Тема 9. Виробнича інфраструктура

1. Особливості функціонування та планування підрозділів виробничої інфраструктури.

2. Планування забезпечення підприємства технологічним оснащенням.

3. Планування діяльності ремонтного виробництва.

4. Планування енергозабезпечення підприємства.

5. Планування транспортного обслуговування виробництва.

1. Особливості функціонування та планування підрозділів виробничої інфраструктури

На економіку суб'єкта господарювання суттєво впливають допоміжні та обслуговуючі виробничі процеси, які утворюють інфраструктуру підприємства.

Під інфраструктурою підприємства розуміють комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприєм­ства в цілому.

Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури.

Виробнича інфраструктура підприємства - це сукупність підрозділів, які прямо не беруть участі у створенні профільної (основної) продукції, але своєю діяль­ністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних вироб­ничих цехів.

Виробнича інфраструктура включає:

- допоміжні та обслуговуючі цехи (дільниці) та господарства;

- комунікаційні мережі, магістральні об'єкти;

- засоби збору та обробки інформації;

- природоохоронні споруди.

Функціонування виробничої інфраструктури суттєво відрізняється від діяльності основних підрозділів підприємства. Його особливості полягають у тому, що ре­зультат діяльності інфраструктури являє собою послугу виробничого характеру, її продукція не існує самостійно, поза виробничим процесом. Особливістю елементів виробничої інфраструктури є також їх територіальна незалежність. Так як процес споживання послуг безпосередньо пов'язаний із процесом виробництва, то кон­центрація об'єктів інфраструктури в одному місці не може компенсувати їх не­стачу в іншому.

У цілому, успішне господарювання в ринкових умовах неможливе без збалансовано­го розвитку, як основного виробництва, так і виробничої інфраструктури підприємства.

2. Планування забезпечення підприємства технологічним оснащенням

У діяльності сучасних підприємств важливу роль відіграє система забезпечення їх технологічним оснащенням (інструментом).

Під інструментом розуміють всі види технологічної оснастки: різальний, вимірю­вальний, допоміжний та інші види інструменту, а також штампи, пресформи та інші пристрої.

Інструментальне господарство - це сукупність внутрішньовиробничих підрозділів підприємства, які займаються придбанням, проектуванням, виготовлен­ням, відновленням і ремонтом технологічної оснастки, її обліком, зберіганням і ви­дачею на робочі місця.

Розрахунки річної потреби в інструменті здійснюють на підставі запланованих об­сягів виробництва продукції, номенклатури потрібної для цього оснастки і норм витрат інструменту.

Для безперервного функціонування виробничого процесу необхідно мати певну мінімальну кількість інструменту, тобто його обіговий фонд:

де ОФ – обіговий фонд інструменту, шт.;

І_ціс – запас інструменту в центральному інструментальному складі, шт.;

І_ірс – запас інструменту в інструментально-роздавальних складах, шт.;

І_рм – кількість інструменту на робочих місцях, шт.;

І_рем – кількість інструменту, що знаходиться в ремонті, шт.

Розрахунки потреби за кожним видом інструментів ведуться для діючого вироб­ництва та виробництва нових виробів окремо.

Потреба в оснащенні для виробництва нових виробів визначається з урахуванням планових термінів і трудомісткості освоєння та випуску даних виробів; планової трива­лості випуску нових виробів; організаційних форм виробництва у період їх освоєння та випуску.

У багатосерійному та масовому виробництві витрати визначаються так:

де N_д – кількість деталей, що оброблюється цим інструментом, шт.;

– норма витрат ріжучого інструменту на 100, 1000 деталей, шт.;

У дрібносерійному й одиничному виробництві:

де Т_рв – час роботи верстатів, який витрачається на обробку даної групи деталей, год.;

- норма витрат ріжучого інструменту на 100, 1000 год. роботи верстатів, шт.

На основі розрахованої потреби в оснастці планово-економічним від ділом підприє­мства розробляється програма її виготовлення в інструментальних цехах підприєм­ства і складається замовлення на її придбання зі сторони.

Річний план роботи інструментального цеху складається з поквартальною розбив­кою і включає наступні розділи:

1. Обсяг випуску продукції, в якому вказується обсяг продукції у грошовому та натуральному виразі.

2. Чисельність та заробітна плата, що розраховується за аналогічними показника­ми основних цехів.

3. Собівартість, де містяться калькуляції окремих видів технологічного оснащення, робіт, послуг, а також кошторис витрат на виробництво.