- •1. Філософія як універсальний тип знань
- •1.1. Філософія як теоретичне ядро світоглядного знання
- •1.2. Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •1.3. Предмет, структура та основні функції філософії
- •Філософські проблеми, варіанти їх вирішення та філософські дисципліни
- •1.4. Історія філософії: періодизація та основні ознаки діалогу концепцій на різних етапах розвитку духовної культури, цивілізації суспільства
- •Порівняльний аналіз методології та логічної схеми французького енциклопедизму й німецької класичної філософії
- •Основні поняття та терміни
- •2. Філософія буття (метафізика та онтологія)
- •2.1. Метафізика та онтологія як концепції буття
- •Типологія метафізики за е. Берті
- •Типологія метафізики за е. Жильсоном
- •Як? Чому? буття
- •Визначення поняття буття
- •Два типи розуміння буття
- •2.3. Проблеми буття в історико-філософському визначенні
- •Ф орми буття
- •Основні види буття
- •Суще Ціль Першопричина
- •Д остовірність Прозорість Адекватність Мислення
- •Структура буття за Платоном
- •Онтологія м. Гартмана
- •(Індивідуально-конкретне)
- •Закони буття
- •Концептуалізація онтології в історії європейської філософії
- •2.4. Основні складові буття
- •Основні складові буття
- •Основні концепції простору – часу
- •Філософські уявлення про Дух
- •Філософські, релігійні та наукові концепції основ Бутя
- •2.5. Онтологічна будова світу за сучасною наукою
- •Два методологічних підходи розгляду онтології Світу
- •Основні поняття та терміни
- •3. Природа та сутність людини як філософська проблема (філософська антропологія)
- •3.1. Специфіка філософського розгляду проблеми людини
- •3.2. Біосоціальна природа людини
- •3.3. Природа та сутність людини
- •3.4. Індивід, індивідуальність, особистість
- •3.5. Людина та практика
- •Основні поняття та терміни
- •4. Філософія свідомості
- •4.1. Основні філософські концепції походження свідомості
- •Концепції свідомості
- •Детермінація свідомості
- •4.2. Свідомість і самосвідомість
- •4.3. Проблема несвідомого
- •Структура людської психіки за з. Фрейдом
- •4.4. Проблеми свідомості в сучасній філософії
- •Дуалізм природного/штучного
- •Основні поняття та терміни
- •5. Пізнання як предмет філософського аналізу (гносеологія та епістемологія)
- •5.1. Психофізична проблема та теорія пізнання
- •5.2. Основні підходи, принципи та концепції сучасної гносеології
- •5.4. Наука та наукове знання. Основні положення сучасної епістемології
- •Факти г іпотеза
- •5.5. Наука як основа буття сучасної (техногенної) цивілізації
- •Основні поняття та терміни
- •6. Діалектика ─ всезагальна теорія розвитку
- •6.1. Діалектика як вчення про всезагальний розвиток
- •6.2. Основні принципи діалектики
- •6.3. Закони діалектики
- •6.4. Співвідношення категорій діалектики
- •Основні поняття та терміни
- •7. Філософія суспільства
- •7.1. Філософський аналіз суспільства
- •7.2. Соціальна структура суспільства
- •7.3. Основні сфери суспільного життя
- •Основні філософські концепції розуміння суспільства
- •Основні поняття та терміни
- •8. Філософія економіки
- •8.1. Економіка як предмет вивчення філософії
- •8.2. Технологічні, наукові, фінансові та соціальні засади економічного життя у філософії економіки
- •8.3. Економічна культура. Моральні аспекти економічної діяльності
- •Основні поняття та терміни
- •9. Філософія моралі
- •9.1. Концептуальні підходи до вивчення моралі
- •9.2. Основні категорії моралі
- •9.3. Етичні вчення та їх ґенеза
- •9.4. Мораль і моральність як форми суспільної свідомості
- •Основні поняття та терміни
- •10. Філософія релігії
- •10.1. Предметне поле філософії релігії
- •10.2. Ґенеза релігієзнавства
- •10.3. Філософія та релігія
- •10.4. Релігія в сучасному світі
- •Основні поняття та терміни
- •11. Філософія культури
- •11.1. Історичний вимір становлення філософії культури
- •11.2. Теоретичні концепти філософії культури
- •11.3. Культура як специфічна соціальна реальність
- •Основні поняття та терміни
- •12. Філософія цивілізації
- •12.1. Особливості та протиріччя сучасної світової
- •12.2. Інформаційне суспільство
- •12.3. Походження та основні типи глобальних проблем
- •Основні поняття та терміни
- •Контрольні запитання
- •Використана література
Два методологічних підходи розгляду онтології Світу
Редукціонізм |
Холізм |
Світ – структурна ієрархія взаємодіючих елементів; ціле – сукупність його складових; матерія або ділиться до нескінченності, або до своїх неподільних першоелементів |
Світ – матеріальний прояв логічної імплікації «якщо – то…»; ціле набуває якостей, котрі не можуть бути напряму виведені із його складових; різноманітні елементарні частки є проявом різних сторін єдиної неподільної сутності |
Історія всесвіту [177; 180]
(сучасна наукова парадигма)
За невідомих обставин «народжується» всесвіт. Традиційна теорія Великого Вибуху говорить, що він виник із «сингулярності» – точки безмежної щільності, де закони часу та простору не діяли. Проте розмірковування щодо цього тривають. Світ міг виникнути з флуктуацій у своєрідній квантовій «піні» або з чорної діри, чи «одірватися» від материнського всесвіту. Теїсти вбачають причиною всесвіту – Бога.
Від 10-43 до 10-35 секунд: прибічники найновіших теорій виходять із періоду «розбухання», тобто розширення зі швидкістю набагато більшою, ніж швидкість світла. Всесвіт з крихітної точки «надувся» як куля, розміри якої неможливо осягнути навіть з допомогою найчутливіших телескопів. Яка сила спричинила таке «надування», ми не знаємо.
Від 10-35 до 10-12 секунд: «розбухання» закінчилося. Первинна сила, що спричинила його, залишила низку елементарних частинок (електронів та кварків) у незвичайно гарячому середовищі з температурою 1027 градусів за Цельсієм. Сили всесвіту розпались на силу тяжіння та на інші сили на атомарному рівні. Починають діяти фізичні закони (Ейнштейна). Всесвіт розширюється більш повільно та охолоджується.
10-11 секунд: температура опустилася до одного мільйона мільярдів градусів за Цельсієм. Виник електромагнетизм. Всі чотири основні сили фізики (тяжіння, сильна, слабка та електромагнетизм) почали діяти.
100-6 секунд: кварки сполучаються в групи-трійці й утворюють перші протони та нейтрони – структурні елементи атомів. Антиматерія та матерія, зустрічаючись, руйнують (анігілюють) одна одну, залишаючи з невідомою причини рештки чистої матерії. Всесвіт охолов на 1 мільярд градусів за Цельсієм.
100 секунд: нейтрони та протони з’єднуються, творячи найпростіші форми атомних ядер – водню, гелію та літію. Всесвіт швидко охолоджується, лишається недостатньо теплової енергії для утворення важчих елементів.
300 000 років: у ранньому всесвіті світло ще не спроможне проникнути крізь «кашу» з елементів та фотонів. Коли температура досягає 3000 градусів за Цельсієм, електрони «ліпляться» до простих атомних ядер: як наслідок, протони вивільняються й виробляють перші електромагнітні сигнали всесвіту. Ми можемо чути їхні рештки ще досі. Простір нині прозорий.
Від 2 до 3 мільярдів років: космічне середньовіччя закінчується з утворенням перших зірок із газових хмар. Під дією сили тяжіння згущений водень переплавляється у гелій, посилаючи тепло та світло у всесвіт. У перебігу ядерних реакцій утворюються дедалі важчі елементи – вуглеці, кисень, магній. Гігантські зірки – так звані наднові – у потужних вибухах гаснуть, вергаючи важку матерію через галактики, що виникають.
5,5 – 10,5 мільярдів років: наше сонце народилося разом із планетами Сонячної системи, ймовірно після одного особливо потужного вибуху наднової зірки, після чого пил, каміння й газ з’єдналися в круглі тіла. На близьких до сонця планетах Меркурії, Венері, Землі та Марсі згорає велика частина газу. На Землі залишається суміш заліза, нікелю, вуглецю та магнезію. Далекі від Сонця планети – Юпітер та Сатурн – лишаються й надалі гігантськими газовими кулями.
Від 6,2 до 11,2 мільярдів років: зародження життя. Поява перших клітин на Землі. Давніші теорії ґрунтуються на тому, що структурні первини життя (амінокислоти) виникли через вплив спалахів на первісне сполучення води, метану й кисню. За новішими теоріями, зародкові клітини органічного життя занесено астероїдами, які впали на землю.
10 (15) мільярдів років: багатоклітинні організми поширюються, поступово також завдяки розмноженню. Зявляються перші хребетні, а згодом – рослини, динозаври, плазуни і ссавці. 5 000 000 років тому в Африці з’являються різноманітні види гомінідів. Сто тисяч років тому остаточної форми набуває Homo sapiens. Закладається основа для людської мови, культури та колективного життя.
Еволюція розвитку європейської онтології пройшла певний шлях від постулювання єдності (тотожності) буття і мислення (Антична філософія) крізь їх все більше розмежовування (Середньовіччя, Декарт, Кант та ін.) до їх повного розведення (Шопенгауер, Ніцше, екзистенціалісти).
