- •Практичні заняття № 9 – 11 дієслово (6 год.) План
- •Література Основна
- •Додаткова література
- •1. Спишіть текст, підкресліть усі дієслівні форми; усно схарактеризуйте їхнє значення, морфологічні ознаки, синтаксичну функцію; визначте дієвідмінювані, відмінювані та незмінні форми дієслова.
- •9. Перепишіть речення, підкресліть дієслова, у дужках визначте спосіб і час дієслів.
- •Утворіть форми наказового способу, поясніть творення та закономірності чергування приголосних.
- •Утворіть форми умовного способу, поясніть особливості творення.
- •У наведених реченнях знайдіть випадки вживання одних способових форм дієслів у значенні інших.
- •Охарактеризуйте форми часу дієслова. Визначте число, особу чи рід.
- •З’ясуйте відмінність між формами минулого і давноминулого часу.
- •15. Утворіть від поданих дієслів (письмово) усі можливі часові форми, відзначте морфонологічні зміни.
- •17. Поставте дієслова у формі 1-ої особи однини ти 3-ї особи множини теперішнього (простого майбутнього) часу. Відзначте морфонологічні зміни та дієвідміну .
- •18. Випишіть дієслова і визначте особу, рід і число, вкажіть засоби вираження.
- •19. Випишіть безособові дієслова і визначте, до яких груп за значенням вони належать. Схарактеризуйте їх граматичні ознаки.
- •20. Виконайте повний морфологічний розбір дієслів за схемою:
Охарактеризуйте форми часу дієслова. Визначте число, особу чи рід.
1. Сонце світить так ласкаво, аж каміння сміється (Коц.). 2. Я блукав містом своєї юності, марно відшукуючи в нових кварталах вчорашні споруди (Стус). 3. Слова линяють лиш від позолоти, іржавіють від фальші та прикрас (Бич.). 4. Виростатимуть нові міста, і зводитимуться велетні-заводи, колоситимуться засіяні нами безмежні ниви, і наливатимуться на виноградних лозах сонячні фона (Цюпа). 5. Як потепліє, повесніє, у гаї знов зазеленіє новеньке листячко дубове (Павл.). 6. Коли в Києві організувалась була Академія художеств, мрія мого життя, я вступив і до Академії (Довж.). 7. Як будеш чесно працювати, то прийде сама доля до хати (Нар. тв.). 8. Микола направив струни, повів смичком – і весела пісня розляглася по хаті (Н.-Лев.). 9. Горять, клекочуть полтавські степи (Цм.). 10. Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям (Баш.).
З’ясуйте відмінність між формами минулого і давноминулого часу.
1. Коли в Києві організувалась була Академія художеств, мрія мого життя, я вступив і до Академії (Довж.). 2. Вітер утомився цілоденною борнею і знемігся, заблудився серед вулиць і в безладді тихо кружить пил і сміття (Дн. Чайка). 3. Трохи була не втопилась, та жаль було кинуть близняточок (Т.Ш.). 4. Випав сніг – і все навколо повеселішало. Обрії поширшали, зробилися лункішими, степ уже не гомонів вітрами, а притих, скорився (Тют.). 5. У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ще більше роздався в плечах (Гонч.). 6. Я вже почав був окоп собі рити, а як почув отой регіт – отетерів, лопата в руки так і вмерзла (Тют.).
15. Утворіть від поданих дієслів (письмово) усі можливі часові форми, відзначте морфонологічні зміни.
Радити – порадити, читати – прочитати, вивчати – вивчити, берегти – зберегти.
16. Визначте дієвідміну дієслів за основою інфінітива.
Усе її життя минало в роботі. Мабуть, народилась вона не заради цього прекрасного світу, щоб намилуватись ним, а задля роботи, щоб погамувати свою спрагу діяння.
Клопоталась у хаті – шмарувала, мастила, прала, мела, мила, варила, шила, латала, пекла, смажила, колотила, дерла, вишивала, пряла, колола, різала.
Є. Гуцало
17. Поставте дієслова у формі 1-ої особи однини ти 3-ї особи множини теперішнього (простого майбутнього) часу. Відзначте морфонологічні зміни та дієвідміну .
Берегти, знати, лазити, в’язати, мести, бігти, квасити, тесати, лагодити, платити, плакати, мастити, кріпити, славити, запросити, нанизати, засвітити, обчистити, взяти.
18. Випишіть дієслова і визначте особу, рід і число, вкажіть засоби вираження.
Орють. Переорана чорна земля піднімає вище груди, звільна зітхає. Її огортає солодка втома: за літо вона наморилась, вигойдуючи на собі збіжжя, бита громом, лякана блискавкою. Тепер вона позіхає. Сивими ранками вкривається туманом, до полудня тримає на собі колючу росу, а тепло її ввечері швидко простигає, залазячи вглиб... Земля жде на сірі пронизуючі вітри, на безпроглядні ночі. Вся та негода буде їй байдужою, вона засинатиме. І коли хуга співатиме од яру до яру свою перемерзлу пісню, вона вже спатиме. Все більше вкриватиметься глибокими заметами. І снитиметься їй, мабуть, легкий весняний дощ, який лунко стукає у снігову хату. Так довго снитиметься їй той дощ, аж поки справді не розбудить.
Є. Гуцало
