Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №9-10.

Тема: Мислення.

Мета: Навчитися визначати індивідуальні особливості мислительних процесів.

Завдання 1. Методика “Прості аналогії”.

Призначена для оцінки логічності мислення, розуміння змісту слів, логічних відносин між поняттями.

Обстежуваному пред’являється бланк, у лівій частині якого одна під одною надруковані пари слів, що знаходяться між собою в певних логічних відношеннях, у правій частині бланку під кожним заданим словом надруковані (під рискою) п’ять варіантів відповіді. Необхідно підібрати відповідь так, щоб слово над рискою і відповідь знаходились у такому ж логічному відношенні, що й ліва пара слів. Обстежуваний повинен визначити та записати це слово у реєстраційному листі. Завдання необхідно виконувати у відповідності з їх нумерацією.

Пред’являються 20 завдань, на виконання яких відводиться 3 хвилини.

Завдання 2. Методика “Встановлення суттєвих ознак”..

Суть полягає у доборі слів, що мають загальні родові ознаки, логічні зв’язки із певним узагальнюючим словом. Усього пред’являється на бланку 20 узагальнюючих слів, і до кожного з них – набір із 5 слів, два з яких найбільше з усього із ним пов’язані. Потрібно знайти ці два слова у кожному рядку і підкреслити. Тривалість роботи 3 хвилини.

Завдання 3. Методика “Виключення зайвого поняття”. Використовується для дослідження логічності мислення, відволікання й узагальнення.

Обстежуваному почергово зачитуються 20 серій, кожна з яких складається із п’яти слів. У кожній серії чотири слова сполучені загальним родовим поняттям, а п’яте не відноситься до даного поняття. Після пред’явлення кожної серії слів обстежуваний повинен протягом 10 с визначити зайве слово і записати його з номером серії.

Завдання 4. Методика “Числові ряди”.

Призначена для оцінки здатності до логічного мислення. Обстежуваному пред’являють бланки, на яких надруковані рядки чисел. Ці числа складені у певних послідовностях, у яких пропущено по одному чи по два числа. Задача обстежуваного полягає у тому, щоб подумки встановити закономірність, що існує у послідовності, й у відповідності з нею підібрати числа, що повинні доповнити рядок. На виконання завдання дається 10 хв. Задача вважається вирішеною, якщо всі числа підібрані вірно.

Завдання 5. Дослідження дивергентного мислення (наочно-дійове)

Використовуючи 3 геометричні фігури (трикутник, квадрат, коло) намалювати за 5 хвилин максимальну кількість предметів.

Після закінчення малюнки підписати. Зробити висновок отримавши шкалу у викладача.

Завдання 6. Дослідження логічного мислення.

Обстежуваному пропонується 18 логічних завдань. Кожне завдання має логічні частини. Букви в них знаходяться в численних співвідношеннях між собою. Спираючись на ці логічні схеми треба визначати в якому співвідношенні знаходяться між собою букви, як стоять під рискою.

Наприклад: А більше Б в 9 разів, Б менше В в 4 рази. Тобто А менше В.

Відношення треба відмічати за допомогою математичних знаків більше та менше. Час виконання враховується. Оцінка проводиться за кількістю правильних відповідей в балах.

Завдання 7. Визначення мислення за методикою «Додавання чисел з переключенням»

Обстежуваним пропонується з високою швидкістю відновлювати складання однозначних чисел двома способами, які чергуються міняючи спосіб кожної хвилини.

На початку роботи обстежуваним пропонується на спеціально оформленому бланку записати два числа – одне у чисельнику, друге у знаменнику, наприклад 1/5. Потім кожний обстежуваний повинен як можна швидше додати ці два числа і суму записати в чисельнику наступного дробу, а під нею (в знаменнику) записується верхнє число (чисельник) попередньої пари, отримується 6/1. Наступна сума буде рівна 7. Вона записується згори (в чисельнику наступного дробу), а під нею (в знаменнику) – чисельник попереднього дробу і т.д.

1 6 7

Отримуємо: —, —, — і так далі.

5 1 6

Якщо отрималася двозначна сума, тоді десятки відкидаються, записується тільки число одиниць і робота продовжується.

1 6 7 3 0 3 3

Наприклад: —, —, —, —,—,—, — і так далі.

5 1 6 7 3 0 3

Другий спосіб полягає в тому, що сума записується не в чисельнику, а в знаменнику, тобто поряд з нижнім числом попереднього дробу. Знаменник (нижнє число попередньої дробі) переноситься в чисельник послідуючого дробу.

1 5 6 1 7 8 5