ВП НУБіП України

«НЕМІШАЇВСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Запроектувати повносистемне рибне господарство

в поймі р. Ірша Житомирської області Малинського р-ну

з площею водозбору 156 км², модуль стоку 3,5 л/с км²

Виконав: студент групи Р – 41

Андрієвський Я.А.

Перевірив: викладач

Христенко Д.М.

2010 р.

Зміст

Вступ.

1. Загальна частина.

1.1. Характеристика джерела водопостачання та місцевості під будівництво ставкового господарства.

1.2. Гідрологічні розрахунки.

2. Рибоводна частина.

2.1. Характеристика об’єктів вирощування.

2.2. Схема виробничих процесів.

2.3. Прийняті біотехнічні нормативи.

2.4. Рибопродуктивність ставів і заходи які її підвищують.

2.5. Розрахунок площі зимувальних ставів.

2.6. Розрахунок виходу продукції і необхідного рибо посадкового матеріалу.

2.7. Розрахунок площ ставів різних категорій.

2.8. Розрахунок необхідної кількості добрив.

2.9. Розрахунок необхідної кількості кормів.

2.10. Перелік рибоводного інвентаря, обладнання та механізмів.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Основні завдання на підприємствах об'єднання "Укррибгосп" за останні 2 роки спрямовані на створення належних умов для збільшення обсягів вирощування товарної риби та рибо посадкового матеріалу, поліпшення умов праці працівників господарств та їх матеріального забезпечення. Прозвітували 61-е господарство по об'єднанню "Укррибгосп" – вилов товарної рибної продукції становить 20,2 тис. шт. , що відповідає рівню 2007 року; вирощування рибопосадкового матеріалу високої якості. Особливо стабілізувати свою роботу колективи відкритих акціонерних товариств "Закарпатський рибкомбінат", "Львівський рибкомбінат", "Лебединська РМС", "Чернігів рибгосп", "Черкаси рибгосп", "Хмельницький рибкомбінат", дослідних підприємств "Лиманське", Іркліївський розплідник рослиноїдних риб та ряд інших, рибопродуктивність яких становить 10-15 ц/га. Отримання ними товарна продукція великої середньої ваги (1кг і більше) та якості користуються значним попитом у торгівельних мережах.

Погодні умови весняного періоду не дали змін рядам рибогосподарських підприємств у Дніпровський, Київський, Черкаський, Одеський, Донецький та Луганський наповнених ставах водою достатньою мірою.

Високий температурний режим травня-липня на півдні, центральному та східних регіонах України призвів до значної витрати води за рахунок випаровування, що призвело до різкого погіршення гідрологічних та гідрохімічних режимів ставів. В окремих господарствах склалися катастрофічні умови із забезпеченням ставів водою (особливо "Сквирарибгосп", "Дніпрорибкомбінат") яких становило менше 50% норми.

Особливо великі витрати електростанції для примусового наповнення ставів на ці цілі було витрачено 70 млн. КДГ за рік. Весною господарства об'єднання отримали 914 млн. штук личинок риб в тому числі в інкубаційних цехах 511 млн. шт. рослиноїдних риб. У вирощувальні стави другого порядку загальною площею 1,6 тис. га посаджено 9,1 млн. шт. однорічок. На площі 33,7 тис. га нагульних ставів посаджено 61,2 млн. шт. рибопосадкового матеріалу, з яких рослиноїдні риби становить 37%.

З 112 млн. шт. рибо посадкового матеріалу, що вийшли із зимівлі, господарствами об'єднання "Укррибгосп" використано на зариблення власних ставів 54%, а 46% або 51 млн. шт. однорічок, було реалізовано фермерським господарством та тим , що не входить до об'єднання "Укррибгосп", проте звітність при вирощуванні товарної риби ці господарства ніде не подають, а такої неврахованої продукції чимало.

Таким чином підприємства об'єднання "Укррибгосп" мають усі можливості, щоб забезпечити вирощування товарної риби о обсязі 23 тис. тонн або на 15% більше 2008 року. Для цього потрібно впровадити інтенсивну технологію вирощування риби на площах не менше 30-35% нагульних ставів. Знизити частку рослиноїдних риб до рівня 25-30% забезпечити середню масу товарного коропа 850-1000грм., а рослиноїдних риб – 1-1,5 кг. Та вирощування рибопосадкового матеріалу середньою масою 40-45грм., що забезпечило нормальний вихід із зимівлі та приросту в наступному році.

Особливу турботу викликає підбір кадрів середньої ланки – начальників цехів і дільниць, так серед цієї категорії 56% працюючих не мають відповідної фахової освіти. На цих посадах можна зустріти працівників різних професій які не мають ніякого відношення до рибництва і просто людей із загальною,середньою або із початковою освітою.

Водночас із більш як випускників ВНЗ і технікумів, які щорічно одержують дипломи спеціалістів-рибоводів, на виробництво приходять одиниці.

Хочеться звернути увагу і на роботу з резервом керівників кадрів, серед яких постійно спостерігається тенденція до старання. Зараз 24% керівників віком 60 і більше років, 37% - старше 50 років. З одного боку, добре, що у нас керівний склад досвідчених не допускають великий меншості. А з іншого життя вимагає від нас постійно думати і дбати про гірку заміну,готувати її.

1.Загальна частина

1.1.Характеристика джерела водопостачання та місцевості під ставове господарство

Ірша

Річка протікає в Червоноармійському, Володарсько- Волинському, Коростенському, Малинському районах Житмирської області та частково у Іванківському районі Київської області, ліва притока Тетерева (басейн Дніпра). Довжина 136 км площа басейну 3070км². Бере початок на півдні села Івановичів. Долина переважно трапецієвидна, ширина до 3.5 км глибина до 20 м. Заплва заболочена, шириною 1 км. Річище слабо звивисте шириною до 15 м. Похил річки 0.78м/км. Основні притоки: Тростяниця, Візня(праві), Іршиця(ліві). Живлення дощове і снігове. Замерзає у грудні, скресає наприкінці березня. Споруджені водосховища (Іршанське, Дворічанське, Малинське). Воду використовують для технічних, водопостачання і сільськогосподарських потреб. На річці знаходиться місто Малин.

Малинський район

Район знаходиться в східній частині Житомирської області. Утворений у 1937р площею 1.5 тис. км². Місто Малин – райцентр, селищ міського типу Гранітне, Чоповичі та 101сільських населених пунктів. Район лежить У межах Поліської низовини. Поверхня – низовина моренно – занлрова рівнина з чергуванням плоских і горбистих ділянок. Поширені ози, ками, останці кристалічних порід. Значні поклади ільменіту, будівельних матеріалів (граніти, глини, піски). Район розташований у житомирськом поліссі, східна частина – у київському поліссі. Пересічна температура січня -6С^о, липня +19,3С^о. Опадів 600мм.на рік. Висота снігового покриву до 25см. Період з температурою понад +10С^о становить 156 днів. Район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Основні річки: Тетерів (на південо східній частині району), Камянка, Ірша з притоками Тростяниця, Візня ( усі басени дніпра). Споруджено 10 ставків загальною площею водного дзеркала 1249 га. Переважають дерново - підзолисті грунти. Площа лісів 50,6 тис.га (сосна, дуб, граб, осика, береза, вільха, ясен). Лісосмуг насаджено 163 га. У районі – 3 гідрологічні заказники, ландшафт. Урочице гамарння та пакр – пам’ятка садово паркового мистецтва.

1.2.Гідрологічні розрахунки

Так як за стоком рiчки Ірша гiдрологiчнi спостереження не

проводились, то розрахункову витрату води необхiдно визначити

за iмперичними формулами.

На маловодниний рiк в якостi розрахункової витрати приймаємо

сток рiчки Ірша з 90% забеспеченням:

1) Визначаємо середньобагаторiчну витрату води за формулою

Качерiна:

Q ср.багатор. = F М ср.багатор.,

де F - площа водозбору (км2);

М ср.багатор. - модуль стоку (л/с км2)

В цьому випадку: М ср.багатор. = 3.5л/с км2, F = 156 км2

Тодi Q ср.багатор. = 156 3.5 = 535,5 л/с

2) Здiйснюємо внутрiшньо рiчний розподiл стоку рiчки

Ірша по сезонах (ст.34 М.А.Брудастова, "Рибогоподарська

гiдротехнiка"):

Q весн. = ( 4 - 8 ) Q ср.рiчн. ( к в i т е н ь )

Q лiтн. = (0.4-0.6) Q ср.рiчн. (травень-жовтень)

Q зимов.= (0.1-0.2) Q ср.рiчн. (листопад-березень)

Q весн. = 6 535,5 = 3213 л/с

Q лiтн. = 0.5 535,5 = 267.75 л/с

Q зимов.= 0.1 535,5 = 53.55 л/с