Ііі. Змістовний модуль «Типологічні особливості внд та методики їх дослідження»

Лекційні модулі:

1. Біологічні основи індивідуальності людини. Поняття про властивості основних нервових процесів: сили, рухливості та зрівноваженості. Типи вищої нервової діяльності. Новітні досягнення у вивченні індивідуально-типологічних властивостей ВНД.

2. Методичні підходи до вивчення властивостей основних нервових процесів. Апаратурні методики досліджень. Прилади ПНДО, ПНН-3, ДПФО, «Резерви-2», комп’ютерна програма «Діагност - 1».

Практичні модулі:

1. Типи вищої нервової діяльності (2 години).

2. Визначення латентних періодів зорово-моторних реакцій (2 години)..

3. Визначення функціональної рухливості нервових процесів (2 години).

4. Визначення сили нервових процесів (2 години)..

5. Вивчення успішності розумової працездатності (2 години).

6. Визначення працездатності головного мозку в режимі автотемпу

(4 години).

7. Визначення динамічної м’язової витривалості (2 години).

Модулі самостійної роботи:

1. Реферат про вклад вчених української школи психофізіологів у вивченні біологічних основ індивідуальності. Роботи В.Трошихіна, А.Хільченка, Н.Кольченко, М.Макаренка.

2. Розглянути біоелектричні кореляти властивостей основних нервових процесів у людини.

Підсумковий тест: в усно-письмовій формі за всіма темами і питанням, які вивчалися на лекціях, лабораторних заняттях та при самостійній роботі.

Екзаменаційний тест.

Виносяться всі теми, які розглядалися на лекціях, лабораторних заняттях, на самостійній роботі протягом всього навчального року. Студент повинен бути готовий до усної та письмової форми здачі тесту в кінці семестру.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №1.

Тема: Дослідження безумовних рефлексів у людини.

Мета: Дати визначення рефлексу, розглянути частини рефлекторної дуги і дати графічне її зображення.

Завдання 1. Надбрівний рефлекс.

Виникає при ударі неврологічним молоточком по краю надбрівної дуги. Відповідна реакція – змикання повік. Рефлекторна дуга цього рефлексу: очний нерв (перша гілка трійчастого нерву), чутливе ядро трійчастого нерву, рухове ядро лицевого нерву, лицевий нерв, круговий м'яз ока.

Завдання 2. Корнеальний рефлекс.

Виникає при обмеженому доторканні ваткою до рогівки чи райдужної оболонки ока. Рефлекторна дуга та ж що й у надбрівного рефлексу.

Завдання 3. Нижньощелепний рефлекс.

Виникає при постукуванні молоточком по підборідді при ледь відкритому роті. Відповідна реакція – скорочення жувальних м'язів і закривання рота.

Рефлекторна дуга: чутливі волокна нижньощелепного нерва (третя гілка трійчастого нерва), чутливе ядро трійчастого нерва, рухоме ядро в мості, рухові гілки трійчастого нерва.

Завдання 4. Ліктьовий рефлекс.

Виникає при ударі неврологічним молоточком по сухожилку двоголового м'язу у ліктьовій ямці. Для визначення ліктьового рефлексу, напівзігнута і розслаблена рука обстежуваного знаходиться на долоні експериментатора. Великий палець руки експериментатора кладеться на сухожилок двоголового м'яза обстежуваного.

Рефлекторна дуга: м’язово-шкірний нерв, V,VІ шийні сегменти спинного мозку. Відповідна реакція – скорочення м’язів, згинання руки в ліктьовому суглобі.

Завдання 5. Колінний рефлекс.

Виникає при ударі неврологічним молоточком щільної зв'язки нижче колінної чашечки. Для визначення колінного рефлексу обстежуваному пропонують присісти на стілець і покласти ногу на ногу. Наносять легкий удар неврологічним молоточком по сухожилку чотирьохголового м'яза. Рефлекторна дуга: стегновий нерв, ІІІ та ІV поперекові сегменти спинного мозку. Відповідна реакція – скорочення чотирьохголового розгинача стегна і розгинача гомілки.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Дайте визначення «рефлекс», «безумовний рефлекс».

2. Рефлекторна дуга.

3. Відділи центральної нервової системи.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №2.

Тема: Умовні мовленнєві рефлекси людини.

Мета: Вивчити індивідуальні особливості імпресивної мови.

Завдання 1. Піктограми О.Лурія.

Експериментатор виголошує 20 словосполучень (поступово через 5 с), обстежувані повинні у відповідь графічно відобразити образи. Через 30 хв. – відновлення словосполучень, тобто потрібно підписати всі малюнки, які були раніше зроблені.

Оцінка: точність, інформативність, виразовість (іменник зберігся, а прикметник загубився), інтерференція – припущення, наплив образу персеверація – перестановка, перебудова (наприклад, запах хліба – хлібний запах).

Всі відповіді оцінюються в % відношенні, робиться висновок, чи є графічний метод ведучим у обстежуваного.

Структура помилки: точність відображення - %, загублення:

словосполучення - %,

інформативної частини (іменник) -%, образної частини (прикметник) - %.

Завдання 2. Асоціативна методика.

Студенти записують в стовпчик 20 іменників у називному відмінку кожен самостійно. Далі, визначившись на дослідника і піддослідного, після пояснення викладача, виконують роботу. Дослідник почергово називає слова, які він записав, на які піддослідний повинен відповісти першим словом, яке надійшло йому на думку. Слова, які виголошує дослідник, оцінюються як умовні подразники, а відповіді піддослідного – як умовні рефлекси на слова, виробленні протягом життя. За допомогою секундоміра (або візуально) визначають термін (швидкість) словесної реакції (латентний період). Навпроти кожного слова – подразника записують відповідь і тривалість латентного періоду. Потім розраховують його тривалість і кількість низьких і високих відповідей. Уповільнення швидкості вироблення умовного рефлексу і збільшення числа низьких відповідей свідчать про розвиток втоми.

Відповіді за якістю оцінюють, як низька (примітивна) чи висока.

До низьких словарних реакцій відносять:

1. Власне примітивні “ну”, “гм”.

2. Ехологічні – повторення слова подразника.

3. Персеверіруючі – однакова відповідь на різні слова подразники: “пташка –біла”, “двері -білі” тощо.

4. Питальні – “хто”, “чому”, “що” тощо.

5. Відказні – “не знаю”, “не можу дати відповідь”.

До високих:

1. Індивідуально-конкретні – “тарілка-маленька”, “лялька - гарна”.

2. Абстрактно-узагальнені – “лялька-іграшка”.

Всі відповіді оцінюються у процентному відношенні, кількість низьких і високих. Із високих скільки індивідуально-конкрентних і абстрактно-узагальнених теж у процентному відношенні. Робиться висновок, який метод превалює у піддослідного (індуктивний чи дедуктивний).

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Предмет фізіології вищої нервової діяльності.

2. Завдання вищої нервової діяльності.

3. Класифікації рефлексів. Рефлекторна дуга.

4. Умовний та безумовні рефлекси.

5. Принцип зворотного зв’язку.

6. Властивості нервових центрів.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №3.

Тема: Динаміка збудження та гальмування.

Мета: Визначити функціональні можливості вищої нервової діяльності.

Завдання 1. Дослідження індивідуальних особливостей внутрішнього гальмування. Методика “Коректурні знакові таблиці”.

Коректурний метод дає змогу отримати дані про розумову працездатність колективу, про рівень розумової працездатності (за швидкістю виконання завдання та її точністю), вивчити швидкість закріплення і характер умовного рефлексу, зовнішнє гальмування викликане при виконанні коректурної проби в умовах повної тиші впливом сторонього умовного подразника, наприклад шуму, внутрішнього гальмування.

Для його оцінки використовують наступні методичні прийоми:

а) Гаснуче гальмування – закреслити всі зірочки.

б) Запізнювальне – викреслити кожний третій знак, який знаходиться після квадрата. Якщо третій знак квадрат, то його не викреслювати, а вести рахунок від нього.

в) Умовне – закреслювати тільки прямокутник, який знаходиться після прапора.

г) Диференційоване – підкреслювати трикутники, викреслювати півколо.

На виконання завдання не більше 1хв. Оцінюється точність виконання в % відношенні кожного виду гальмування за допомогою формули:

А = n/N •100%, де А – точність виконання, n – кількість знаків закреслено, N- кількість знаків, яку необхідно було закреслити. Робиться висновок, аналізуючи дані фігурного бланку, які свідчать, який вид гальмування превалює, чи однаково виражені.

Недостатність запізнювального гальмування – рекомендується виконання складних завдань на початку циклу (ланцюгу), умовного – свідчить про стабільність і чіткість завдання.

Завдання 2. Коректурні буквені таблиці В.Анфімова (складаються з окремих літер).

а) Гаснуче гальмування – викреслення літери “Х” протягом 3 хв, після закінчення часу відмічають місце зупинки виконання роботи, записують

t=180с. Перевіряють правильність виконання роботи: рахують загальну кількість опрацьованих знаків(N), кількість закреслених знаків (С), кількість пропущених знаків (О), кількість невірно закреслених знаків(М). Розраховують:

1. Обсяг уваги (Q) :

Q = N/1600, де N – кількість знаків, опрацьованих за 3 хв., 1600 – загальна кількість знаків в таблиці.

2. Швидкість:

Ш = N/t

3. Стійкість:

S = (C-M)/ (C+O)

4. Продуктивність:

Р =S•N

5. Точність:

А= n/N (як і в першому завданні).

б) Запізнювальне – викреслюється кожен третій знак після кожної літери “А”, у випадках , коли ця літера третя, то вона не викреслюється, і роботу продовжують рахуванням від неї. Робота триває 3 хв, розрахунки ті ж самі, як і попередній роботі.

в) Умовне – викреслювати тільки літеру “К”, яка стоїть після літери “В”. Обробка, як і в попередніх роботах.

г) Диференціальне – підкреслювати літеру “В”. Викреслювати – “Є”. Час виконання 3 хв. Зробити розрахунки, як і у попередніх роботах.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Співвідношення процесів збудження –гальмування.

2. Безумовне гальмування

3. Індукція, іррадіація, концентрація.

4. Види внутрішнього гальмування.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №4.

Тема: Сприйняття.

Мета: Дослідження сприйняття просторових уявлень.

Завдання 1. Методика “Годинники”.

На бланку зображені схематично годинники (по шість на семи рядках, всього 42 годинники), на яких позначена лише одна цифра(від 1 до 12), а також дві стрілки (годинна та хвилинна) в напрямку непозначених цифрами поділок. Циферблати повернуті на різне число градусів. Обстежуваному пропонується визначити, скільки часу, та відповідь проставити в середині годинників. На виконання завдання пропонується 8 хвилин. Опрацювання результатів відбувається за ключем-бланком з раніше написаними відповідями. Підраховується кількість правильних відповідей.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Показник	Оцінка в балах
	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Кількість правильних відповідей	≥37	34-36	30-33	25-29	20-24	15-19	8-14	4-7	≤3

Завдання 2.Методика “Компаси”.

Обстеження проводять, використовуючи бланки з зображенням 50 компасів (5 компасів на 10 рядках). На кожному з яких схематично позначено лише один з напрямків частин світу (Пн, ПнСх, Сх,ПдСх, Пд, ПдЗх, Зх, ПнЗх) та стрілка, яка вказує на яку-небудь частину світу. Компаси орієнтовані не за картою, а різноманітним чином.

Обстежуваному необхідно відносно однієї точки відліку сторін світу подумки відновити інші частини світу та визначати напрямок, на який вказує стрілка. Відповідь записати в середині компасу. На виконання завдання пропонується 10 хвилин. Опрацювання відбувається за допомогою бланка – ключа, на якому написані вірні відповіді.

Шкала оцінювання (за М.В.Макаренком)

Показник	Оцінка в балах
		9	8	7	6	5	4	3	2	1
Кількість правильних відповідей		≥41	37-40	31-36	26-30	21-25	16-20	9-15	6-8	≤5

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Фізіологічні основи сприйняття.

2. Дайте поняття “цілісний образ”.

3. Класифікація сприйняття.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №5.

Тема: Пам'ять та її механізми. Види пам’яті.

Мета: Вивчити обсяг короткочасної пам’яті.

Завдання 1. Дослідження короткочасної пам’яті на різний пред’являємий матеріал (числа, слова, склади).

Обстежуваному пред’являють таблицю із зображенням 10 двозначних чисел від 0 до 99 протягом 30 секунд. Наступні 30 секунд обстежувані тримають у думці ці числа, після чого відтворюють у зошиті у якому-небудь порядку. Необхідно запам’ятати чим більше інформації. Час на виконання завдання 1 хвилина.

За кількістю вірно відтворених чисел робиться оцінка короткочасної зорової пам’яті. Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам’яті – 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6-7 одиниць. Зробити висновок.

Завдання 2. Вивчення короткочасної образної пам’яті.

В якості одиниці обсягу пам’яті приймається образ (зображення предмета, символу). Обстежуваному даються таблиці, на яких зображені 20 предметів. Час пред’явлення – 2 хвилини. Предмети потрібно відображати зберігаючи місце розташування, через 30 секунд. Зробити висновок.

Завдання 3. Механічна словарна (слухова) пам'ять.

Зачитується 10 слів – іменників. Через 30 секунд необхідно відобразити їх Зробити висновок.

Завдання 4. Вивчення зорової короткочасної пам’яті (методика А.Є.Рибакова).

Необхідно запам’ятати 6 геометричних фігур (трикутників) з різною внутрішньою зафарбованістю, протягом 10 с, обсяг короткочасної пам’яті оцінюється за вірно відображеними фігурами. Час на відтворення – 1 хв. Робиться розрахунок точності виконання завдання і висновок.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Види та форми пам’яті.

2. Внутрішня мова.

3. Процедурна та декларативна пам'ять.

4. Забування.

5. Методи вивчення пам’яті у тварин.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №6.

Тема: Пам'ять та її механізми. Форми пам’яті.

Мета: Дослідження обсягу довготривалої пам’яті, дослідження смислової пам’яті.

Завдання 1. Дослідження обсягу довготривалої пам’яті на геометричні фігури (слова, склади, числа)

Обстежуваному дається таблиця, в якій зображено 10 геометричних фігур. Час запам’ятовування 1 хв., відображення в кінці заняття, при цьому зафарбованість фігур повинна обов’язково зберігатися. Зробити висновок.

Завдання 2. Дослідження смислової пам’яті (за К.Бюлером).

Відобразити 10 пар слів, які прочитані експериментатором через 30 с. Час на виконання 1 хв. Зробити висновок

Завдання 3. Розрахувати середньостатистичні показники у групі. Зробити висновки.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Поясніть механізми короткочасної пам’яті.

2. Що таке клітинні популяції?

3. Назвіть пептиди пам’яті.

4. Поясність механізми довготривалої пам’яті.

5. Яку роль у процесах пам’яті й навчання відіграють специфічні білки й нейропептиди.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №7.

Тема: Увага. Визначення якості переробки зорової інформації.

Мета: Вивчити характеристики переробки зорової інформації.

Завдання 1. Дослідження концентрації та стійкості уваги.

Методика «переплутані лінії». Обстежуваному дають таблиці на яких нанесено 20 переплутаних ліній, які починаються зліва, і закінчуються справа. Обстежувані на бланках записують номери початку ліній підряд, і простежуючи хід ліній, - номери їх закінчення. Оцінюється час виконання роботи і число правильних відповідей.

Завдання 2. Визначення показників концентрації та переключення уваги.

Методика «Червово-чорні таблиці Шульте-Платонова. Відшукування чисел з переключенням».

Принцип методики полягає у відшукуванні чисел чорного кольору у бік збільшення (від 1 до 24), червоного в бік зменшення (від 24 до 1). Знаходити і називати цифри різного кольору обстежуваний повинен вроздріб. Наприклад, «1» чорного кольору – «24» червоного, «2» чорного – «23» червоного тощо. Сума кожної пари повинна бути 25. Критерієм виконання завдань є час (в секундах), витрачений на виконання завдання. За кожну помилку віднімається 1 бал. Оцінюється результат за шкалою.

Завдання 3. Визначення показників концентрації та переключення уваги.

Методика «Модифікаційні червоно-чорні таблиці Шульте». В таблиці хаотично розміщені числа від 1 до 24 червоного та чорного кольору. Принцип методики у відшукуванні чисел чорного та червоного кольору у порядку збільшення від 1 до 24 і виписувати пропущених цифр. Пропущено по 6 цифр кожного кольору. Критерієм оцінки є час, витрачений на виконання всього завдання.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Поясніть термін «увага».

2. Функції уваги у філо- та онтогенезі.

3. Класифікація уваги за Н.Ланге.

4. Властивості уваги: концентрація, обсяг, розподіл, переключення, коливання, стійкість.

Методичні рекомендації для студентів до лабораторного заняття №8.

Тема: Увага.

Мета: Вивчити характеристики переробки зорової інформації.

Завдання 1. Оцінка здібностей до переробки зорової інформації.

Методика «Коректурна проба за кільцями Ландольта»

В таблиці 8 варіантів кілець з розривом в один з восьми напрямків, відповідно: 13, 15, 17, 18, 19, 21, 23 та 24 години, якщо орієнтуватися за циферблатом годинника, і чергуються у хаотичному порядку.

Обстежуваному необхідно закреслити в таблиці кільця тільки двох напрямків розриву відповідають 13 та 15 годинам.

На бланку нанесено 200 різних кілець. Час фіксується в секундах.

1. ЗКПІ (загальна кількість переробленої інформації) визначається за таблицями, на яких є готові цифрові значення переробленої інформації в бітах. За таблицею № 1. розраховуємо ЗКПІ в залежності від кількості закреслених кілець першого та другого напрямків. У випадку невірно закреслених кілець на інший час користуються додатково таблицею № 2.

2. ШПІ (швидкість переробки інформації) визначається як частка від ділення ЗКПІ на час виконання завдання (в секундах).

ШПІ = ЗКПІ / t

3. А (точність переробки інформації) А = n / N

4. P (продуктивність) Р = А * N, де N - загальна кількість проглянутих знаків.

5. Обсяг зорової інформації (Q)

Q = 0,5936 * N (біт)

0,5936 – середній обсяг інформації, який приходиться на один знак.

N – кількість проглянутих знаків (ЗКПІ).

6. Стійкість.

S = Q – 2,807 * n/t

t – час виконання завдання;

2,807 – коефіцієнт загублення інформації;

n – кількість пропущених кілець.

Отримані дані занести до таблиці, розрахувати середні значення (загальна кількість переробки інформації, швидкість переробки інформації, точність, продуктивність, стійкість), зробити висновки.

Питання для самопідготовки та контролю:

1. Закон домінанти.

2. Вікова періодизація уваги.

3. Індивідуальні особливості уваги.

4. Основні функції та види уваги.