8.2. Методи аналізу виконання проекту
Одним із найважливіших елементів контрольного циклу є аналіз перебігу виконання проекту. Раніше найпоширенішим був аналіз відхилень, який проводився за формулою:
[7.1]
І де ДП — відхилення показника; І - Пфакт — фактичний рівень показника; * І Пплан — запланований рівень показника.
132
133
за планом на кінець
1-го тижня бюджет складав:
фактичної дати початку від запланованої;
с тктичної дати кінця від запланованої;
(тктичної тривалості виконання від запланованої;
с >актичних витрат від запланованих;
фактичної трудомісткості від запланованої;
фактичних затрат підрозділу від запланованих;
фактичного відсотка завершення від запланованого.
Наприклад, на певну дату планові витрати за проектом становлять 480 тис. грн., а фактичні — 510 тис. грн., тобто відхилення — 30 тис. грн. Але це не дає нам інформації про те, чи є затрати на виконаний обсяг вищими або нижчими від запланованих; якими будуть кінцеві витрати на проект] як іде виконання робіт стосовно планового графіка; яким буде ймовірний час завершення проекту.
Порівнянням цих показників за наведеною методикою визначають відсоток виконання, проте дуже часто ці оцінки є нереалістичними і ненадійними.
Підсумовуючи, можна виокремити такі недоліки цього методу:
аналізує минуле і не спрямований у майбутнє;
не визначає рівня виконання чітко і просто;
недостатньо гнучкий і чутливий, аби визначити проблему на ранній стадії;
неефективно використовує усі наявні дані;
визначення відсотка виконання має високий ступінь суб'єк тивності й ненадійності;
не визначає тренди;
не інтегрує календарне планування і плани витрат, тому змішуються ефекти відхилень у часі й витратах та їх взаємодія;
не структурований і не персоніфікований, аби сприяти інди відуальній звітності й відповідальності.
Щоб запобігти цим недолікам, у сучасному управлінні проектами широко застосовують метод скоригованого бюджету (earned value), який базується на обчисленні планового, скоригованого і фактичного бюджетів виконання проекту. Скоригова-ний бюджет — це планові витрати, що їх обчислено на фактично виконаний на певну дату обсяг робіт.
Розгляньмо на прикладі, як обчислюється та оцінюється виконання проекту за цим методом. Нехай після закінчення першого тижня виконання проекту менеджер проекту отримав таку інформацію:
за планом за 1-й тиждень проектна команда мала виконати 80 % обсягів певної роботи, яка коштує 800 грн. Фактично було зроблено 70 % цієї роботи і витрачено при цьому 680 грн.,
134
Сф=680грн.; Сск =560 грн. (ССК=С;
Де Спл —плановий бюджет на певну дату;
CL — плановий бюджет на весь проект (або роботу); ■ б™ — запланований обсяг робіт на певну дату, %;
Сф — фактичний бюджет на певну дату (береться зі звіту);
: ССк — скоригований бюджет на певну дату;
І <2ф — фактичний обсяг виконаних робіт на певну дату, % (бе-
і реться зі звіту).
1 Бюджет усього проекту становить 2400 грн., термін виконання— чотири тижні. Оцінюємо хід виконання проекту стосовно бюджету за допомогою коефіцієнта по витратах Кв:
: =С^ = 5бо
г Сф 680
Тобто з кожної реально витраченої гривні за планом члени команди мали витратити лише 0,824 грн. Якщо такі тенденції 'т збережуться і надалі, то за прогнозом вартість усього проекту становитиме:
0,824 р де спрогн — прогнозна оцінка вартості усього проекту.
Як бачимо, перевищення бюджету проекту може становити ІЗ грн.
§^lt Оцінка своєчасності виконання проекту ведеться за відповід-| ніім коефіцієнтом Kt\
Знайдений рівень свідчить про наявність відставання у проект-термінах, яке може-призвести до того, що виконання всього зекту затягнеться і за прогнозом вимагатиме 4,8 тижня:
135
^прогн — прогнозні терміни виконання проекту.
= 4,8 тижня;
f
Крім
аналітичного, ці дані можна використати
для графічного аналізу
проекту за допомогою так званих
5-подібних
кривих
(рис. 8.3).
Рис. 8.3. Визначення показників виконання проекту за допомогою 5-подібних кривих
Як бачимо з графіка, якщо тенденції, що спостерігаються після завершення першого тижня проектних робіт, матимуть місце, то бюджет за проектом буде перевищено на 513 грн., а терміни збільшаться майже на тиждень.
