Інструкційна картка

Ремонт машин і обладнання

Тема

Ремонт системи живлення

Робоче місце

8

Назва роботи

Ремонт системи живлення

Тривалість заняття

2 год

Мета роботи Закріпити теоретичні знання з технології відновлення деталей систем живлення дизельних двигунів. Вивчити несправності і технологію ремонту основних деталей агрегатів системит живлення двигунів. Набути практичних навичок з випробовування та регулювання паливного насоса і форсунок.

Теоретичні положення, методичні вказівки

На складання повинні поступати вимиті, сухі деталі, а нові – розконсервовані.

Поверхні тертя змащують моторним маслом. Прецизійні пари перед встановленням споліскують в дизельному паливі. В насос встановлюють плунжерні пари і напірні клапани однієї групи щільності, а в регулятор – ваги однієї групи, підібрані за масою або статичному моменту. Основні різьбові зєднання затягують динамометричним ключем, використовуючи наведені нижче моменти затягування,Н·м:

Натискні штуцери паливного насосу – 100...120

Деталі комплектують по розмірам робочих поверхонь. По зазорам, які регулюються підбирають необхідну кількість прокладок. Зазори основних з’єднань паливного насосу наведені нижче, мм:

Осьовий зазор кулачкового валу насосу – 0,10...0,15

Складання розподільних паливних насосів, НД-22

З'єднують кулачковий і ексцентриковий вали і встановлюють їх у корпус насоса так, щоб шпонковий паз був спрямований вверх по осі симетрії насоса. Встановлюють кришку підшипників.

Складають валик регулятора (аналогічно рядним насосам) і роз­міщують в корпусі насоса так, щоб мітки на його торці були спрямо­вані до насосних секцій, а при встановленні кришки вала регулятора нуль лімба збігався з міткою на торці вала. Осьовий зазор всіх валів регулюють прокладками.

Розміщують штовхачі в корпусі насоса так, щоб паз штовхача збігався з отвором у корпусі. Фіксують штовхач гвинтом, щоб він віль­но переміщувався, але не прокручувався навколо вертикальної осі.

Складають секцію високого тиску: в головку встановлюють сідло напірного клапана, прокладку, нижню пружину, зворотний та напірний клапани, пружину і штуцер високого тиску.

На плунжер надівають зубчасту втулку, верхню тарілку, пружину і нижню тарілку. Знімають пружину і в отвір вставляють монтажну чеку так, щоб розподільний паз плунжера.іпази верхньої тарілки пру­жини і дозатора були спрямовані до привода дозатора. Для паливних насосів НД-22/6 аналогічно складають дві секції високого тиску.

При встановленні і) корпус секції високого тиску паз верхньої тарілки, западину зуба втулки і розподільний отвір плунжера розмі­щують н одній площині навпроти отвору для втулки привода дозатора і фіксують до упору у западину зуба.

Поворотом кулачкового вала звільняють чеку кожної секції і став­лять її в гніздо на корпусі насоса під боковою кришкою.

Для монтування кронштейна з проміжною шестернею повертають кулачковим вал насоса від нульового положення за годинниковою стрілкою на 190°. Вал регулятора повертається на 380° (для насосів НД-22/6 — на 145°, а вал регулятора при цьому повернеться на 290°).

Вводять в зачеплення проміжну шестерню і доводять кронштейн до упору, одночасно, обертаючи кулачковий вал в протилежний бік. При правильному складанні риска на валу регулятора повинна знахо­дитися навпроти мітки 240° (для НД-22/6 — напроти 150°).

Закріплюють кронштейн і встановлюють фіксатор у паз верхньої тарілки пружини. Потім прокручують кулачковий вал насосів НД-22 від нульового положення на 160°. Вал регулятора (при цьому повернеть­ся на 320^е. Вводять в зачеплення другу проміжну шестерню (привода першої секції) і доводять кронштейн до упору, одночасно обертаючи кулачковий вал проти годинникової стрілки. При правильному скла­данні мітка на валу регулятора має бути навпроти мітки 180°. Закріп­люють кронштейн і встановлюють фіксатор першої секції в робоче положення

Підкачувальний насос монтують на корпусі паливного насоса. Щоб кулачки не задівали за корпус підкачую чого насосу, між корпусом ПНВТ і стаканом підшипника встановлюють прокладки.

Паливні насоси типу 4УТНМ складають на пристосуваннях комплекту ОР – 15727. У корпус паливного насоса запресовують латунні втулки під рейку і розгортають обидві втулки з однієї установки до діаметра 11 - 0,06 мм. Рейка, змащена моторним маслом, повинна переміщуватися з зусиллям не більше 2,5Н.

На передній кінець кулачкового вала надівають шайбу і комплект із шести прокладок товщиною 0,15-0,02 мм. і однієї прокладки товщиною 0,5 мм, а також маловідбивну шайбу. Кулачковий вал складають з установочним фланцем і шліцьовою втулкою. Встановлюють в корпус насоса стакан заднього підшипника і кулачковий ваз у зборі. Осьовий зазор кулачкового вала повинен відповідати .

Ставлять зафіксовані раніше штовхачі у робоче положення, закручують установочні гвинти в їх напрямні пази. На хвостовик кулачкового вала надівають упорну шайбу, спіральну пружину, маточину вантажів і вантажі регулятора однієї масової групи та стопорне кільце маточини. Складають коректор і встановлюють його в проміжний важіль.

Поворотну гільзу складають з зубчастим вінцем так, щоб виступ збігався із свердлінням на гільзі, надівають верхню тарілку пружини і встановлюють в корпус насоса попарно, щоб шліци стяжних гвинтів були направлені до середини насоса, а проріз зубчастого вінця, стягнутий гвинтом, знаходився навпроти отвору під установочний штифт, коли торець повідка рейки виступає на 24 мм від площини корпуса насоса.

У корпус насоса встановлюють плунжерну пару, зорієнтувавши її міткою, і втулку пазом до регульованого люка. Через отвір під штовхач ставлять пружини, нижню тарілку і штовхач. Останній фіксують гвинтом так, щоб його хвостовик зайшов під нижню кромку штовхача.

Встановлюють в корпус насоса напірні клапани у зборі, капронові прокладки пружини і закручують штуцери.

В паливні насоси дизелів Д – 37М, Д – 37Е та Д – 144 встановлюють напірні клапани УТН – 5 – 1111220 – Б з ходом розвантаження 2,3 мм. Для інших насосів цього типу хід розвантаження 1,8 мм.

Регулятор комплектують вагами і пружинами. На маточину вагів ставлять упорний підшипник № 8110. Маточину надівають на кінець кулачкового валу і стопорять пружинним кільцем.

Регулюють прокладками хід штоку коректора (1,3^+0,2мм) і затяжку пружини коректора подачи палива.

Закручують болт в основний важіль так, щоб відстань від головки болта до важеля становила 10 мм. Розкривання основного і проміжного важелів залежить від виступання стягуючого болта, який вкручений в основний важіль. Змінюючи ви ступання болта, досягають, щоб відстань між осями верхніх отворів важелів регулятора, було 16 0,5 мм. Проміжний і основний важелі встановлюють у корпус регулятора. Складений регулятор закріплюють на насосі.

Підкачувальний насос монтують на корпусі паливного насоса. Щоб кулачки не задівали за корпус підкачую чого насосу, між корпусом ПНВТ і стаканом підшипника встановлюють прокладки.

Під час поточного ремонту насосів в умовах майстерні замінюють спрацьовані секції високого тиску, підшипники кулачкового валика, та вала регулятора. При цьому проводять повне розбирання насоса, миття, дефектування складових частин, заміну спрацьованих деталей, після чого складають насоса, обкатують і регулюють на стенді.

Рядні па­ливні насоси високого тиску випробовують і регулюють за такою струк­турною схемою: обкатка, регулювання ходу рейки, налагодження ре­гулятора, попереднє регулювання номінальної продуктивності, регулю­вання моменту початку впорскування, остаточне регулювання номіналь­ної продуктивності і рівномірності подачі палива, перевірка роботи пускового збагачувача, регулювання відключення подачі палива на мак­симальній частоті обертання.

Для проведення випробовувань паливний насос встановлюють на стенд, з'єднавши вал насоса із шпинделем стенда муфтою. До штуце­рів високого тиску насоса підключають стендові форсунки, а низько­го — відповідні паливопроводи стенда.

Паливні насоси типу 4УТНМ регулюють наступним чином.

Виліт рейки регулюють при номінальній частоті обертання вала насоса і положенні важеля керування, яке відповідає максимальнійподачі. Якщо виліт рейки від привалкової площини корпуса не відповідає 24±0,5 мм, то змінюють положення

гв;:нта номінальної подачі. Якщо при збільшенні частоти обертання на 20—30 хв^-1' виліт не збільшився на 1,5— 2 мм і основний важіль не відійшов від болта номінальної подачі, регулю ють момент початку роботи регулятора гвинтом обмежувача максимальної частоти обертання. Коли ж це немож ливо, змінюють кількість робочих витків пружини регулятора. Попереднє регулювання продуктивності і рівномірності подачі па­лива виконують так, як і насоса, типу ТН. Подачу палива змінюють поворотом втулки плунжера відносно зубчастого вінця при послабле­ному стягувальному гвинті.

Повертають втулку спеціальним ключем (рис. 32). Середній виступ ключа вставляють в проріз втулки.

Момент початку впорскування палива перевіряють і регулюють при номінальній частоті обертання при положенні важеля, яке відпо­відає повній подачі.

Кут початку впорскування визначають за допомогою пристрою, передбаченого конструкцією стенда (стробоскоп, цифровий вимірюваль­ний пристрій тощо).

Різниця між величинами кута початку впорскування палива у секції насоса не повинна перевищувати ±0,5°. Кут регулюють болтом штовхача і фіксують гайкою. Остаточне регулювання виконують так, як і попереднє.

Подачу паливного насоса при максимальному крутному моменті перевіряють при частоті обертання, яка відповідає режиму макси-'аль-ного крутного моменту. Подачу змінюють регулюванням зусилля пру­жини коректора. Зусилля заглиблення штока коректора для насосів двигунів Д-65 становить 55+⁵ Н, для Д-50, Д-37М і Д-48 — 60-⁵. для Д-40 —75⁺⁵, для Д-60, Д-240 —85+⁵ Н. Хід штока — 1,3+⁰² мм.

Пускова подача при частоті обертання 100—150 хв^_І має стано­вити 145 мм³/иикл.

Багатоотвірні форсунки встановлюють на трактор­них двигунах Д-240, Д-37М, Д-108, ЯМЗ-238, АМ-01, СМД-60 та їх модифікаціях.

Форсунки розрізняються кількістю отворів, їх діаме­трами та розміщенням.

Розпилювачі цих форсунок мають подовжений кор­пус. Така форма розпилювача віддаляє прецизійну час­тину голки від зони високої температури в циліндрі дви­гуна і зменшує випадки зависання голки розпилювача. Розпилювач двигуна Д-37М має три соплових отвори діа­метром 0,3 мм, двигуна ЯМЗ-238НБ — чотири діаметром 0,32 мм, СМД-60 — чотири соплових отвори діаметром 0,34 мм.

У розпилювача спрацьовується торцева частина хвос­товика, яка сполучається з штангою форсунки, верхня частина голки, що сполучається з корпусом форсунки, запірний конус голки та корпуса розпилювача, прохідний отвір корпуса, розпилювальний конус, напрямна поверхня голки і корпуса.

Під час ремонту форсунок їх розбирають, дефектують, замінюють несправні деталі і знову складають.

Перед складанням форсунок всі деталі потрібно очис­тити від нагару, бруду і перемити в бензині або гасі, а потім змочити у чистому дизельному паливі.

Складають форсунки на пристроях, які використову­вали при розбиранні. Накидну гайку розпилювача штиф­тових форсунок затягують ключем з крутним моментом 1200 кгс-см.

Складені форсунки регулюють на приладі КИ-562 (КИ-3333) або на стенді КИ-1404 на тиск початку впор­скування, який на 10 кгс/см2 більший від нормального тиску впорскування палива. Відрегульовані форсунки необхідно обкатати на паливному стенді СДТА-2 протя­гом, 10—20 хв з швидкістю обертання вала насоса 900 об/хв із стендовим насосом типу 4ТН-8,5хЮТ.

Обкатані форсунки необхідно перевірити на гідрав­лічну щільність на приладі КИ-562 або КИ-1404. Для такої перевірки, регулюють на тиск по­чатку впорскування 230 кгс/см2. Після кількох впорску­вань форсункою тиск у приладі збільшують до 210— 215 кгс/см2 і стежать за стрілкою манометра. Коли стрілка покаже тиск 200 кгс/см2, включають секундомір і виключають його, коли стрілка покаже 180 кгс/см2. Час зменшення тиску і визначає гідравлічну щільність форсунки. Для форсунок типу ФШ-ФД-22 щільність повинна бути не нижча 5 с. Ви­пробування форсунок на гідравлічну щільність проводять на суміші дизельного палива і масла, в'язкість якої пере­буває в межах 9,9—10,4 сет.. У форсунок, що мають меншу гідравлічну щільність, розпилювач необхідно за­мінити.

Після перевірки на гідравлічну щільність форсунку регулюють на тиск початку впорскування, значення якого – 17,5-18 МПа. 3. Форсунку кріплять до приладу КИ-562. Паливо нагнітають із швидкістю 60—70 підка­чувань за 1 хв. У момент початку виходу палива із стрілка манометра покаже величину тиску впорскування. Регулювальний гвинт форсунки після встановлення за його допомогою нормального тиску фіксують гайкою.

Згідно з ГОСТ 9928—61 форсунки перевіряють на якість розпилювання профільтрованого палива, прока­чуючи його через розпилювач при нормальному тиску початку впорскування з частотою 40—80 впорскувань за хвилину. Стежать за якістю розпилювання палива візу­ально.

Матеріально-технічне оснащення Стенд для випробовування дизельної паливної апаратури КИ-15711; прилад для випробовування форсунок КИ-3333; прилад КП-1640А для перевірки щільності плунжерних пар; прилад КИ-1086 для перевірки нагнітальних клапанів; прилад для перевірки карбюраторів і бензинових насосів 577 ГАРО; стіл для встановлення приладів контролю системи живлення; комплект пристроїв, знімачів та інструментів для розбирання, складання і регулювання форсунок, паливних насосів..

Правила безпеки. Правила користування приладами та інструментами

1. До роботи допускаються студенти, які знають правила техніки безпеки.

2. Робота повинна виконуватись під керівництвом і в присутності викладача

3. Роботу виконувати справним інструментом і в добре підігнаному одязі.

4. Змащувати агрегати, підтягувати кріплення, проводити регулювальні роботи тільки після зупинки агрегату

Ескіз, схема, фото або інша ілюстрація

Рис.1 – Вузол регулювання насосів УТН і ЯМЗ на подачу палива:

1 – стяжний гвинт; 2 – рейка; 3 – зубчастий вінець; 4 – поворотна втулка

Рис.2 – Спрацювання плунжера (а) і гільзи (б):

А і Б – місця найбільшого спрацювання плунжера (розміщення проти впускного й

відсічного вікон гільзи); В і Г – місця найбільшого спрацювання гільзи

Рис.3 – Прилад КИ – 3333:1 – штуцер; 2 – покажчик рівня палива; 3 – кронштейн; 4 – камера впорскування з підсвічуванням; 5 – вимикач освітлення; 6 – відсмоктуючий пристрій; 7 – манометр; 8 – секундомір; 9 – ручка керування клапанною коробкою; 10 – кришка; 11 – кран; 12 – корпус; 13 – рукоятка; 14 – заливна горловина

Підготовка устаткування до роботи

Ознайомлення з необхідною літературою.

Підготовка необхідного інструменту.

Зміст та послідовність виконання завдання, вимоги до виконання операцій і прийомів роботи, режим роботи, технічні умови. Норми регулювання.

1 Визначити технічний стан плунжерних пар і напірних клапанів насосу.

2.Послідовність складання наосу.

3.Регулювання насосу

4.Перевірка і регулювання форсунки.

Таблиця, графік або наслідки вимірювань, досліджень випробувань та їх результати

Зміст звіту:

1. Описати технологічний процес визначення технічного стану ПНВТ і форсунки

2. Виконати схему складання ПНВТ.

Після виконання завдання учень повинен:

Знати:

1 .Технологічний процес перевірки і регулювання ПНВТ і форсунки

2. Технологічний процес ремонту агрегатів системи живлення

Вміти:

1.Відрегулювати ПНВТ і форсунку.

Завдання додому та особливі вказівки: Л – 1, с.214...227; Л – 2 с.179...196; Л – 3 с. 134...145;Л – 4,с.243...251. 

Кабінет ремонту машин і обладнання