2. Рибоводна частина

2.1. Характеристика об’єктів вирощування.

Короп - основний об'єкт тепловодного рибництва у ставах, походить від його дикої форми - сазана .

В Україні виведено 2 породи: український лускатий та український рамча-тий коропи та 3 внутріпородні типи: український лускатий нивківський, українсь­кий лускатий любінський та український рамчатий любінський. В останні десяти­ліття проводяться роботи щодо удосконалення існуючих, виведення нових пород коропа та застосування у промисловій гібридизації румунської рамчатої породи фресинет У лускатого коропа весь тулуб від голови до хвостового плавця вкри­тий однорідною, розташованою рядами, лускою. Дзеркальні або малолускаті, в яких луска більшого розміру, блискуча, нагадує дзеркальце; голі - в яких по кілька лусок буває під спинним плавцем, біля хвостового, анального або на тулубі.

Короп надає перевагу неглибоким слабкопроточним водоймам, що доб­ре прогріваються. Має хороший темп росту, високі харчові та смакові якості ( до 20 % білку і 10 % жиру). Статевозрілим стає у південних районах на третьому-четвертому роках життя, у Поліссі - Лісостепу - на четвертому-п'ятому. Самці дозрівають на рік раніше самок. Нерест - відбувається у травні за стійкої темпе­ратури води не нижче 18 С. Має високу плодючість - від 600 тис. до 1,5 млн ік­ринок і більше. Розмножується у нерестових ставах та заводських умовах. Пло­дючість залежить від умов утримання та напрямів селекції. В природних умовах нерест коропа відбувається за температури води 17-20 С на прибережних діля­нках водойм, вкритих м'якою лучною рослинністю, яка використовується ним як субстрат для інкубації! клейких ікринок. Оптимальна температура його росту та розвитку - 20-27С.

Тривалість ембріогенезу залежить від температури води і становить 3-6 діб. Передличинки на другу-третю добу після викльову переходять на зовні­шнє живлення. На ранніх етапах розвитку живиться зоопланктоном. У перші дні личинки споживають дрібні його форми (коловертки, моїни), а у подальшому переходять на споживання більш крупних форм зоопланктону (дафнії, церіодафніі, циклопи тощо). В кінці вегетаційного сезону на першому році життя переходить на споживання організмів зообентосу, в старших вікових груп коропа в живленні переважають організми зообентосу (личинки хірономід, олігохети, молюски), у ставах добре споживає штучні комбікорми, помітно швидко набираючи масу.

Потенційні можливості росту у коропа досить високі. За сприятливих умов утримання короп може досягати маси від 1-1,5 кг на першому році життя до 2-3 кг на другому. Для ставових рибних господарств, розташованих у різних фізико-географічних зонах України, встановлений для товарного коропа наступ­ний стандарт за масою: для Полісся - 350-400 г для Лісостепу - 400-450 г для Степу 450-500 г. Для цьоголіток стандарт маси становить - 25-30 г Рибопроду-ктивність у ставах, із застосуванням інтенсивної технології вирощування, за ко­ропом становить, залежно від зони вирощування, від 2-2,5 до 4 т/га і більше.

До далекосхідних рослиноїдних риб які належать до родини коропових, належать білий амур, білий та строкатий товстолоби, їх природним ареалом є рівнинні ріки Східної Азії - від р.Амур на півночі до Південного Китаю. В Україну завезені у 1953 р., тоді ж була розпочата робота з їх акліматизації. Тепер вони поширені практично у всіх водоймах України. Використовуються як цінні об'єкти рибництва та меліоратори водойм.

Білий амур — велика за розміром риба, яка швидко росте і досягає в р.Амур маси 32 кг у водоймах-охолоджувачах України - до 35 кг. Має валькувате тіло, вкрите крупною лускою. Як і інших пред­ставників коропових риб, на щелепах у нього зуби відсутні, а їжу він подрібнює могутніми пиловидними зубами, які розміщені на нижньощелепних кістках.

За характером нересту належить до пелагічних риб, нерест відбувається на швидкій течії (від 0,8 до 3 м), ікра батипелагічна, за умови відсутності течії пові­льно опускається на дно водойми і гине. Статевої зрілості у р.Амур білий амур досягає у 8-10-річному, на півдні України і у водоймах-охолоджувачах - у 4-5, а у північних районах у 8-9 -річному віці.

На ранніх етапах розвитку білий амур живиться дрібними зоопланктон-ними організмами. На живлення рослинністю переходить на першому році життя за довжини близько 3 см. Разом з тим, найкращі прирости спостерігаються за довжини 10-12 см, якщо у раціоні цьоголіток міститься не менше ЗО % їжі тва­ринного походження (коловертки, ракоподібні тощо). У подальшому білий амур живиться в основному водяною рослинністю, серед якої надає перевагу рдесту, елодеї, рясці, роголиснику, уруті. Найкраще споживає молоду рослинність, але за її відсутності крупні риби, особливо в південних района, поїдають і жорстку рос­линність, таку як комиш та рогіз. З наземних рослин білий амур надає перевагу конюшині, люцерні, злакам.

Добовий раціон, темп росту та швидкість його статевого дозрівання в значній мірі залежать від температури води. За оптимальної (25-30°С) темпера­тури добовий раціон переважає масу риби. Активне живлення білого амура відбувається і за підвищеної температури води (32-34 С). За температури 10 °С і нижче живлення припиняється.

Середньорічні прирости на півдні України у теплих водоймах можуть ста­новити 3 кг Живиться білий амур в основному водяною рослинністю, але добре поїдає й лучну траву, люцерну та концентровані корми. У ранні періоди розвитку білий амур живиться виключно зоопланктоном. З 15-добового віку його раціон збагачує рослинність, а з місячного віку вона є основним кормом. Оптимальна температура води для живлення білого амура становить 20-26 °С. За температу­ри 8 "С він припиняє живлення. За добу білий амур може поїдати таку кількість рослинної їжі, яка значно перевищує його масу. Пройшовши крізь кишечник ри­би, частково перероблена зелена маса потрапляє у водойми, підвищуючи їх біо­логічну продуктивність. Ряска у водоймах є улюбленим кормом молоді амура. При споживанні водяної рослинності кормовий коефіцієнт білого амура колива­ється від ЗО до 70.

Використовувати білого амура як меліоратора краще у віці 2-6 років ма­сою 0,5-4 кг Норми посадки залежать від інтенсивності заростання ставу та віку риби і можуть коливатися від 100 до 500 екз./га. Додаткова продукція за рахунок білого амура становить 100-200 кг/га, проте, якщо підгодовувати його багаторі­чними травами (еспарцет, люцерна та інші), кормовий коефіцієнт яких становить 1-15 одиниць, то можна одержати рибопродуктивність за даним видом 3 т/га і більше.

Білий товстолоб - крупна швидкоростуча риба, у р.Амур досягає маси 16, у південних районах України і у водоймах-охолоджувачах до 20 кг його середньорічний приріст становить до 2 кг Має велику голову і низько посаджені очі (рис. 4). Тіло вкрите дрібною лускою, спина сірувато-зеленого кольору, боки сріблясті без плям.

Живиться мікроскопічними водоростями фітопланктоном, масове роз­множення яких зумовлює "цвітіння" води. Зябровий апарат за будовою нагадує сито і має дуже багато пластинок з отворами, крізь які вода проціджується, а во­дорості затримуються і є кормом для товстолоба. Значне місце в його живленні займає також детрит На ранніх етапах свого розвитку білий товстолоб, як і білий амур, переважно споживає зоопланктон, але в основному його дрібні види. На 8-9-й день в його раціоні вже з'являється дрібний фітопланктон, який згодом стає основним кормом. Добовий раціон становить до 25-40 % від маси, оптима­льною температурою для живлення, як і для білого амура, є 20-26 °С. Кормовий коефіцієнт при живленні фітопланктоном білого товстолоба залежно від темпера­тури води і виду корму, коливається від 20 до 50.

Статевої зрілості, залежно від кліматичних умов, білий товстолоб досягає у різному віці: у р.Амур у 6-8-річному, на півночі України у 6-9, на півдні у 4-5, у водоймах-охолоджувачах у 3-4-річному віці. Самці, як правило, дозрівають на рік раніше за самок. Робоча плодючість білого товстолоба масою 7-10 кг стано­вить 1 млн. ікринок і більше. Діаметр незаплідненої ікринки становить 1-1,2 мм,

після набрякання він збільшується до 5 мм, а об'єм ікринки у 100 разів і більше. Ембріональний розвиток у природних умовах відбувається на швидкому потоці річкової води. Передличинки пасивно зносяться водою вниз за течією. За темпе­ратури 20-23С через 80-85 год після викльову личинки переходять на змішане живлення і активний спосіб життя. Оптимальний вміст розчиненого у воді киснюзначених рослиноїдних найвищу інтенсивність росту і найбільш теплолюбна (рис. 5). У водоймах Китаю та південних районів нашої країни може досягати маси 35-40 кг У водоймах-охолоджувачах України річний приріст становить 5-6 кг. Має крупну голову і досить низько посаджені очі, тіло вкрито дрібною лускою, більш високе порівняно з білим товстолобом.

Окрас спини коричневато-сірий, боки сріблясті з крупними коричневими плямами. Має довгі і посаджені дуже близько одна до однієї зяброві тичинки, що дозволяє, на відміну від білого товстолоба, фільтрувати більш крупні зоопланк-тонні організми. Різниця у будові фільтраційного апарата у білого і строкатого товстолобів чітко проявляється при досягненні ними маси не менше 3 г

Строкатий товстолоб живиться зоопланктоном, а також фітопланктоном і детритом. Особливо багато детриту в його раціоні навесні та восени, коли у во­доймах зменшується кількість фіто- та зоопланктону. Як і у білого, у строкатого товстолоба зяброві пластини добре розвинуті і нагадують густу сітку. Добовий раціон його становить 25-40 % від маси, оптимальна температура живлення 25-30 С.

Статевої зрілості строкатий товстолоб у південних районах України дося­гає у 5-6-річному, у водоймах-охолоджувачах у 4-5-річному віці. Оптимальна температура знаходиться в межах від 20 до ЗО °С. Робоча плодючість досягає понад 1 млн. ікринок. Тривалість ембріогенезу за оптимальних умов становить 24-32 год. За біологією розмноження близький до білого товстолоба.

У зазначених рослиноїдних риб самці досягають статевої зрілості на 1-2 роки раніше самок. У природних умовах вони розмножуються у річках із швидкою течією, під час різкого підняття води від зливи. Строки нересту розтягнуті. В умо­вах природного ареалу у річці Амур він триває із середини липня до кінця серпня, у річках Китаю - з середини квітня до червня-липня. Мінімальна температура води, за якої починається нерест, становить 18-20 С. Біологія нересту у. цих видів різна. Білий товстолоб нерестує біля самої поверхні води, білий амур - у верхніх її шарах, строкатий товстолоб - біля дна. Плодючість у середньому ста­новить близько 500 тис. ікринок, але може коливатися від 100 тис. до 1,5-2 млн ікринок і залежить від маси риби. Незапліднена ікра дуже дрібна. Найбільші її розміри у строкатого товстолоба - 1,4— 1,5 мм найменші - у білого 1 1-1,2 мм. Ікра рослиноїдних риб батипелагічна. Потрапивши у воду, ікринки швидко набрякають і збільшуються у діаметрі у 4- 5 разів, у об'ємі - майже у 100. Умовах України молодь товсто лоба одержують в інкубацій них апаратах . У ставах росте швидко. Цьоголітки

Досягають маси 15 - 30 г, дволітки 200 - 700г, трилітки – 1500 – 2000 г, чотирилітки – 3 кг, п’ятирічки- 4 кг.

Щука звичайна— населяє озера і річки .У бічній лінії 121 — 124 лусочки.Тримається в заростях підводної рослинності. Щука — прибережний хижак. Молодь живиться дрібним планктоном і мотилем, дорослі риби — дрібною рибою, комахами, п'явками, пуголовками, жабами тощо. Росте швидко, особливо в перші роки життя — до статевої зрілості. Статева зрілість настає на 3—4-му році життя. Самці дозрівають раніше самок. У ставках України щука дозріває у віці 1 року Абсолютна плодовитість самок щуки коливається від 100—1000 тис. ікринок. Нерест з березня до травня, в південних районах, у північних — до липня при температурі води + 4— 15°С. Звичайно при + 7—10°С.

Жовтковий міхур у передличинки розсмоктується протягом 12—15 діб. Росте щука швидко. Цьоголітки досягають маси 450— 900 г, дволітки 1000—1600 г, трилітки — 2500 г Промислова маса щуки 3—5 кг. Максимальний розмір 1,5 метра. Оптимальна температура для інтенсивного живлення + 18—20°С. Рибопродуктивність становить 30—60 кг/га. Для щуки характерний канібалізм.

Сом звичайний— живе у річках та озерах. Риба великих розмірів, нерідко досягає довжини 5 метрів і маси 300 кг Хижак, який живиться смітною рибою, жабами, пуголовками. Зимою не живиться. Статевої зрілості досягає на 4—5 році життя. Плодючість 11— 480 тис. ікринок. Нерест відбувається навесні при температурі + 18—22,5°С. Самці охороняють ікру, яку самки відкладають на залишки рослин. Діаметр ікринок 2—3 мм. Інкубаційний період близько 2,5—3 діб. Доцільно вирощувати з коропом, тому що він знищує смітну рибу. Дволітки сома при вирощуванні в ставках досягають маси 900—1100 г.

Судак звичайний — живе в річках і чистих озерах, на півдні — у солонуватій воді. Хижак, у віці один місяць переходить на живлення рибою.

Статева зрілість настає у віці 3—4 років, плодовитість 200— 1000 тис. ікринок. Нерест — березень—квітень при температурі + 10—16°С. Діаметр ікри 1 —1.5 мм, відкладає її на піщано-корневий грунт, кореневища рослин тощо. Гніздо з відкладеною на ньому ікрою охороняє самець. Інкубаційний період при температурі води + 15°С тягнеться до 10 діб. Річняки досягають маси 35 г, дволітки 300 г, трилітки 640 г.