4. Вибір і розрахунок пиловловлювачів

4.1. Класифікація і номенклатура пиловловлювачів, які використовуються у вентиляційній техніці

_{Для очищення повітря, яке видаляється витяжними аспіраційними системами і системами пневмотранспорту, від механічних частинок (домішок) застосовуються пиловловлювачі п'яти класів (табл. 4.1)}

_{Важливою властивістю пилу є його дисперсність, під якою розуміють сукуп­ність розмірів всіх частинок, які складають дану дисперсну систему. Дисперсність визначається положенням графіка фракційного складу даної системи на класифі­каційній номограмі по ДСТ 12.2.043-80 (рис. 4.1).}

_{Таблиця 4.1}

_{Класифікація пиловловлювачів}

Клас пиловлов­лювача	Розмір ефективно вловлюючих час­тинок пилу, мкм	Група пилу за дис­персністю	Ефективність пиловловлювачів
I	Більше 0,3 -0,5	V IV	<80 99,9- 80
II	Більше 2	IV III	92-45 99,9-92
III	Більше 4	III II	29-80 99,9 - 99
IV	Більше 8	II I	99,9- 95 >99,9
V	Більше 20	I	>99

_{Відповідно до зон, які виділені на номограмі прямими лініями,}

_{розрізняють п'ять основних класифікаційних груп:}

_{-дуже крупнодисперсний пил;}

_{- крупнодисперсний пил;}

_{- середньодисперсний пил;}

_{- дрібнодисперсний пил;}

_{- дуже дрібнодисперсний пил.}

_{Рис.4.1. Класифікаційна номограма пилу за ДСТ 12.2.043-}

_{Приклад 4.1.} Визначити класифікаційну групу пилу, якщо за дослідними даними він має такий дисперсний склад

Розмір частинок, d,мкм	<5	5-10	10-20	20-40	40-60	>60
Склад фракцій за "частковими залиш-ками", R(d), % за масою	10	16	24	22	12	16

_{Розв'язування. Розраховуємо дисперсний склад пилу за "повними про­ходами":}

Розмір частинок, d, мкм	<5	<10	<20	<40	<60
Склад фракцій за "повними прохода-ми", D (d), % за масою	10	26	50	72	84

_{Наносимо точки, які відповідають складу перших п'яти фракцій за "повними проходами" на номограму (рис. 4.1) і, з'єднавши їх, отримуємо лінію, розташовану в зоні III. Відповідно, даний пил відноситься до III класифікаційної групи.}

_{Примітка. У тих випадках, коли графік фракційного складу пилу, нанесений на класифіка­ційну номограму, перетинає межі зон, пил відноситься до класифікаційної групи вищої із зон.}

_{Виходячи із характеристик пилу, існує умовна класифікація промислового пилу (табл. 4.2) за злиплістю, яка негативно впливає на експлуатацію пиловлов­лювачів, знижуючи надійність і ефективність вловлювання.}

_{Таблиця 4.2}

_{Умовна класифікація промислового пилу за злиплістю}

Класифікаційні групи пилу за злиплістю	Характерний пил
І. Незлипаючий пил	Шлаковий пил; кварцовий пісок
II. Слабозлипаючий пил	Коксовий пил; апатитовий сухий пил; летка зола при шаровому спалюванні вугілля усіх видів і при спалюванні сланців; магнезитовий пил; до­менний пил (після первинних осаджувачів); шлаковий пил
III. Середньозлипаючий пил	Летка зола при пиловидному спалюванні кам'яного вугілля без недопалу; торф'яна зола; вологий магнезитовий пил; металевий пил; кол­чедани; оксиди свинцю, цинку і олова; сухий цемент; сажа; сухе молоко; мучний пил; тирса
IV сильнозлипаючий пил	Гіпсовий і алебастровий пил; нітрофоска; по­двійний суперфосфат; цементний пил, виділе­ний із вологого повітря; волокнистий пил (аз­бест, бавовна, вовна і т.п.); весь пил з розміром часток dч< 10 мкм

_{Залежно від класифікації пилу рекомендуються конкретні пиловловлювачі для очищення аспіраційного повітря, які наведені в табл. 4.3.}

_{Відповідно табл. 4.3 пиловловлювачі в основному застосовуються для влов­лювання із повітря пилу і аерозолів II, III і IV групи дисперсності. Аерозолі V групи в пиловловлювачах, як правило, ефективно не вловлюються внаслідок їх високої дисперсності. При цьому використовуються тільки повітряні фільтри І класу.}