- •1. Виникнення міжнародного права та періодизація його історії.
- •2. Поняття та сутність сучасного міжнародного права.
- •3. Предмет та об’єкт правового регулювання. Функції міжнародного права.
- •4. Система сучасного міжнародного права, його галузі та інститути. Джерела міжнародного права
- •5. Проблеми сучасного міжнародного права.
- •1. Поняття і структура норми міжнародного права
- •2. Класифікація норм у міжнародному праві .
- •3)За сферою дії діляться на:
- •4)За юридичною силою:
- •5) За змістом правил поведінки:
- •3. Поняття основних принципів міжнародного права та їх ознаки.
- •4. Функції основних принципів міжнародного права. Класифікація основних принципів міжнародного права.
- •5. Нормативно-правовий зміст основних принципів міжнародного права:
- •Принцип рівноправності і права народів розпоряджатися своєю долею;
- •1.Поняття міжнародної правосуб’єктності
- •2.Суб’єкт міжнародного права
- •3.Держави як основні суб’єкти міжнародного права
- •4.Інститути визнання в міжнародному праві
- •5.Правонаступництво держав
- •1.Поняття,підстави і суб’єкти між нар-правової відпов.
- •2.Види і форми між нар.Відповідальності
- •3.Обставини,що виключають відповідальність держав
- •4.Поняття і види міжнародних правопорушень
- •5.Міжнародно-правові санкції
1. Поняття і структура норми міжнародного права
Нормою міжнародного права (від лат. norma – правило, зразок, керівне начало) називається правило поведінки, яке визнається державами та іншими суб’єктами міжнародного права як юридично обов’язкове.
Однією з важливих особливостей міжнародного права є те, що його норми створюються самими суб’єктами цієї системи права. Така особливість робить процес нормотворення в міжнародному праві значно більш складним у порівнянні з процесом нормотворення в національному праві окремих держав. Учасники міжнародних відносин визнають необхідність дотримуватись тільки тих правил, на виконання яких вони дали свою згоду. Тобто, норми міжнародного права мають договірний характер. Тому, в багатьох випадках замість терміна “права і обов’язки” в міжнародному праві і в його доктрині використовується термін права і зобов’язання.
Відповідно до загальної теорії права норми міжнародного права мають наступну структуру:
гіпотеза – означає умову дії встановленого правила поведінки;
диспозиція – містить це правило;
санкція – вказує на ті несприятливі юридичні наслідки, що наступають для суб’єкта права, який порушив це правило.
2. Класифікація норм у міжнародному праві .
В міжнародному праві норми міжнародного права мають наступну класифікацію:
1) В залежності від обсягу змісту і значення, норми діляться на два види:
основні— регулюючі найважливіші суспільні відносини між суб'єктами міжнародного права;
підпорядковані — які конкретизують і доповнюють основні норми.
2) За способом створення і формою існування (за джерелами) діляться на: договірні — норми, що є продуктом угоди суб'єктів міжнародного права й містяться в міжнародних договорах;
звичаєві — норми, що виникли в результаті кількаразового і тривалого застосування суб'єктами міжнародного права певних правил поведінки, але такі, що не знайшли свого закріплення в міжнародних договорах.
3)За сферою дії діляться на:
універсальні — регулюючі відносини між усіма державами-членами світового співтовариства (наприклад, норми, що містяться в Статуті Організації Об'єднаних Націй від 26 червня 1945 року);
партикулярні, що у свою чергу, діляться на: регіональні — закріплені в угодах між державами визначених географічних регіонів (наприклад, норми, що містяться в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі /НБСЄ, нині — О (Організація) БСЄ/ від 1 серпня 1975 року);
субрегіональні (локальні) — ті, що містяться в угодах, котрі укладаються групою держав усередині географічного регіону (наприклад, в рамках зони Чорноморського економічного співробітництва /ЧЕС/).
4)За юридичною силою:
імперативні — до них належать основні принципи міжнародного права (Jus cogens); диспозитивні — під ними розуміються такі норми, що припускають відступ від них у взаємовідносинах певних суб'єктів у результаті угоди між ними. При цьому не повинні торкатися права і законні інтереси третіх держав. До диспозитивних норм належить основна маса універсальних і партикулярних норм.