Наприклад: —, —, —, —, —,,,,—, —

5 6 1 7 8 5 3

Це другий спосіб роботи.

Основне завдання (після тренування та закріплення навичок роботи) виконується 10 хвилин.

Завдання8. Визначення середньостатистичних показників.

Провести обробку отриманих даних. Розрахувати середньостатистичні показники. Зробити висновки.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Дати визначення поняття мислення.

2. Основні характерні особливості мислення.

3. Наочно-дійове мислення.

4. Наочно-образне мислення.

5. Словесно-логічне мислення.

6. Основні форми словесно-логічного мислення.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №11.

Тема: Типи вищої нервової діяльності.

Мета: Дослідження властивостей основних нервових процесів за допомогою бланкових методик

Завдання 1. Оцінка рухливості нервових процесів (тестоподібна методика).

Обстежуваний протягом трьох хвилин пише літеру «г», далі латинську «s», теж три хвилини, потім 3 хвилини почергово «г» та «s». Підраховують результати написання літер трьох випадків. Перший показник характеризує силу нервових процесів, другий – динамічність (рухливість), а третій – зрівноваженість.

Завдання 2. Методика “тепінг-тест”

Обстежуваний на аркуші паперу малює 6 квадратів. Повинен олівцем або ручкою поставити в кожному квадраті за певний час (по 5с), як можна більше крапок. Перехід із одного квадрату в інший слід виконувати у напрямку годинникової стрілки, не перериваючи роботи.

На основі підрахунку кількості крапок в кожному квадраті будується крива працездатності головного мозку. Властивість сили нервової системи визначається за типом кривої працездатності.

Характеристики кривих працездатності:

Також можна визначити кількісну характеристику даної методики, отримавши спосіб розрахунку у викладача.

Подібне дослідження можна провести використовуючи для роботи ліву руку.

Криві працездатності

1. Сильна нервова система характеризується випуклим типом кривої працездатності. Максимальний темп зростає в перші 10-15с роботи, далі 25-30с він може знизитись нижче вихідного рівня за перші

5 секунд.

2. Середня сила нервової системи характеризується рівним типом кривої працездатності. Максимальний темп втримується приблизно на одному рівні до кінця роботи.

3. Середньо-слабка нервова система характеризується проміжним (між рівним і низхідним типом кривої працездатності) і увігнутим типом.

4. Слабка нервова система характеризується низхідним типом кривої працездатності. Максимальний темп понижується вже з другого п’яти секундного відрізка і залишається на зниженому рівні протягом всього часу роботи.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Властивості основних нервових процесів.

2. дати характеристику специфічно людським типам вищої нервової діяльності.

3. Особливості успадковування типологічних ознак.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №12.

Тема: Визначення латентних періодів зорово-моторних реакцій за допомогою ПНДО.

Мета: Навчитись визначати латентні періоди різних за складністю зорово-моторних реакцій.

Завдання 1. Виявлення параметрів простих зорово-моторних реакцій на всі види запрограмованих у приладі подразників.

Виявлення латентних періодів простих зорово-моторних реакцій (ЛП ПЗМР) проводиться в режимі 1, підрежим 1.

Експериментатор задає програму наступним шляхом:

Режим 1.

Підрежим 2.

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час експозиції – 0,7

Кількість сигналів – 30

Дається інструкція обстежуваному, переконавшись у його готовності натискається кнопка “Пуск”. Після закінчення роботи комп’ютера натискаються кнопки “Шаг”, “Пуск” почергово, результати заносяться до індивідуальних протоколів обстежуваних з цифрового індикатору екрану. В кінці натискується кнопка “Сброс” дані стираються, задається нова програма.

Інструкція обстежуваному: “Реагувати як можна швидким натисканням правою рукою правої кнопки виносного пульту на кожний пред’явлений сигнал (кольори, фігури, слова, комбінований тест), що з'являється на екрані дисплея”. Величина латентного періоду кожної реакції вимірюється автоматично з точністю до 0,01с і висвітлюється на цифровому індикаторі. Пред’являється одна серія подразників, яка складається з 30 сигналів. Після зупинки приладу на цифровому дисплеї почергово виводяться статистичні параметри відповідей на подразники:

1. Величина латентного періоду (М);

2. Середнє квадратичне відхилення (σ) ;

3. Коефіцієнт варіації(СV);

4. Помилка середньої величини (m ±);

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Рівень ПЗМР	Високий	Вищий від середнього	Середній	Нижчий від середнього	Низький
Латентний період	≤182мс	183-226мс	227-292мс	293-330мс	≥331

Завдання 2. Визначення латентних періодів реакції вибору одного з трьох подразників (ЛП РВ1-3).

Виявлення ЛП РВ1-3 проводиться в режимі 1, підрежимі 2.

Режим 1.

Підрежим 2.

Натискувати правою рукою на праву кнопку.

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час експозиції – 0,9с, кількість сигналів – 30.

Дається інструкція обстежуваному, переконавшись у його готовності натискається кнопка “Пуск”. Після виконання завдання отримані дані заносяться в протокол, шляхом натискання на кнопку “Шаг”, “Пуск” почергово списуються дані. В кінці натискується кнопка “Сброс” дані стираються, задається нова програма.

Інструкція обстежуваному: ”Відповідати швидким натисканням на праву кнопку при появі на екрані червоного кольору, а при появі зеленого та жовтого жодної кнопки не натискати”.

Якщо пропонуються фігури, натискувати тільки при появі квадрату, якщо слова – назви тварин, коли комбінований тест – натискувати на появу червоного кольору, квадрату, назв тварин.

Пред'являється серія подразників, яка складається з 30 сигналів, на 10 з яких необхідно відповісти руховою реакцією. Величина латентного періоду кожної реакції вимірюється автоматично з точністю до 0,01с і висвічується на цифровому індикаторі в процесі подачі сигналів. Після закінчення роботи в цьому підрежимі висвітлюються ті ж самі параметри, що й попередньому завданні та кількість зроблених помилок.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренко)

Види подразників	Високий	Вищий від середнього	Середній	Нижчий від середнього	Низький
Предметні	≤280мс	281-323мс	324-398мс	399-433мс	≥434мс
Словесні	≤391мс	392-444мс	445-499мс	500-554мс	≥555мс

Завдання 3. Визначення латентних періодів реакції вибору двох подразників з трьох (ЛП РВ 2-3).

Робота проводиться у третьому підрежимі першого режиму.

Режим 1.

Підрежим 3.

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час експозиції - 0,9с.

Кількість сигналів – 30.

Дається інструкція обстежуваному, переконавшись у його готовності натискається кнопка ”Пуск”. Після закінчення виконання роботи отримані дані заносяться в протокол, шляхом натискання кнопки “Шаг”, “Пуск” почергово, списуються отримані результати. В кінці натискається кнопка “Сброс” дані стираються, задається нова програма.

Інструкція обстежуваному: “Натискати на праву кнопку правою рукою при появі на екрані червоного кольору (квадрату, назв тварин), а при появі зеленого кольору (кола, назв рослин) натискати лівою рукою ліву кнопку. При появі жовтого кольору (трикутника, назв неживих предметів ) жодної з кнопок не натискати, тобто відповідати гальмівною реакцією”.

Пред'являється серія із 30 сигналів, 10 з яких – гальмівні. Латентні періоди реакцій вимірюються автоматично в процесі подачі сигналів і висвічуються на цифровому дисплеї. Після зупинки приладу, як і в підрежимах 1 і 2 почергово на цифровому дисплеї виводяться статистичні величини латентних періодів та реакцій та кількість помилок.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Види подразників	Високий	Вищий від середнього	Середній	Нижчий від середнього	Низький
Предметні	≤335мс	336-390мс	391-463мс	464-501мс	≥502мс
Словесні	≤446мс	447-482мс	483-539мс	540-600мс	≥601мс

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Прилади для дослідження нейродинамічних показників.

2. Подразники, їх класифікація і характеристика.

3. Проста та складна зорово-моторна реакція, визначення її латентного періоду.

4. Що таке латентний період реакції ?

5. Поясніть чому суттєво різняться результати при подразниках “фігури” порівнюючи з словесними подразниками ?

Література:

1. Макаренко Н.В. Латентный период сенсомоторных реакций у лиц с разной подвижностю нервных процессов. // Журн. высш. нерв. деят. – 1984. – Т.34, Вып.6. – С.1041-1047.

2. Макаренко Н.В. Роль основных свойств нервной системы и успешность в профессиональной деятельности операторов. // Физиология человека.- 1994.- Т.20, №1.-С. 55-66.

3.Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. – К., 1996.- 336 с.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №13.

Тема: Визначення рівня функціональної рухливості нервових процесів у режимі “зворотного зв'язку”.

Мета: Оволодіти методиками по визначенню рівня функціональної рухливості нервових процесів за допомогою приладу ПНДО.

Завдання 1. Визначення функціональної рухливості нервових процесів у режимі “зворотного зв'язку” (режим 2, під режим 1).

Інструкція експериментатору для завдання програми:

Режим 2. Підрежим 1.

Кількість сигналів -120

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час відставлення – 0,2

Заборона вимірювання – 0,2

Дається інструкція обстежуваному, переконавшись в його готовності до виконання роботи, необхідно попередити, щоб обстежуваний при високій швидкості зміни сигналів не кидав пульт, а продовжував роботу до кінця. Натискується кнопка “Пуск”, після закінчення тесту на цифровому екрані засвічується відразу час виконання тесту в секундах. Потім натискаються кнопки “Шаг, ”Пуск” і заносять дані до протоколу.

Інструкція обстежуваному: “Швидко і вірно натискати на праву кнопку при появі на екрані червоного кольору (квадрату, назв тварин), а на ліву кнопку натискати лівою рукою при появі на екрані зеленого кольору (кола, назв рослин) при появі жовтого кольору (трикутнику, неживих предметів) жодної кнопки не натискати”.

В режимі “зворотного зв'язку ” подача сигналів розпочинається з експозиції 0,9с. Пауза між експозиціями постійна і дорівнює 0,2с.

Сенс режиму “зворотного зв'язку ” полягає в тому, що при правильній відповіді швидкість подачі сигналів підвищується, тобто час експозиції автоматично зменшується на 0,02с. Якщо обстежуваний здійснює помилкові реакції в цьому випадку час експозиції автоматично збільшується 0,02с, а швидкість при цьому зменшується. Обстежуваного попереджують, що у ході виконання роботи темп подачі сигналів поступово буде збільшуватися, але необхідно намагатися як можна швидше та правильно виконувати і не припиняти роботи при високих швидкостях зміни сигналів. Пред'являється підряд 120 сигналів, після чого прилад автоматично зупиняється. Результатом тестування є час (в секундах ) проходження та переробки заданих 120 сигналів, який висвітлюється на цифровому дисплеї приладу відразу після виконання завдання. При натисканні відповідних кнопок приладу на цифровому дисплеї послідовно висвічуються значення мінімальної експозиції, якої досягнув обстежуваний (mіn), час (в мс) виходу обстежуваного на мінімальну експозицію (t mіn).

Показником індивідуального рівня функціональної рухливості нервових процесів являється величина мінімальної експозиції сигналу, якої обстежуваний досягає за час виконання тесту.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренко)

Види подразників	Високий рівень	Вищий від середнього	Середній рівень	Нижчий від середнього	Низький рівень
Предметні	≤54,0с	54,1-60,4с	60,5-69,1с	69,2-75,9с	≥76,0с
Словесні	≤60,0с	60.1-68,7с	68,8-77,3с	77,4-83,9с	≥84,0с

Завдання 2. Визначення працездатності головного мозку в режимі “зворотного зв'язку ” (режим 2 , підрежим 2).

При визначенні сили нервових процесів у режимі “зворотного зв'язку ” інструкція така ж, як і при визначенні рівня функціональної рухливості у цьому режимі. Відмінністю є лише те, що для виявлення рівня функціональної рухливості в режимі “зворотного зв'язку” задавалася кількість сигналів, а в даному випадку задається час роботи, а саме – 5 хвилин.

Показником сили нервових процесів є загальна кількість сигналів, яка була використана при пред'явленні і обробці. Вважається, чим більшу кількість сигналів встигає сприйняти і дати на них правильну відповідь (опрацювати) обстежуваний протягом заданого часу, тим більш високою є в нього сила нервових процесів.

Інструкція експериментатору для завдання програми:

Режим 2.

Підрежим 2.

Тривалість серії – 5 хв.

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест)

Час відставлення - 0,2

Заборона вимірювання – 0,2

Інструкція обстежуваному залишається незмінною. Права кнопка (червоний колір, квадрат, назви тварин), ліва кнопка (зелений колір, коло, назви рослин), на інші подразники не реагувати, тобто вони є гальмівними, працювати до кінця виконання тесту, пульт не покидати.

Переконавшись у готовності обстежуваного, експериментатор натискає кнопку “Пуск”. Після завершення тесту на цифровому табло засвічується кількість опрацьованих знаків, які відразу заносяться до протоколу. Далі натискаються кнопки “Шаг”, ”Пуск” і записуються необхідні дані в протокол.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Рівень переробки інформації	Високий	Вищий від середнього	Середній	Нижчий від середнього	Низький
Предметні	≥850	785-849	678-784	631-677	≤630
Словесні	≥630	587-629	532-586	481-531	≤480

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Що собою являє функціональна рухливість нервових процесів, як властивість нервової системи ?

2. Методики дослідження рівня функціональної рухливості нервових процесів.

3. Сенс роботи у режимі “зворотного зв'язку”.

4. Дайте визначення сили нервових процесів (працездатність головного мозку).

5. За якими методиками можна дослідити силу нервових процесів ?

Література:

1.Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов. – К., - 1996. – 336с.

2.Макаренко Н.В. Психофизиологические функции человека и операторский труд. – Киев: Наукова думка, 1991. – 261с.

3.Трошихин В.А., Молдавская С.И., Кольченко Н.В. Функциональная подвижность нервных процессов и профессиональный отбор. – Киев: Наукова думка, 1978. – 228с.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №14.

Тема: Визначення індивідуально-типологічних властивостей ВНД у “нав'язаному

ритмі”.

Мета: Оволодіти методиками дослідження рівня функціональної рухливості та сили нервових процесів у режимі “нав'язаного ритму” за допомогою приладу ПНДО.

Завдання 1. Дослідження сили нервових процесів (працездатність головного мозку) у третьому режимі.

Інструкція експериментатору для завдання програми:

Режим –3

Подразники (кольори, фігури, слова, комбінований тест).

Тривалість серії – 30с. Час відставлення – 0,4

Інструкція обстежуваному залишається незмінною. Права кнопка (червоний колір, квадрат, назви тварин), ліва кнопка (зелений колір, коло, назви рослин), на інші подразники жодної кнопки не натискати (вони є гальмівними). Після виконання першого тесту записати результати в протокол і натиснути кнопку “Дискретність - 10” і так повторювати до 120(150) сигналів.

Пред'явлення подразників відбувається 30-секундними серіями. Темп подачі і експозиція пред'явлення випадкової послідовності сигналів протягом кожної серії залишаються незмінними. Всього пред’являються 10 (13)серій сигналів. Швидкість подачі збільшується поступово на 10 сигналів за хвилину в кожній наступній серії починаючи з 30 подразників в першій серії і закінчуючи 120 (150) подразниками в останній. Після закінчення кожної серії на цифровому індикаторі висвітлюється якість виконання завдання у вигляді кількості помилок і проценту помилкових реакцій.

Кількісним показником сили нервових процесів у режимі “нав'язаного ритму” є кількість помилок (у відсотках), що зробив обстежуваний за період виконання всіх серій роботи. Вважається, чим менший процент помилок, тим краща працездатність головного мозку. далі розраховується відсоток зроблених помилок на швидкостях пред'явлення від 30 до 150 подразників за хвилину.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Види подразників	Високий	Вищий від середнього	Середній	Нижчий від середнього	Низький
Предметні подразники	≤3,7%	3,8 – 6,7%	6,8 –9,0%	9,1 – 12,4%	≥12,5%
Словесні подразники	≤10,1%	10,2-14,4%	14,5 –20,7%	20,8 –25,9%	≥26,0%

Завдання 2. Дослідження рівня функціональної рухливості нервових процесів у “режимі нав'язаного ритму”.

Кількісним показником рівня функціональної рухливості нервових процесів у цьому режимі є гранично висока частота зміни сигналів на максимальній швидкості, при якій обстежуваний допускає не більше 5-5,5 % помилок.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Види подразників	Високий	Вищий від середнього	Середній	Нижчий від середнього	Низький
Предметні подразники	140	120-130	100-110	80-90	70
Словесні Подразники	130	110-120	90-100	70-80	60

Питання для самопідготовки та контролю:

1. В чому різниця між режимом “зворотного зв'язку” та режимом “нав'язаного ритму”?

2. Як ви вважаєте чому оцінюють СНП за відсотком зроблених помилок, а рівень ФРНП за серією в якій обстежуваний здійснив 5-5,5% помилок ?