- •1. Загальні положення
- •1.1 Мета і задачі розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •1.2 Основні вимоги до змісту розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •1.3 Структура та обсяг розділу «Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •1.4 Порядок організації виконання розділу «Охорони праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •2 Питання з охорони праці в дипломних проектах (роботах) для студентів гуманітарного факультету
- •2.1 Аналіз потенційних небезпек
- •2.2 Заходи по забезпеченню безпеки
- •2.3 Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці
- •2.4 Заходи з пожежної безпеки
- •2.5 Заходи по забезпеченню безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •Питання до підрозділу «Заходи по забезпеченню безпеки у надзвичайних ситуаціях»
- •Висновки з розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
1.3 Структура та обсяг розділу «Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях»
Відомості з охорони праці у дипломному проекті (роботі) розробляються та згадуються у:
- загальній частині «Вступ»;
- окремому розділі «Охорона праці і безпека в надзвичайних ситуаціях»;
- загальній частині «Висновки»;
- загальному переліку посилань;
- графічній частині.
Структура та обсяг окремого розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» складається з п’яти підрозділів:
- Аналіз потенційних небезпек (в об’ємі 1,0-1,5 с.)
- Заходи по забезпеченню безпеки (3,5-4,5 с.)
- Заходи по забезпеченню виробничої санітарії та гігієни праці (2,5-3,5 с.)
- Заходи з пожежної безпеки (1,0-2,0 с.)
- Заходи по забезпеченню безпеки у надзвичайних ситуаціях (1,5-3,5 с.)
Загальний обсяг розділу складає 10-15 сторінок друкованого тексту (шрифт Times New Roman, 14, інтервал між рядками – 1,5).
Для контролю відповідності змісту розділу завданню до дипломного проекту (роботи) рекомендується після назви розділу і до назви першого підрозділу стисло (1-2 строки) анотувати завдання до дипломного проекту (роботи).
В кінці розділу без окремої нумерації надати найбільш суттєві заходи з охорони праці по всім підрозділам для подальшого їх включення в загальну частину «Висновки» пояснювальної записки.
У переліку літературних джерел, що наводяться в кінці пояснювальної записки, наводяться самі ті джерела, якими студент-дипломник користувався під час виконання даного розділу.
1.4 Порядок організації виконання розділу «Охорони праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
Після отримання студентом-дипломником завдання до дипломного проекту (роботи) він погоджує перелік питань з охорони праці, виробничої санітарії та гігієни праці, пожежної безпеки, забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях, які повинні бути в контексті завдання, з консультантом-викладачем кафедри «Охорона праці і навколишнього середовища».
Для успішного виконання розділу призначаються консультації в обсязі, що визначений розпорядженням по ЗНТУ за розкладом консультанта. На першій консультації викладач-консультант видає студенту-дипломнику індивідуальне завдання до розширеного питання в будь-якому підрозділі, що передбачає інженерні розрахунки, схеми тощо.
Спочатку студент-дипломник розробляє чорновий варіант розділу і погоджує його з викладачем-консультантом. Після перевірки та врахувань оформлюється чистовий варіант розділу.
За наявності всіх необхідних документів і погоджень викладач-консультант ставить свій підпис у відповідній графі завдання до дипломного проекту (роботи).
При наявності графічних матеріалів в складу дипломного проекту (роботи), в яких відображені умови забезпечення безпеки праці (наприклад, план-схема цеху(офісу) або дільниці), студент-дипломник представляє такий матеріал до розгляду та погодження викладачу консультанту.
2 Питання з охорони праці в дипломних проектах (роботах) для студентів гуманітарного факультету
2.1 Аналіз потенційних небезпек
(Аналіз потрібно розпочати із указання теми дипломного проекту та переліку основних видів робіт, що проводяться при його виконанні. Спираючись на вказані види робіт слід обрати приміщення, де вони будуть виконуватися, та комплекс обладнання, яке для цього знадобиться.
Серед основних приміщень, де проводяться роботи у галузі МЕО, можуть бути офісні та адміністративні приміщення, особові кабінети, відділення банків, різноманітні фінансові установи, архіви, житлово-побутові та технічні приміщення. Слід враховувати, що приміщення де проводяться роботи можуть бути розташовані на території промислових підприємств. У цьому випадку до переліку основних потенційних небезпек, що присутні в офісних приміщеннях, слід додати потенційні небезпеки характерні для території цих підприємств (наприклад, наявність в атмосфері шкідливих речовин, які є продуктами технологічних процесів на підприємстві).
Обладнання, яке використовується у галузі менеджменту (маркетингу, обліку та аудиту, фінансів), можна умовно розділити на дві групи:
А) обладнання, яке безпосередньо забезпечує робочий процес (наприклад, комп’ютерна та різноманітна периферійна техніка при роботах в офісі)
Б) обладнання, яке підтримує комфортні умови праці (наприклад, опалювальні прилади, кондиціонери, іонізатори повітря для забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату в приміщеннях).
Окресливши 3-5 реченнями умови праці при виконанні дипломного проекту, переходимо безпосередньо до аналізу потенційних небезпек на робочому місці.
Він включає в себе послідовний розгляд усіх етапів трудової діяльності, обладнання, що при цьому застосовується, приміщення, де проводяться роботи, з точки зору можливості виникнення небезпечних факторів впливу на здоров’я працівників.)
Приклад аналізу потенційних небезпек:
А – Ураження електричним струмом, у наслідок несправності електорообладнання, невиконання правил техніки безпеки при користуванні електричним обладнанням, що може призвести до електротравм або летального наслідку;
Б – механічне травмування в наслідок не раціонального розташування робочих місць;
В – нервово-психічні навантаження в наслідок специфіки виконуваних робіт, що призводить до захворювань загального характеру;
Г – негативні відносини у колективі в наслідок постійних емоційних зривів, які призводять до підвищенних емоційних навантажень;
Д – кістково-м'язові порушення, у зв'язку з тривалим статичним напруженням м'язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до ушкодження опорно-рухового апарату;
Є – негативний вплив електромагнітних, в тому числі і рентгенівських випромінювань при використанні моніторів персональних комп’ютерів (далі ПК) з електронно-променевою трубкою, що призводить до погіршень зору, зниження імунітету;
Ж – недостатнє освітлення виробничих приміщень і робочих місць, у зв'язку з несправністю, або хибного вибору освітлювальних приладів, що призводить до погіршення зору;
З – підвищений рівень шуму, який створюється перетворювачем напруги електронно-обчислювальної машини (далі ЕОМ), її технічною периферією, а також людьми, що працюють у приміщенні, і який призводить до погіршення слуху;
І – незадовільні параметри мікроклімату робочого місця, у зв'язку із відсутністю приладів, що забезпечують необхідний повітряобмін та опалювальної системи, які можуть викликати загальні захворювання;
К – вірогідність загоряння, у зв'язку із несправністю електричного обладнання, недотримання, або порушення правил протипожежної безпеки обслуговуючим персоналом, що призводить до пожежі;
Л – неправильні дії персоналу в умовах надзвичайних ситуацій, які призводять до паніки та загибелі людей.
