- •Розділ і. Об’єкт дослідження.
- •1. Характеристика географічного і біологічного середовища регіону
- •1.2. Загальна характеристика об’єкту дослідження
- •Розділ іі. Оцінка впливу на н/с технологічного виробництва підприємства
- •2.1 Кількісна та якісна характеристика продукції,що випускається,та ресурсів,що використовуються.
- •Виконання сортиментного плану заготівлі деревини від рубок головного користування по дп „Олевський лісгосп” за 2013 рік
- •2.2. Екологічна характеристика об’єкту
- •2.3 Характеристика відходів та їх утилізація
- •Розділ ііі. Еколого-економічна оцінка впливу на н/с техногенного виробництва підприємства.
- •3.1 Економічний механізм виробничого процесу підприємства з онс.
- •Зобов'язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за 2013р
- •3.2 Екологічна безпека праці на виробничому підприємстві
- •Висновки
- •Додаток
Зобов'язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення за 2013р
№ з/п |
Назви забруднюючих речовин 1 |
Фактичні обсяги викидів, тонн |
Ставки податку в поточному році, грн. коп./т |
Сума нарахованого податкового зобов'язання, грн. коп. (к. 3 х к.4) |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Нараховано податку за звітний квартал, усього 2 (р. 1.1 + р. 1.2) |
950,88 |
||
1. 1 |
Азоту діоксид |
,046 |
1762,55 |
81,08 |
1. 2 |
Вуглецю окис |
,08 |
40,54 |
3,24 |
1. 3 |
Зола сланцева |
,057 |
262,62 |
14,97 |
1. 4 |
Вуглецю діоксид |
220,833 |
,18 |
39,75 |
1. 5 |
Заліза оксид |
,006 |
262,62 |
1,58 |
1. 6 |
Марганець та його сполуки |
,0018 |
8516,63 |
15,33 |
1. 7 |
Натрію гідрооксид |
,00015 |
1076,03 |
,16 |
1. 8 |
Азоту діоксид |
,07 |
1762,55 |
123,38 |
1. 9 |
Кислота сірчана |
,000025 |
1762,55 |
,04 |
1. 10 |
Ангідрід сірчаний |
,03 |
1076,03 |
32,28 |
1. 11 |
Вуглецю окис |
,121 |
40,54 |
4,91 |
1. 12 |
Хлор |
,000025 |
1762,55 |
,04 |
1. 13 |
Бутан |
- |
34,5 |
0 |
1. 14 |
Метан |
,000025 |
40,54 |
0 |
1. 15 |
Ксилол |
,014 |
262,62 |
3,68 |
1. 16 |
Акролеїн |
,00005 |
1762,55 |
,09 |
1. 17 |
Одорант СПД |
- |
183806 |
0 |
1. 18 |
Бензин |
,021 |
60,81 |
1,28 |
1. 19 |
Масло мінеральне нафтове |
,000025 |
1076,03 |
,03 |
1. 20 |
Уайт-спірит |
,02475 |
40,54 |
1 |
Продовження таблиці 3.1
1. 21 |
Вуглеводні |
,005 |
60,81 |
,3 |
1. 22 |
Суспендовані частинки |
,0015 |
40,54 |
,06 |
1. 23 |
Зола сланцева |
,8175 |
262,62 |
214,69 |
1. 24 |
Пропан |
- |
23 |
0 |
1. 25 |
Пил гуми |
,01275 |
40,54 |
,52 |
1. 26 |
Пил легованої сталі |
,00015 |
40,54 |
,01 |
1. 27 |
Пил абразивно-металевий |
,0005 |
40,54 |
,02 |
1. 28 |
Аміни аліфатичні |
,000025 |
3834,42 |
,1 |
1. 29 |
Аерозоль лакофарбових матеріалів |
,001 |
40,54 |
,04 |
1. 30 |
Вуглецю діоксид |
149,06375 |
,18 |
26,83 |
1. 31 |
Азоту оксиди |
,000025 |
1076,03 |
,03 |
1. 32 |
Заліза оксид |
,001 |
262,62 |
,26 |
1. 33 |
Марганець та його сполуки |
,000125 |
8516,63 |
1,06 |
1. 34 |
Азоту діоксид |
,13325 |
1762,55 |
234,86 |
1. 35 |
Вуглецю окис |
,24325 |
40,54 |
9,86 |
1. 36 |
Зола сланцева |
,1695 |
262,62 |
44,51 |
1. 37 |
Пил деревини |
,90875 |
40,54 |
36,84 |
1. 38 |
Пил абразивно-металевий |
,01675 |
40,54 |
,68 |
1. 39 |
Вуглецю діоксид |
318,73325 |
,18 |
57,37 |
2 |
Нараховано податку за даними раніше поданої Податкової декларації, показники якої уточнюються, усього (р. 1 додатка 1 декларації, показники якої уточнюються) 3 |
1638 |
||
3 |
Сума податку, яка збільшує податкове зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки (р. 1 - р. 2, якщо р. 1 > р. 2) 3 |
1011,8 |
||
Перший шлях стосується адміністративного механізму управління, котрий базується на встановленні норм, стандартів, правил природокористування та відповідних планових показників підприємствам з охорони навколишнього природного середовища та покарань від догани до тюремного ув'язнення або зняття з роботи та виплати штрафів підприємством та його керівниками. Однак цей шлях дорогий та малоефективний, оскільки вимагає постійного контролю та значного числа контролерів.
Значно ефективнішим є шлях економічного стимулювання, коли за допомогою різноманітних важелів (цін, платежів, податкових пільг та покарань) держава робить більш вигідним матеріально, більш прибутковим, дотримання природоохоронного законодавства, ніж його порушення.
Отже, адміністрування, не пов'язане з матеріальною зацікавленістю, не може змусити підприємство постійно, ефективно і дбайливо ставитись до довкілля. З другого боку, економічні методи, не підсилені безпосереднім примусом у найбільш важливих екологічних проблемах, теж не завжди забезпечують необхідний якісний рівень та терміни здійснення природоохоронної діяльності. При цьому слід врахувати, що деякі адміністративні та економічні методи переплітаються. Наприклад, штраф — це і адміністративний, і економічний захід, а встановлення лімітів користування та забруднення природних ресурсів спирається на такий адміністративний захід, як нормування.
Економічний механізм охорони навколишнього природного середовища містить цілий ряд інструментів впливу на матеріальні інтереси підприємств та окремих працівників.
Лімітування природокористування — дієвий елемент механізму охорони навколишнього природного середовища. Існують підприємства, котрі з екологічної точки зору краще було б закрити або перепрофілювати, тобто перевести на випуск іншої продукції, що завдавало б менше шкоди навколишньому середовищу. Наприклад, целюлозо паперовий комбінат можна перепрофілювати в меблеву фабрику.
Проте з економічної точки зору, а часом і з соціальної, це не завжди реально, оскільки підприємство може бути постачальником потрібних суспільству товарів та робочих місць.
В цьому випадку його діяльність у галузі природокористування деякий час регулюється не нормативами ГДС та ГДВ, а індивідуальними лімітами, тобто ТПВ.
Довгий час природокористування в країні було безкоштовним, тобто підприємства використовували землю, воду та інші природні ресурси, а також забруднювали навколишнє природне середовище безкоштовно. Лише у випадку сильного забруднення з катастрофічними наслідками для навколишнього середовища підприємства виплачували штрафи, але не завжди. Така безвідповідальність зумовлювала нераціональне використання природних ресурсів.
З метою заохочення дбайливого використання природних ресурсів та відшкодування державі частини витрат на охорону та відновлення природних ресурсів навколишнього середовища, з 50-х років поступово впроваджується плата за окремі види ресурсів, котрі вилучаються з природи.
На початку 90-х років була запроваджена платність природокористування, що передбачає плату за практично всі природні ресурси, за забруднення навколишнього природного середовища, розташування в ньому відходів виробництва та за інші види впливів. При цьому плата за понадлімітне використання та забруднення в декілька разів перевищує плату за використання та забруднення в межах встановлених нормативів (лімітів). Однак внесення плати за використання та забруднення не звільняє природокористувача від виконання заходів з ОНПС та відшкодування збитків.
Одним з важливих методів економічного управління є фінансування, тобто надання грошових коштів на чітко визначені природоохоронні заходи. Джерелами фінансування можуть бути бюджетні кошти, власні кошти підприємств (собівартість продукції або прибуток), банківські кредити та різні екологічні фонди.
Створення екологічних фондів також є одним з економічних методів управління в природокористуванні. Під фондами слід розуміти установи, покликані надавати будь-яку матеріальну допомогу, та самі грошові матеріальні Кошти, а також їх джерела. Наприклад, в екологічні фонди надходять платежі всіх підприємств за природокористування.
В таблиці 3.1 вказані суми сплати екологічного подятку на ДП «олевське лісове господарство.
Таблиця 3.2
№
з/п |
Показник |
Значення |
1 |
Сума нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал, гривень з копійками,у тому числі: |
|
1.1 |
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (далі - податок) (р. 1.1.1 + р. 1.1.2 + р. 1.1.3 + р. 1.1.4): |
3749,85 |
1.1.1 |
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (р. 1 додатка 1) |
950,88 |
1.1.2 |
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (р. 1 додатка 2) |
- |
1.1.3 |
за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (р. 1 додатка 3) |
- |
1.1.4 |
за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (р. 1 додатка 4) |
2798,97 |
1.2 |
за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (далі - податок за РАВ) (р. 1.2.1 + 1.2.2 + 1.2.3): |
0 |
1.2.1 |
за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (р. 2 додатка 5) |
- |
1.2.2 |
за утворення радіоактивних відходів, що сплачується за придбання джерел(а) іонізуючого випромінювання (р. 3 додатка 6) |
- |
1.2.3 |
за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками (р. 1 додатка 7) |
- |
А потім ці кошти видаються на проведення невідкладних та дорогих природоохоронних заходів. Крім цього, підприємства можуть робити внески у фонди екологічного страхування.
Важливим економічним методом управління є правильне застосування матеріального стимулювання — забезпечення зацікавленості, вигідності Для підприємства та його працівників природоохоронної діяльності. При цьому Передбачається застосування не лише заохочувальних заходів, але й покарань.
