2.Інформаційне забезпечення аналітичних досліджень

Під інформаційним забезпеченням аналітичних досліджень розуміють сукупність інформаційних ресурсів (інформаційну базу) і методів їх організації, необхідних і придатних для реалізації аналітичних і управлінських процедур, які забезпечують госпо­дарсько-фінансову діяльність підприємства.

Джерела інформації:

Відомості регулятивно-правового характеру включають в себе закони, постанови, укази, тобто документи, які визначають передусім правову основу діяльності підприємства.

Відомості нормативно-правового характеру - це нормативні документи державних органів, міжнародних організацій, які містять вимоги, рекомендації, нормативи до суб'єктів господарювання.

До планових джерел інформації відносять бізнес-плани, нормативні, прогнозні, кошторисні, проектні, договірні та інші передбачувані на майбутнє показники, дані, одержані в марке­тингових дослідженнях, технологічні карти, тарифні ставки, розцінки, розпорядження тощо.

Облікові джерела даних базуються на записах бухгалтерського обліку, первинної документації, реєстрів обліку, переписів, спостережень та обстежень, оперативних зведень.

Звітні (бухгалтерські, статистичні, оперативні) джерела інформації-це, насамперед, фінансова звітність за національними стандартами, разові статистичні звіти за затвердженими Мініс­терством статистики формами і строками подання.

Позаоблікові джерела інформації включають матеріали обсте­жень, ревізій, перевірок, анкетування, розпоряджень, постанов, публікацій з різних аспектів діяльності клієнтів, дані про виставки, огляди, презентації, проведені клієнтом або з його участю, дані рекламних буклетів, відеофільмів, інших рек­ламних матеріалів тощо.

До технічних джерел інформації відносять технічну доку­ментацію, проектно-кошторисну документацію, дані технічних паспортів, технічний

рівень і параметри якості продукції, відомості про досягнення науки, нововведення тощо.

В умовах переходу до ринку зростає значення додаткової інфор­мації, зокрема - матеріалів конференцій, біржових торгів, ярмарок, преси, радіо, телебачення. Багато інформації можна отримати від спеціалізованих фірм, які на комерційній основі надають її клієнтам.

Перед тим, як використовувати інформацію для аналізу, її потрібно перевірити. Здійснюється формальна (технічна) і суттєва (логічна) перевірки.

3.Організація аналітичної роботи на підприємстві

Організація аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємств визначається розмірами підприємства, рівнем управління, складом та структурою апарату.

На великих підприємствах організацією економічної, у тому числі аналітичної роботи, займається комерційний директор (заступник директора з економічних питань, головний економіст). Він працює в тісному контакті з усіма відділами і службами підприємства, надає їм методичну допомогу.

В апараті комерційного директора може бути лабораторія економічного аналізу (економіки та організації виробництва), яка проводить глибоке дослідження економіки підприємства.

На багатьох підприємствах при планово-економічному відділі створено групи економічного аналізу, запроваджено посади економістів з бухгалтерського обліку й економічного аналізу, організовано економічні сектори в складі виробничо-технічних рад. Усі вони працюють над аналізом господарсько-фінансової діяльності підприємства, його підрозділів.

Аналіз окремих питань господарської діяльності здійснюють технічні служби, начальники бригад, дільниць, цехів.

Аналіз проводиться всіма службами підприємства, що забезпечує його комплексність і сприяє глибокому всебічному вивченню господарської та фінансової діяльності, більш повному виявленню невикористаних резервів.