2. Планування матеріально-технічного постачання

Важливе значення в закупівельній діяльності має планування матеріально-технічного постачання, яке є обґрунтуванням для приймання рішення про закупівлю ресурсів. План матеріально-технічного постачання - це комплекс планових розрахунків, на основі яких встановлюється номенклатурний склад, розміри, цільове призначення потреб в ресурсах, визначаються джерела їх покриття і обсяги витрат на здійснення закупівельного процесу.

Планування є важливим інструментом, який дозволяє передбачити ризик невиконання плану виробництва продукції через незабезпечення його матеріальними ресурсами. Плани розробляються як в натуральному, так і у вартісному вимірі.

План у натуральних одиницях виміру визначає потребу підприємства в засобах виробництва і є основою для планування розвитку транспортно-складського господарства.

Плани у вартісному вигляді дозволяють ув'язати витрати по забезпеченню ресурсами з планами по собівартості і прибутку, а також рентабельності виробництва. План матеріально-технічного постачання розробляється на основі і в відповідності з сформованим відділом збуту і маркетингу портфелем замовлень.

Підприємства розробляють довгострокові і поточні плани. Довгостроковий план підприємства складається на базі стратегічних цілей щодо номенклатурного складу і структури випуску продукції в відповідності з перспективними оцінками її збуту. Це потребує визначення потреби підприємства у виробничих потужностях і матеріально-технічних ресурсах для виробництва продукції, визначення потреби в основному і обіговому капіталі, джерел фінансування цієї потреби, взаємозв’язки обмежених фінансових, матеріальних і трудових ресурсів.

Поточне планування матеріально-технічного постачання включає:

- дослідження ринку сировини і матеріалів;

• визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах;

• складання плану закупівлі матеріальних ресурсів;

• вартісний аналіз закупівельної діяльності тощо.

Дослідження ринку сировини і матеріалів дозволяє відповісти на слідуючі питання:

• Хто і що поставляє на внутрішньому і зовнішньому ринках?

• Які можливості постачальників?

• Чи велика конкуренція серед покупців?

• Хто з покупців закуповує такі ж матеріали по нижчій ціні?

• Чи є можливості для заміни матеріалів?

• Які шляхи придбання матеріалів?

• Які види транспорту можливо використати?

• Чи з'являються нові технології?

При вивченні ринку сировини і матеріалів визначається можливість їх закупок по імпорту.

Розробка плану закупівлі здійснюється після вивчення ринку сировини і матеріалів в такій послідовності. Спочатку розраховується потреба в кожному виді сировини, матеріалів, палива і т. ін. Розрізняють два способи встановлення потреби в матеріальних ресурсах:

• на плановій основі;

• на основі використання матеріалів в попередніх періодах.

Вихідними даними для визначення потреби першим способом є: плани виробництва продукції, конструкторські специфікації, рецепти, по яким розраховується потреба в матеріалах на одиницю продукції, норми витрат матеріальних ресурсів.

Потреба в кожному виді матеріалу визначається перемноження планового обсягу виробництва на норму витрат матеріалу. Потреба підприємства в матеріальних ресурсах включає:

• ресурси на основне виробництво;

• ресурси на ремонтно-експлуатаційні нужди;

• ресурси на незавершене виробництво;

• ресурси на науково-дослідні і конструкторські роботи;

- ресурси на капітальне будівництво і допоміжні потреби і т. ін.

Існують різноманітні методи визначення потреби в матеріальних ресурсах. Основний із них - метод прямого розрахунку використовується для визначення потреби в матеріальних ресурсах на основне виробництво.

В складі методу прямого розрахунку, виділяється:

• повиробний;

• подетальний;

• за аналогією;

• метод типового представництва;

• метод рецептурних норм.

При повиробному і подетальному методах використовують два показники: норма витрати і обсяг виробництва.

де P_і - потреба на і-й виріб,

N_ij - норма і-го матеріалу на виробництво j - го виробу,

Q_j - обсяг виробництва j - го найменування,

п - кількість виробів.

При визначеннi потреби по аналогії використовують наступну формулу:

P=N_AQ_HK₁K₂

де Р - потреба в матеріалі,

N_A - норма витрат матеріалу на виріб-аналог,

Q_H - плановий обсяг випуску нових виробів,

К₁ - коефіцієнт, який визначає співвідношення витрат матеріалів при виробництві нових виробів і виробів-аналогів.

K₁=

де Н_Н і Н_А - чисті корисні витрати на новий виріб і виріб-аналог;

К₂ - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати матеріалів, пов'язані з виробництвом нових виробів.

Метод типового представника використовується в масовому виробництві (підшипники). При цьому методі спочатку визначається середньо виважена витрат ресурсів в відповідності з асортиментним планом виробництва випуску продукції, потім визначається загальна потреба в них.

де N - середньо виважена норма витрат,

N_i - поасортиментні норми витрат,

d_i - доля обсягу випуску виробу кожного асортименту в загальному обсязі виробництва.

P = NQ

Приклад. Підприємство випускає підшипники різного діаметру на основі вивчення попиту встановлена річна програма випуску підшипників - 60 тис. шт. (Q), і питома вага окремих їх розмірів в загальному обсязі виробництва. Дані для вирішення задачі наведені у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1.

№ п/п	Показник	Розміри підшипників (мм)
		50	75	100	125	150
1	Норма витрат сталі на 1 підшипник (грн.)	150	200	225	250	300
2	Питома вага окремих розмірів в загальному обсязі виробництва, dі (%)	10	20	30	20	20

Визначте потребу в сталі для виготовлення підшипників.

1. Визначимо середньо виважену норму витрат

=

150-10+ 200-20 + 225-30 + 250-20 + 300-20 = 232,5 (грн)

10+20+30+20+20

Загальний обсяг потреби в сталі:

Р = NQ = 232,560000 = 13950 (тонн).

В тих випадках, коли відсутні норми витрат можливо визначити потребу на перспективу статистичним методом:

P_t=- P_t-1 • І_В •К;

P_t = Р_t-1 •І_Nt•I_Qt

де P_t - потреба на майбутній період,

І_В ~ індекс зміни обсягів виробництва,

К - коефіцієнт, який враховує змінення питомих витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції,

Р _t-1 - потреба базового періоду,

І_Nt - індекс зниження норми витрат,

I_Qt - індекс росту обсягів виробництва.

Другий спосіб визначення потреби в матеріальних ресурсах пов'язаний з врахуванням складських залишків матеріалів і поповненням запасів, регулюванням термінів постачання і розмірів партій, а також з врахуванням витрат матеріальних ресурсів минулих періодів.

План матеріально-технічного постачання складається з двох частин: розрахунку потреби підприємства в сировині, матеріалах, паливі, устаткуванні, необхідних підприємству для виготовлення готової продукції, на яку є замовлення споживачів, і джерел покриття цієї потреби за рахунок внутрішніх резервів - перехідних залишків сировини і матеріалів на початок планового періоду - і застосування ділових відходів сировини і матеріалів.

Відраховуючи із визначеної потреби підприємства в сировині і матеріалах внутрішні резерви матеріальних ресурсів, залишків, одержують необхідну кількість матеріальних ресурсів, які треба закуповувати у підприємств, які їх виробляють, а також у посередницьких торгівельних організаціях.