3. Методи ціноутворення

Використовують різні методики встановлення початкової ціни на товар. При цьому враховується як мінімум один з таких факторів:

• рівень витрат на одиницю товару;

• наявність унікальних характеристик товару;

• середній рівень ринкових цін на аналогічні товари.

На рис.7.2. систематизовані методи ціноутворення.

Рис.7.2. Методи ціноутворення

Залежно від того, який фактор є визначальним, виділяють два основних методи ціноутворення:

• витратний (на основі калькуляції витрат);

• ринковий (на основі врахування дії ринкових факторів) - конкурентний та за попитом.

1.Методи, орієнтовані на витрати.

Метод повних витрат.

На основі встановлення нормативного прибутку (П„), що

забезпечує беззбиткову діяльність підприємства, при умові, що витрати виробництва оптимальні:

Ц=(F+V)+П_н,

де F - постійні витрати на одиницю продукції;

V - змінні витрати; П_н - нормативний прибуток.

Метод змінних цін.

Ціна, яка фіксується за допомогою ковзких цін. Це ціна, яка формується від базисної ціни та визначається під час заключення контракту на постачання товарів, що потребують довгого строку виготовлення (технологічні лінії, пароплави, комплектне обладнання тощо), під час якого змінюються витрати на виробництво, інфляційні процеси.

Р₁=Р₀/100 (а + в- М₁/M₀ + с•S₁/S_o)

де P_l - кінцева ціна, що фіксується методом сковзких цін;

Р_о - базисна ціна, яка встановлена під час заключення угоди;

М₁ - індекс ціни на сировину та матеріали;

М_о - індекс ціни на сировину та матеріали під час заключення угоди;

S₁ - індекс заробітної платні;

S_o - індекс заробітної платні під час заключення угоди;

а, в, с - коефіцієнти питомих вагомостей елементів ціни.

Сковзка ціна розраховується на кожне постачання товару окремо.

2. Методи ціноутворення, орієнтовані на попит.

Можна виділити такі методи ціноутворення з орієнтацією на попит:

• параметричні методи ціноутворення;

• метод встановлення ціни на основі аналізу економічної цінності товару для споживача;

• метод визначення точок ціни (цінових порогів);

• сумісний аналіз;

• експеримент;

• метод "кидання стріл".

Параметричні методи ціноутворення.

Параметричний ряд - це група однорідної за конструкцією та технологією виготовлення продукції, яка має однакове або схоже функціональне призначення, але відрізняється кількісним рівнем споживчих характеристик.

Параметричні методи ціноутворення передбачають визначення залежностей між ціною або витратами на виробництво і реалізацію продукції та параметрами, що належать до параметричного ряду. Такий підхід використовується при визначенні ціни на новий товар на стадії проектування та конструювання (розроблення технічного завдання, технічного проекту). На цьому етапі точні дані щодо витрат невідомі. Однак відомі основні параметри нового вибору. Також відомі залежність між ціною (витратами) та параметрами аналогічних виробів, що вже випускаються, які і беруться за основу для розрахунку нової ціни. Визначена таким чином ціна порівнюється з ринковими цінами. На відміну від наведених вище методів, орієнтованих на витрати, ці методи враховують не тільки витрати, а й якісні параметри виробів і є коректнішими з погляду ринкового ціноутворення.

Розглянемо шість варіантів параметричних методів:

• метод питомої ціни;

• метод кореляційно-регресивного аналізу;

• метод структурної аналогії;

• агрегатний метод;

• метод визначення ціни на основі коефіцієнта технічного рівня товару;

• нормативно-параметричний метод.