1. Спишіть текст, підкресліть усі дієслівні форми; усно схарактеризуйте їхнє значення, морфологічні ознаки, синтаксичну функцію; визначте дієвідмінювані, відмінювані та незмінні форми дієслова.

1. Він довгим поглядом прощання оглянув мальовані в синє, і срібне, і сиве світи. Оглянув садок, що відродив його, очерети, що відшуміли йому, і навряд чи побачить він, як із них весною виплива­тимуть дрібні чирята і качки. І жаль йому стало бозна-ким мальованих світів і цвіту, що в сповитку спав у яблунях при морозі, і птиць, що вже не долетять до нього, і сина, що відкотився од нього, не збагнувши, що таке скороминуще життя. А коли збагне, то вже, напевне, пізно буде, бо як підрубаєш душу, то зрубаєш усе. От і тягнеться він до непевного карбованця, до потаємних підземних скарбів, а не тямить, що все це суєта суєт.

Як рожеві птахи, зашуміли, заспівали памороззю підкучерявлені очерети, і їхній пух полетів у святешну далечінь, де злегка поскрипував мороз чи земля і на добрий сон вкладалося село. А місяцю все хотілося бавитися у піжмурки з ним – і він то закидав його аж в саме небо, то раптом так вигойдував на скатертину снігів, що аж кособочились хати.

М. Стельмах

2. Виділіть основу інфінітива та основу теперіш­нього (простого майбутнього) часу в поданих дієсловах. За основою інфінітива визначте дієвідміну (поясніть).

Почорніти, озброїти, любити, боротися, розповісти, зареготати, зареготіти, відколоти, пекти, писати, вивчити, вити, хотіти, дати.

3. Визначте спосіб і засіб творення видових пар, поясніть значення доконаного й недоконаного видів.

Дозволяти – дозволити, казати – сказати, наказувати – наказати, починати – почати, писати – написати, лягати – лягти, захищати – захистити, кланятися – вклонитися, говорити – сказати, розгладжувати – розгладити, видиха́ти – ви́дихати, ловити – піймати, виміря́ти – ви́міряти, голубити – приголубити, ображати – образити, гніватися – розгніватися, єднати – з’єднати.

4. До дієслів недоконаного виду доберіть парні дієслова доконаного виду, виділіть засоби видотворення. Пояснять можливі звукові зміни.

Шукати, відповідати, випікати, виїжджати, передбачати, надпи­сати, падати, стирати, виміряти, зраджувати, підглядати, зачіпати, роз­кидати, кивати, ловити, говорити, відчиняти, зупинитися, об’єднувати.

5. Від поданих дієслів, де можливо, утворіть співвідносні видові пари, поясніть способи їх творення. Окремо виділіть одновидові та двовидові дієслова.

Відповідати, спускатись, мислити, зачіпати, зраджувати, перено­сити, попрацювати, скликати, попотремтїти, наплакатися, марити, шу­кати, думати, в’янути, позаносити, мріяти, покрикувати, ловити, телегра­фувати, женити, захищати, дозволяти, потребувати, атестувати, учити.

6. Складіть речення (письмово) з поданими дієсловами так, щоб в одному випадку дієслово мало значення недоконано виду, а в другому – доконаного.

Женити, веліти, атестувати, адресувати.

7. Визначте перехідність і стан дієслів. З’ясуйте, які дієслова стану не виражають, і поясніть чому.

Посадити дерево, переконатися в чомусь, передати естафету, не сказати правди, сміятися від радості, зичити здоров’я, цехи змагаються, вирішувати проблему, оперуватися в хірурга, пісня виконується, листу­ватися з другом, земля крутиться, зневіритися в чомусь, довідатись про здоров’я, діставатися до міста, виростити сина, завод будується, нарвати квітів, не чути пісні, одержати перемогу.

8. Визначте стан дієслів у наведених реченнях (пояснення подавайте в дужках після кожного дієслова). Окремо виділіть позастанові дієслова.

1. Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі, – змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Кост.). 2. Щоб збагнути феномен Сковороди, маємо ґрунтовно вивчити його життя, філософські погляди, тобто головні ідеї, які він розвивав і розробляв у своїх діалогах і трактатах, також його мистецьку діяльність (Шевчук). 3. А в небі вітер кучерявий колише теплую блакить, і на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить (Рил.). 4. І чайкою в серце вривається блискавка слова (Заб.). 5. Ніяк не буде перебільшенням ска­зати, що Шевченко й Франко – це справді ті два могутні крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові (Гонч). 6. Заквітчалися простори буйними садами (Рил.).