П – загальна сума прибутку від реалізації проекту.

9. Термін окупності капітальних витрат:

(3.6)

де: ІС – первісні інвестиції; Р – очікуваний щорічний прибуток, що планується;

10. Продуктивність праці:

(3.7)

де: Q – обсяг виготовленої продукції; Т – час, затрачений на виготовлення продукції;

11. Питома вага заробітної плати в собівартості продукції, яка визначається діленням частки заробітної плати на обсяг загальної кількості витрат на виготовлення продукції;

12. Загальний фонд оплати праці:

ФОПпл=ФОПбаз*(100+Н1Е1+Н2Е2+Н3Е3)/100 (3.8)

де: ФОПбаз – базовий фонд оплати праці; Н1,Н2,Н3 – нормативи приросту ФОП відповідно за приросту обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на 1 продуції; Е1,Е2Е3 – відповідно приріст обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на 1 продукції;

13. Відсоток браку – відношення браку до загального обсягу виготовленої продукціх;

14. Фондоозброєність праці:

(3.9)

де: Воз – середньорічна вартість основних засобів; Чпер.сер. – середньооблікова чисельність персоналу;

15. Трудомісткість продукції:

(3.10)

де: Т – час на вироблення всього обсягу продукції; Q – обсяг продукції;

16. Плинність персоналу:

(3.11)

де: Чвл.б. – чисельність працівників, звільнена за власним бажанням;Чпор.дисц. – кількість працівників, звільнених за порушення дисципліни; Чневик.об. – працівники, звільнені за невиконання обов’язків; Чобл. – облікова чисельність працівників.

17. Рівень кваліфікації персоналу – співвідношення між висококваліфікованими, кваліфікованими, малокваліфікованими та некваліфікованими працівниками;

18. Рівень трудової дисципліни;

19. Використання фонду робочого часу:

ФРЧ=Ч*Д*Т (3.12)

де: Ч – чисельність працівників; Д – кількість днів, відпрацьованих робітником в середньому за досліджуваний період; Т – середня тривалість робочого дня.

20. Рівень ритмічності виробництва:

(3.13)

де: Т – кількість календарних проміжків часу, на які поділено розрахунковий період; Вкф. – фактичний обсяг продукції, виготовлений за t-ий проміжок часу у межах запланованого; Вкпл. – обсяг продукції, передбачений планом на розрахунковий період.

21. Стан забезпечення потреби в персоналі за професіями, посадами, освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Отже, можна зробити висновок, що планування персоналу досить складна і кропітка робота, яка потребує компетенції та високої кваліфікації відділу кадрів. Адже персонал безпосередньо впливає на ефективність діяльності підприємства, тому що він є одним із рушійних факторів виробництва. Висококваліфікований, дисциплінований та вмотивований персонал завжди працюватиме краще і ефективніше, ніж персонал, який не знає своїх функцій. Планування – це не тільки розрахунки, але і тонка психологічна робота. Яка допомагає забезпечити відповідний клімат в колективі, що позитивно впливатиме на роботу кожного з працівників.

ІІ. АНАЛІЗ ТА ПЛАНУВАННЯ СТРУКТУРИ ПЕРСОНАЛУ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «РОЗМА»